Авторитарні режими дедалі частіше використовують правила боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму для відключення дисидентів, активістів і політичних опонентів, які перебувають у ЄС, від банківської системи.
Авторитарні режими — від Росії до Китаю — дедалі частіше використовують фінансові інструменти, щоб відрізати своїх опонентів у ЄС від платіжних систем, залишаючи людей, які стали мішенню таких дій, на милість довільних рішень банків.
Нещодавнє дослідження, замовлене Комітетом Європейського парламенту у закордонних справах (AFET), визначило фінансові транснаціональні репресії як «зростаючу сферу занепокоєння». У дослідженні описано, як держави зловживають правилами боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму (AML/CFT), щоб обмежувати доступ до фінансових послуг для таких осіб, як дисиденти чи правозахисники.
Згідно з дослідженням, державні структури поширюють неправдиві звинувачення у відмиванні коштів, зв’язках із тероризмом або злочинною діяльністю, що спонукає банки обмежувати доступ до послуг з міркувань дотримання нормативних вимог (compliance). Це створює широкий спектр труднощів для дисидентів за кордоном.
«Неможливість відкривати та зберігати доступ до фінансових послуг ускладнює подорожі, активістську діяльність і навіть нормальне життя», — йдеться у звіті.
У звіті окремо згадуються авторитарні держави, зокрема Росія, Китай, Білорусь і Туреччина. Зокрема, зазначається, що оновлення списку «терористів» та «екстремістів», який веде російська служба фінансового моніторингу Росфінмоніторинг, автоматично інтегруються у приватні бази compliance, які західні банки та фінансові установи використовують для контролю AML/CFT.
Після замороження рахунку, попереджає дослідження, скасувати таке рішення може бути надзвичайно складно — навіть за наявності юридичної допомоги.
Без фінансових послуг — без можливості платити за житло
Українська правозахисниця Людмила Козловська, президентка Фундації «Відкритий Діалог» і мешканка Бельгії, заявила, що особисто зіткнулася з цією проблемою після того, як стала мішенню кампаній тиску, пов’язаних із Москвою.
«Завдяки підтримці політиків і шанованих інституцій я почувалася певною мірою захищеною від переслідувань з боку Москви», — сказала Козловська в коментарі Euractiv. «Аж одного ранку я прокинулася і побачила багато повідомлень: “усі банківські рахунки заморожені”».
Козловська описала, як «усі банки в Бельгії» припинили надавати їй послуги без будь-яких пояснень.
«Без фінансових послуг, без можливості сплатити оренду житла, без нічого, без нормального життя», — сказала вона. «Я була паралізована, живучи в Брюсселі».
Козловська звинувачує в цьому «надмірну обережність» банків, викликану страхом санкцій або втрати ліцензії у випадку неналежного виконання рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
На практиці, додала вона, функції розслідування, які зазвичай виконує держава, передаються приватним інституціям.
«Банки змушені проводити розслідування щодо вас, хоча зазвичай це завдання поліції та судів, а не приватних установ», — сказала вона, додавши, що діє «презумпція вини», доки людина не доведе свою невинуватість.
Загроза для вільного суспільства
Економіст Хорхе Храїсаті, який детально досліджував цю проблему, назвав це явище «загрозою для вільного суспільства». За його словами, важко оцінити, скільки людей постраждали від цього. Проблема залишається сильно стигматизованою, а багато жертв мовчать через страх, що їхні родичі або мережі підтримки, від яких вони залежать, також можуть зазнати наслідків.
Храїсаті зазначив, що проблема стосується не лише дисидентів чи правозахисників. Під удар також потрапляли колишні державні посадовці та екскерівники урядів. Особи, які займають або займали політично значущі посади, часто вважаються банками ризиком для compliance, що призводить до надмірної обережності.
За словами Храїсаті, авторитарні уряди дедалі частіше експлуатують цю систему. Після арешту венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро режим у Каракасі нібито використав повідомлення Інтерполу, щоб позбавити доступу до банківських послуг представників діаспори, які святкували арешт Мадуро.
Храїсаті також попередив про зростання використання штучного інтелекту в банківських системах compliance, що робить установи більш вразливими до кампаній дезінформації та фейкових новин.
«Проблема полягає в тому, що рекомендації FATF написані так, ніби всі держави світу є ліберальними демократіями», — сказав він, стверджуючи, що доступ до фінансових послуг та їхня нейтральність повинні розглядатися як фундаментальне право, співставне зі свободою слова.
Боротьба зі зловживаннями заморожуванням рахунків
Німецька депутатка Європарламенту від Зелених Ханна Нойманн, яка очолила ініціативу щодо реформування системи в Європейському парламенті, вважає, що «фінансові транснаціональні репресії є величезною проблемою».
«Наші системи використовуються зловмисно для того, щоб навмисно позбавляти людей доступу до грошей і банківських послуг, підриваючи як їхні засоби до існування, так і їхню громадську та політичну активність», — заявила Нойманн Euractiv.
На її думку, Європа повинна забезпечити постраждалим людям надійний доступ до банківських рахунків, запровадити краще навчання для наглядових органів з метою раннього виявлення таких випадків, а також суттєво посилити співпрацю між фінансовими регуляторами, поліцією та органами правосуддя для ефективного припинення таких зловживань.
У вівторок комітет AFET ухвалив звіт щодо транснаціональних репресій 46 голосами «за», 13 — «проти» та за 9 утриманих. Документ має на меті протидіяти зловживанням, пов’язаним із заморожуванням рахунків, і закликає фінансових регуляторів ЄС запровадити відповідні запобіжники. Остаточне голосування на пленарному засіданні Європейського парламенту заплановане на 16 червня.
Європейська банківська федерація не відповіла на запит Euractiv щодо коментаря.
Джерело: euractiv.com
