30.03.2016 Жан-Клод Юнкер зустрівся з Нурсултаном Назарбаєвим – диктатором, який одноосібно править Казахстаном більше 25 років. Голова Європейської комісії заявив, що його «хороший друг» Назарбаєв «чутливий» до проблем прав людини. Юнкер схвалив «багатонадійні реформи», які «проводяться» у Казахстані. Позитивні оцінки Жан-Клода Юнкера казахстанської влади прямо суперечать висновкам Європейського парламенту та міжнародних правозахисних організацій. З почуттям безкарності Назарбаєв зміцнює культ особистості і продовжує розправу з інакомисленням. Теперішня політика подвійних стандартів, при якій економічні інтереси ставляться вище, ніж права людини, створює нові загрози безпеці.
Учасники зустрічі в Брюсселі підкреслили важливість економічної співпраці між Казахстаном і ЄС. Назарбаєв відзначив, що половина інвестицій в Казахстан і половина казахстанського товарообігу припадає на ЄС. Крім того, Юнкер заявив, що говорив з Назарбаєвим про права людини та застосування верховенства права у Казахстані, однак у цих питаннях він не буде ставитися до казахстанського президента більш «примусово», ніж до інших іноземних гостей.
«Усі дружні поради мого друга пана Юнкера з питань політичних ситуацій і так далі ми сприймаємо дуже добре», – заявив президент Казахстану. Назарбаєв зазначив, що санкції проти Росії негативно впливають на Казахстан, тому це питання потрібно вирішувати «на умовах вигоди для Європи і Росії». Назарбаєв також підкреслив, що останні вибори в Казахстані були визнані «демократичними», «вільними», «конкурентоспроможними», хоча це прямо суперечить висновкам ОБСЄ. Через «брак часу» офіс Єврокомісії не дав журналістам можливості поставити питання Назарбаєву.
«Владі ЄС просто не вистачає політичної серйозності, раз вони дозволяють такі заяви, що не відповідають дійсності, під час міні прес-конференцій, ніяк не заперечуючи їм і не дозволяючи журналістам ставити питання. Така поведінка грає на руку добре продуманій пропаганді авторитарних режимів, які використовують зустрічі з керівництвом ЄС для подальшого просування власних національних і міжнародних таємних планів», – повідомляє Анна Кой, голова представництва Фундації «Відкритий Діалог» в ЄС.
Офіс Юнкера повідомив, що вітає зусилля Назарбаєва у реформуванні судової, адміністративної та економічної сфер. Важко припустити, якими даними керувалася Єврокомісія, адже насправді нове законодавство Казахстану ще більше посилило авторитарний режим. Казахстан відхилив рекомендації ООН, ОБСЄ і ЄС, прийнявши нове кримінальне законодавство, яке посилило відповідальність за «наклеп», «розпалювання соціальної ворожнечі», «втручання в діяльність державних органів». Запроваджені нові покарання за «розповсюдження завідомо неправдивої інформації», «сприяння незаконним зборам» і «провокування до продовження участі у страйку».
В рамках останнього Універсального періодичного огляду ООН влада Казахстану відхилила 51 рекомендацію щодо свободи слова, зборів та віросповідання. Як повідомляють правозахисні організації, у 2015 році в Казахстані «не був проведений жоден мітинг політичної опозиції, що пов’язано із зростанням репресивної атмосфери в країні», при цьому третина інших мітингів була розігнана поліцією. Правозахисники констатують збільшення кількості скарг на тортури і повну безкарність поліцейських.
Після закриття усіх впливових недержавних ЗМІ влада посилила переслідування окремих журналістів. Журналісткам Гюзяль Байдаліновій та Юлії Козловій загрожує від 3 до 7 років ув’язнення за звинуваченням у «поширенні неправдивої інформації». З грудня 2015 року Байдалінова перебуває у СІЗО. 06.04.2016, через тиждень після зустрічі Юнкера і Назарбаєва, казахстанський суд відмовився звільняти Байдалінову і залишив у силі рішення про продовження її арешту до 23.04.2016. Проведення журналістських розслідувань закінчилося для журналістів Ярослава Голишкіна та Амангельді Батирбекова термінами 8 років і 1,5 року ув’язнення відповідно. Голова Спілки журналістів Казахстану Сейткази Матаєв перебуває під домашнім арештом за звинуваченням у корупції.
Активістам та блогерам виносять тюремні вироки за пости і коментарі в соціальних мережах. Єрмек Наримбаев і Серікжан Мамбеталін були засуджені за пости в Facebook до 3 і 2 років ув’язнення відповідно. Вони написали «розкаяння», і їх випустили з в’язниці. Їм заборонено займатися громадською діяльністю кілька років. «Розкаяння» допомогло уникнути ув’язнення також активісту Болатбеку Блялову, якого засудили до 3 років обмеження волі за критику політики Росії щодо України. Сам Назарбаєв публічно заявляв, що «жодного прощення не буде тим, хто «сіє смуту» у Казахстані.
Тиску і тортур у казахстанських тюрмах вже кілька років зазнають політичні в’язні Володимир Козлов, Арон Атабек і Вадим Курамшин. Казахстан проігнорував усі заклики ЄС та ООН про перегляд справи Козлова. Влада відмовила Козлову у достроковому звільненні та продовжує утримувати його в суворих умовах. Згідно з офіційною позицією Казахстану, Козлов «провокував мітингувальників» в Жанаозені «до силового протистояння органам влади» «за вказівкою» опозиційного політика Мухтара Аблязова. Правозахисні організації і понад 50 депутатів Європарламенту заявили про політичний контексті справи Аблязова.
Зловживаючи системою Інтерполу і використовуючи правоохоронні органи Росії та України, Казахстан домагається екстрадиції Аблязова, а також його соратників, які отримали притулок в ЄС. У 2014 році на порталі kazaword.wordpress.com невідомі особи розмістили посилання на викрадене листування казахстанських чиновників. Багато європейських ЗМІ оприлюднили ці документи, згідно з якими представники Казахстану керували українським і російським слідством у справі Аблязова, а також здійснювали незаконний вплив на французьку владу (згодом французька юстиція порушила кримінальну справу проти французького прокурора Соланж Легра).
Нехтуючи зобов’язаннями із забезпечення верховенства права, Казахстан показує себе як ненадійного і непередбачуваного партнера ЄС. 21.12.2015 в Астані було підписано розширену угоду про партнерство і співробітництво між ЄС і Казахстаном. Тоді ж казахстанська влада проводила чергову хвилю арештів казахстанських журналістів та активістів, а також несанкціоновані обшуки їхніх офісів і квартир.
Ми звертаємо увагу Єврокомісії на те, що 09.03.2016 Європейський парламент прийняв резолюцію про погіршення ситуації зі свободою слова в Казахстані. У резолюції зазначається, що посилення економічної і політичної співпраці відповідно до угоди між ЄС і Казахстаном «має ґрунтуватися на спільних цінностях і відповідати активній і реальній участі Казахстану у проведенні політичних та демократичних реформ».
«Висловлювання Юнкера з приводу політичних реформ в Казахстані вкотре свідчать про те, що для керівництва ЄС економіка і геополітика вочевидь домінують над правами людини, верховенством права і розвитком демократії у нашому регіоні», – повідомив відомий казахстанський правозахисник Євген Жовтіс.
Якщо авторитарні режими, незважаючи на систематичні порушення прав людини, отримують схвалення від ЄС в обмін на економічні контракти, то диктатори відчувають себе ще впевненіше і приймають ще більш репресивні заходи у своїх країнах. Ігнорування дій авторитарних режимів може призвести до виникнення осередків радикалізації, а також трагічно обернутися для майбутніх поколінь.
Ми переконливо закликаємо Європейський парламент і парламенти держав ЄС не ратифікувати угоду про співпрацю з Казахстаном, поки казахстанська влада не виконає свої зобов’язання із захисту прав людини. Положення про зміцнення демократії, правосуддя та поваги до прав людини в Казахстані увійшли до тексту угоди про співпрацю і, отже, повинні бути попередньою умовою для її ратифікації. Казахстан має припинити кримінальні переслідування журналістів та активістів, звільнити політичних в’язнів, забезпечити незалежність судової системи, а також виключити з кримінального законодавства явно політичні статті.
Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, звертайтеся:
Ігор Савченко – [email protected]
Анна Кой – [email protected]
Людмила Козловська – [email protected]
Фундація «Відкритий Діалог»
Головна світлина: europarl.europa.eu
