«Розслідуючи справу Бартоша Крамека за його заклик до громадянської непокори проти влади партії «Право і Справедливість» («ПіС»), прокуратура під керівництвом Зьобро зайшла так далеко, що замовила проведення експертного семіотичного аналізу. Однак у всьому тексті немає жодної згадки про повалення уряду», — наголосила авторка дослідження.
Обласна прокуратура м. Люблін припинила провадження проти активіста Фундації «Відкритий Діалог» адже «ознак злочину немає».
Перед цим було сім років пошуку доказів для підтвердження щораз більшої кількості звинувачень, понад 10 360 сторінок матеріалів справи, укладених у 52 томи, втручання Агентства внутрішньої безпеки (ABW), арешт, щоденний нагляд поліції, атаки в медіа, звинувачення у «відмиванні грошей» та зв’язках із Росією.
Прокурори навіть намагалися довести, що ФВД відправляла в Україну неякісні бронежилети та шоломи. Замовлений прокуратурою «семіотично-культурний» аналіз мав з’ясувати, чи закликав активіст до… державного перевороту.
Усе почалося з відомого звернення Бартоша Крамека, голови Ради Фундації «Відкритий Діалог», «Нехай держава зупиниться: відключімо владу!». Звернення було опубліковане в липні 2017 року під час протестів проти політизації судової системи партією «Право і Справедливість». У ньому Крамек різко критикував уряд і закликав до громадянської непокори.
У відповідь влада спочатку призначила численні податкові перевірки Фундації та намагалася взяти її під свій контроль. А коли ці дії не дали результату, у вересні 2017 року прокуратура відкрила слідство «у справі про публічний заклик до вчинення злочину» — Крамек нібито закликав до державного перевороту у своєму зверненні.
Рік потому, на підставі фальшивих звинувачень, служби «ПіС» вислали з країни його дружину Людмилу Козловську — Президентку Фундації «Відкритий Діалог», українку, яка багато років жила в Польщі. У медіа політики та пропагандисти «ПіС» звинувачували подружжя активістів у відмиванні грошей, зв’язках із Москвою та вчиненні дій, які нібито завдавали шкоди польським інтересам.
Під час розслідування прокурори намагалися також звинуватити керівництво Фундації у «вчиненні дій, що завдають шкоди дільниці Середмістя у Варшаві», адже активісти безкоштовно користувалися приміщенням, де Фундація організувала центр підтримки для біженців з України.
Крамеку намагалися висунути додаткові обвинувачення в «діях на шкоду власній компанії — Silk Road». Йшлося про те, що Крамек із коштів компанії фінансував Фундацію, яка допомагала українцям у Польщі.
Керівництво партії «Право і Справедливість» було настільки рішуче налаштоване на переслідування Крамека та ФВД, що у 2018 році повноваження поліції в цьому розслідуванні перейняло Агентство внутрішньої безпеки (ABW). Це відбулося за наказом Богдана Свєнчковського — тодішнього генерального прокурора, а віднедавна — наступника Юлії Пшилебської на посаді голови її трибуналу.
«Вони шукали на мене бодай щось»
У 2021 році Крамека затримало ABW, йому висунули звинувачення в наданні неправдивих свідчень у рахунках компанії Silk Road на суму 5,3 млн злотих — нібито без надання послуг. Також висунули звинувачення у відмиванні грошей. Його арештували на три тижні, але, зрештою, відпустили під заставу в розмірі 300 тис. злотих, яку внесли його знайомі та родичі.
Щодня він мав з’являтися в поліцейському відділку. «Таку радикальну й сувору форму контролю застосовують, наприклад, до осіб, що вчиняють домашнє насильство — щоб стежити за ними й не дозволяти їм кривдити свою сім’ю», — зазначає Крамек в інтерв’ю OKO.press. На судовому засіданні, на якому суд скасував цей запобіжний захід, прокурор відкрито визнав, що нагляд був «особистим розпорядженням генерального прокурора», тобто Збігнєва Зьобро.
Розслідування переходило від одного прокурора до іншого. Крім згаданого Свєчковського, його також очолював Єжи Зяркевич — улюбленець Зьобро, у гаражі якого після поразки «доброї зміни» виявили документи десятків справ, незручних для «ПіС». Зяркевич блокував ці провадження.
Щойно Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Фундація одразу почала надсилати туди вкрай необхідні бронежилети та шоломи. Організація відправила, ймовірно, найбільше серед польських установ — орієнтовно 5 тис. бронежилетів і близько тисячі шоломів.
Першу партію такого обладнання Фундація передала посольству України вже через 2 дні після початку вторгнення. Тоді прокурор Зяркевич особисто написав листа послу України. Він очікував, що дипломат підтвердить, що ФВД надіслала їм неякісне обладнання. «Виникли сумніви щодо параметрів і захисної цінності придбаних бронежилетів, зокрема стосовно балістичного класу», — писав Зяркевич.
Посол ці «сумніви» не підтвердив.
Прокуратура також зацікавилася «незаконним збором коштів на заставу» — згадані 19 осіб із числа родичів і знайомих (серед них Войцех Чухновський, журналіст-розслідувач з GW) зібрали загалом 300 тисяч, щоб витягнути Крамка з-під варти.
І тут знову невдача.
«Вони намагалися знайти на мене бодай щось», — так коментує це Крамек.
«Доказів, що вказують на конкретний злочин немає»
06.02.2024, тобто майже через сім років після публікації Крамека, прокурор Марцін Колодзейчик з Окружної прокуратури в Любліні остаточно припинив розслідування справи щодо нібито публічного заклику активіста до злочину.
Щоби переконатися, що Крамек не закликав до «державного перевороту» чи «силового повалення уряду», прокурору довелося допитати багато людей. І він замовив спеціальний аналіз (про це далі).
Лише 10.12.2024 Регіональна прокуратура в Любліні оголосила, що розслідування проти Крамека припинено. «Докази, зібрані після висунення звинувачень під час перевірки лінії захисту Бартоша К., підтверджують представлену ним версію подій, що послуги, зазначені в рахунках-фактурах, виставлених ним у 2012–2015 роках, могли бути фактично виконані», — йдеться в заяві прессекретарки Регіональної прокуратури в Любліні Беати Сик-Янковської.
Речниця також додає, що кошти, які надійшли на рахунок Крамека, не були отримані в результаті вчинення злочину, а саме надання неправдивих свідчень, і що «немає доказів, які б вказували на конкретний злочин».
«Партія «ПіС» намагалася знищити непокірних громадян»
Крамек коментує факт припинення розслідування на платформі X так: «Це зловмисне переслідування проводилося на політичне замовлення верхівки тодішньої влади. Настав час, щоб винні в зловживаннях у прокуратурі та спецслужбах понесли за це повну відповідальність».
У розмові з OKO.press він наголошує, що розслідування спричинило величезні проблеми для його Фундації — зокрема, у Бельгії закрили банківські рахунки Фундації, а частина донорів відмовилася від співпраці. Людмила Козловська, Президентка ФВД, очікує завершення «численних податкових перевірок, які були ініційовані щодо нашої Фундації у 2017 році за дорученням Маріуша Камінського та Вітольда Ващиковського».
«Так партія «ПіС», як і будь-який режим, що не терпить критики, намагалася знищити непокірних громадян», — саме так коментує розслідування в справі Марчін Мичельський, віцепрезидент і виконавчий директор ФВД.
Замість булави — щира похвала
Шукаючи докази звинувачення в публічному заклику до вчинення злочину — повалення уряду, прокурор Колодзейчик у січні 2021 року, тобто через 3,5 роки після знаменитого звернення Крамека, замовив семіотично-культурний аналіз тексту активіста. Натомість він отримав щось зовсім протилежне — високу оцінку заклику Крамека. З науковим обґрунтуванням.
Семіотичний аналіз обсягом 15 сторінок підготувала докторка наук Малгожата Лісовська-Магдзяж з Інституту журналістики, медіа та соціальної комунікації Ягеллонського університету.
Дослідниця проаналізувала текст Крамека за допомогою «інструментів критичного аналізу дискурсу». Отже, спершу маємо академічні міркування про те, що таке публічний дискурс, про «норми комунікативної поведінки» та про те, чим відрізняється дискусія журналістів і науковців від побутових розмов пересічних людей.
Текст Крамека проаналізовано з огляду на «загальні очікування щодо законності, конструктивності та дружнього характеру дискурсу, розміщеного в спільному інфопросторі, а також з урахуванням норм інтернет-комунікації, зокрема в соцмережах, сформованих практикою участі користувачів у медіапросторі», — йдеться у повідомленні.
Після академічного вступу дослідниця переходить до суті. Вона зазначає, що звернення Крамека «відзначається низькою риторичністю та спокоєм», «емоційною стриманістю» і що воно відповідає «нормам політичної та громадянської комунікації в соціальних мережах». Автор не ховається, тож «виражає готовність нести можливі наслідки».
Вона неодноразово підкреслює, що Крамек «не порушує жодних норм чи табу», а його оцінки «часто трапляються в медіа». Текст активіста — «репрезентація сучасного дискурсу» й «думки громадянського суспільства», «сучасної політики (…) що реалізується у мирний спосіб у рамках демократичної держави», а його розміщення в мережі «сприяє зміцненню громадянських та демократичних цінностей», — схвально зауважує дослідниця з Ягелонського університету.
Після близько десятка сторінок таких міркувань з’являється ключове твердження: «У жодному місці тексту автор не пропонує повалення уряду».
Докторка наук Лісовська-Магдзяж також підкреслює, що Крамек закликає до мирних заходів, без насильства та силових рішень — про що прокурор і сам без зусиль міг дізнатися з тексту звернення, яке вже багато років без змін висить на Facebook.
Однак він цього не зробив.
Скільки цей аналіз та 7-річне розслідування, яке налічує понад 10 тисяч сторінок матеріалів, коштували польським платникам податків? Про це ми запитаємо регіональну прокуратуру в Любліні.
Дев’ять виграних позовів проти політиків і пропагандистів «Права і Справедливості»
Фундація «Відкритий Діалог» стала ініціаторкою звернення понад 30 НУО та більш як 40 лідерів громадської думки з вимогою перевірити політично вмотивовані кримінальні провадження.
Комісія прокурорів працює над цим уже чотири місяці, адже випадків на кшталт справи Крамека значно більше. Наразі комісія оголосила перевірку кількох сотень справ. На першому етапі йдеться про 200 справ по всій країні.
Бартош Крамек сподівається, що прокуратура піде далі і припинить інші політично мотивовані провадження. Зокрема він називає імена підприємців, проти яких відкриті такі справи (Пйотр Осецький, Пшемислав Крих, Лешек Чарнецький, Томаш Місяк, Рафал Маркевич, Мацей Боднар і Міхал Любінський).
«Ми чекаємо на результати аудиту, проведеного Національною прокуратурою, та оприлюднення повної інформації про діяльність таких прокурорів, як Єжи Зяркевич, Артур Малуда, Якуб Ромельчик та їхніх підлеглих», — підсумовує Крамек.
Подружжя, яке керує ФВД, подало 20 судових позовів проти політиків і пропагандистів «ПіС», які зводили на них наклеп у ЗМІ. Наразі активісти виграли дев’ять справ про порушення особистих прав, більшість рішень не є остаточними. Серед тих, хто програв судові процеси, були, зокрема, Йоахім Брудзінський, Патрик Які, Домінік Тарчинський, Мацей Вонсік та Томаш Сакевич.
Джерело: oko.press
Читайте також:
Інші ЗМІ:
