Гарячі теми:

Відомі російські правозахисники закликають не допустити екстрадиції Мухтара Аблязова

Московська Гельсінська група, Комітет «Громадянське сприяння», правозахисне товариство «Меморіал» і загальноросійський рух «За права людини» звернулися до міжнародної громадськості щодо справи казахстанського опозиційного політика Мухтара Аблязова. Відомі російські правозахисники, які займаються захистом прав людини ще з радянських часів, закликають французький уряд скасувати рішення про екстрадицію Аблязова.

Опубліковані у 2014 році на порталі kazaword.wordpress.com документи підтвердили політичний контекст справи Аблязова, а також факти фабрикації звинувачень і екстрадиційних запитів щодо нього. У своєму листі російські правозахисники представили найбільш показові фрагменти з оприлюдненою листування і закликали врахувати ці нові обставини у справі Аблязова.

Представникам французької влади:
Президенту Французької Республіки Франсуа Олланду;
Прем’єр-Міністру Французької Республіки Мануелю Вальсу;
Міністру юстиції Французької Республіки Жан-Жаку Урвоа;
Міністру закордонних справ Французької Республіки Жан-Марку Ейро;
Голові Комісії національних зборів у закордонних справах Елізабет Гігу;
Голові Комісії національних зборів у європейських справах Даніелю Оруа;
Президенту Групи дружби «Франція-Росія» Національного Зборів Шанталь Гіті;
Президенту Групи дружби «Франція-Казахстан» Національних Зборів Тьєррі Маріані;
Голові Комісії Сенату з міжнародних справ, оборони і збройних сил Жан-П’єру Раффарену;
Голові Комісії Сенату з європейських справ Жану Бізе;

Представникам британської влади:
Державному секретарю з питань закордонних справ та у справах Співдружності Філіпу Хеммонду;
Голові Комітету Палати громад у закордонних справах Кріспін Блант;
Голові підкомітету Палати лордів із зовнішніх зв’язків Лорду Крістоферу Самуелю Тугендхату;

Представникам ООН, ЄС, ОБСЄ, ПАРЄ:
Верховному комісару ООН у справах біженців Філіппо Гранді;
Верховному представнику Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріці Могеріні;
Спеціальному представнику Європейського Союзу з прав людини Ставросу Ламбрінідису;
Голові комітету Європейського парламенту у закордонних справах Ельмару Броку;
Голові Підкомітету Європейського парламенту з прав людини Єлені Валенсіано;
Голові комітету ПА ОБСЄ з демократії, прав людини і гуманітарних питань Ізабель Сантуш;
Голові Комісії ПАРЄ з юридичних питань та прав людини Алену Дестексе;
Голові Комісії ПАРЄ з політичних питань і демократії Могулс Енсес;
Комісару Ради Європи з прав людини Нілсу Муйжнієксу.

Ми, представники російських правозахисних організацій, звертаємо Вашу увагу на те, що казахстанському опозиційному політику і політичному біженцю Мухтару Аблязову загрожує екстрадиція з Франції в Росію. Закликаємо Вас зупинити здійснення екстрадиції, яка порушує міжнародні угоди з прав людини і є прикладом беззахисності політичних біженців перед авторитарними державами.

У 2001 році Мухтар Аблязов став одним із засновників впливового опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану», після чого через конфлікт з президентом Назарбаєвим він потрапив до казахстанської в’язниці, де зазнав тортур. Нурсултан Назарбаєв, який одноосібно править Казахстаном понад 25 років, розправився з інакомисленням і закрив незалежні ЗМІ. Опоненти Назарбаєва – вбиті, перебувають у в’язниці або в еміграції. Мухтар Аблязов, як і інший казахстанський політв’язень Володимир Козлов, є представниками демократичної опозиції, які продовжують боротьбу проти авторитарного правління Назарбаєва. У 2011 році Великобританія надала Аблязову політичний притулок.

Зловживаючи міжнародними договорами і використовуючи механізми Інтерполу в політичних цілях, казахстанському режиму вдалося домогтися затримання Аблязова у Франції. Вже майже три роки він перебуває під арештом. Французькі суди задовольнили російський екстрадиційний запит, розглядаючи його лише на предмет «відповідності до процесуальних правил». 17.09.2015 прем’єр-міністр Франції підписав указ про екстрадицію Мухтара Аблязова в Росію, посилаючись при цьому на рішення російського судді Криворучка, занесеного у список Магнітського.

На жаль, французький уряд проігнорував численні заяви міжнародних правозахисних організацій про неприпустимість екстрадиції Аблязова. Не було прийнято до уваги і те, що 9 держав ЄС надали притулок соратникам Аблязова, яким висунуті такі ж звинувачення. Було відмовлено в їх екстрадиції до Росії, України або Казахстану.

Зараз справа про екстрадицію вийшла на завершальну стадію. В ході недавніх зустрічей з політиками й дипломатами у Франції підтвердилися побоювання правозахисників про те, що через півтора-два місяці Франція може прийняти остаточне рішення про екстрадицію Аблязова. При цьому французький уряд не звертає уваги на принципово нові обставини, які вимагають перегляду справи про екстрадицію.

У 2014 році невідомі особи розмістили на порталі kazaword.wordpress.com зламане листування вищих посадових осіб казахстанського уряду. На оприлюднене листування відреагували європейські ЗМІ (зокрема, швейцарська газета Le Temps, французький журнал Mediapart) і органи юстиції Франції. Казахстан зажадав в американському суді заблокувати сайт казахстанського порталу «Республіка», на якому був опублікований аналіз оприлюдненого листування. Тим самим казахстанська влада підтвердила справжність листування.

Оприлюднене листування документально підтвердило політичний контекст справи Аблязова, а також факти фабрикації звинувачень і екстрадиційних запитів щодо нього. Опубліковані документи підтвердили, що на прохання Казахстану, який не має договору про екстрадицію з Францією, кримінальні справи проти Аблязова були порушені в Росії та Україні. Казахстан давав прямі вказівки по справі, готував для українського і російського слідства проекти звинувачень, а також надавав фінансові винагороди за «виконану роботу». Досягнуті домовленості виконували російські слідчі, частина з яких входить до «списку Магнітського». Одного з них – Микола Будило – уряд Казахстану нагородив іменним пістолетом.

Згідно з оприлюдненим листуванням, адміністрації президента Казахстану і Росії уклали домовленості про керованість судовими рішеннями у Росії, зокрема про «виділення кураторів теми БТА Банку у Вищому арбітражному суді РФ для контролю над судовими процесами». Важливо, що представник казахстанської розвідки Амзеєв просив у листі «тиснути» на голову Московського міського суду Єгорову, щоб вона не випускала під заставу обвинувачених у справі Аблязова (Олександра Волкова, Дениса Воротинцева, Олексія Бєлова та Артема Бондаренка – усі вони згодом були засуджені до 8-9 років ув’язненням). Путін підтримав «міру покарання» обвинуваченим у справі Аблязова і «взяв справу під особистий контроль» – про це, згідно з листуванням, звітував перед казахстанською владою Андрій Павлов, представник казахстанського БТА Банку.

Оприлюднене листування підтвердило, що у справі Аблязова російські слідчі застосували поширену в Росії практику вибивання «потрібних» свідчень. Під загрозами фізичної розправи або в обмін на «пом’якшення покарання» слідчі схиляли до «співпраці» обвинувачених у справі. В результаті вони «зізнавалися» не тільки в тому, що Аблязов «викрав гроші БТА Банку» (Казахстан при цьому вказував «потрібну» суму), але і в тому, що Аблязов «діяв в цілях зміни політичного устрою» в Казахстані. Представник казахстанського БТА Банку Андрій Павлов узгоджував відповіді, які давали на допитах обвинувачені (наприклад, Олександр Волков і Олена Тищенко).

Французький журнал Mediapart звернув увагу і на те, що, згідно з документами листування, казахстанська влада активно діяла і в Європі. Крім того, на підставі оприлюдненого листування у Франції було порушено кримінальну справу проти французького прокурора Соланж Легра, яка поза процедурою надавала «дружні поради» представникам України, Росії і казахстанського БТА Банку, а також отримувала від них документи по справі Аблязова. Нещодавно Росія на законодавчому рівні скасувала пріоритет міжнародного права над національним. Зокрема, законодавчі зміни дозволяють Росії не виконувати рішення ЄСПЛ. У нас є всі підстави, щоб з упевненістю стверджувати: у випадку екстрадиції в Росію Аблязов зіткнеться з упередженим і політично мотивованим слідством і судом, а також із загрозою тортур. Але навіть якщо цього не відбудеться, і Аблязов залишиться у Росії, казахстанська влада отримає безперешкодний доступ до Аблязова в російських місцях позбавлення волі, де тортури застосовуються систематично і безкарно. Крім того, з Аблязова як обвинуваченого за «економічним статтями» можуть шляхом тортур вибивати гроші і майно, оскільки це поширена практика в російських СІЗО.

Враховуючи вищевказану інформацію, важко уявити, як у справі Аблязова Франція може довіряти міжнародним гарантіям Росії. Економічні та політичні угоди не повинні бути вище прав людини. Якщо європейські держави, виходячи з політичних чи економічних інтересів, ігнорують систематичні порушення прав людини у авторитарних державах, то це ще більше розв’язує руки диктаторів і зміцнює їх відчуття вседозволеності.

Ми звертаємося до Вас із закликом вивчити оприлюднені на kazaword документи, які свідчать про політичний контекст переслідувань Аблязова і масштаби корупційного впливу Казахстану. Французький уряд має взяти до уваги нові обставини у справі Аблязова у зв’язку з публікацією документів листування. Екстрадиція опозиційного політика Мухтара Аблязова порушить міжнародні угоди з прав людини.

Ми закликаємо уряд Франції прислухатися до позиції міжнародних правозахисних організацій. Ми також закликаємо міжнародну громадськість дати сигнал французькому уряду, що запит на екстрадицію опозиційного політика має бути відхилений у зв’язку з політичним контекстом звинувачень, оприлюдненими фактами фабрикації справи, а також серйозною небезпекою тортур, несправедливого суду та незаконної передачі Казахстану.

Додатки:

–   17 файлів у форматі pdf: найбільш показові фрагменти з опублікованого листування, яке підтверджує факти фабрикації й політичний контекст кримінальної справи щодо Мухтара Аблязова [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]. Для деяких додатків наведено оригінальні вихідні файли в форматі eml. (як приклади) [annex 2] [annex 3] [annex 4] [annex 5] [annex 6] [annex 7] [annex 8] [annex 15]. З усіма вихідними файлами можна ознайомитися на сайті kazaword.wordpress.com.

–   Word-файл Annexes_explanation_ENG на 5 сторінок: стислі пояснення до кожного додатка з цитатами фрагментів листування (англійською мовою).

З повагою,

Алексєєва Людмила Михайлівна,

правозахисниця, голова Московської Гельсінкської групи. Займається правозахисною діяльністю з 1970-х років, внаслідок чого зазнала переслідувань в СРСР. Була удостоєна премій «DemocracyAward», «ProDignitateHumana», Премії Вацлава Гавела та ін.

Борщов Валерій Васильович,

правозахисник, член Московської Гельсінської групи. Член експертних рад при Генеральній прокуратурі і офісі омбудсмена в Росії. Також займається моніторингом місць позбавлення волі в Росії.

Ганнушкіна Світлана Олексіївна,

голова Комітету «Громадянське сприяння», який протягом 25 років надає допомогу біженцям і мігрантам у Росії.

Ковальов Сергій Адамович,

голова Російського історико-просвітницького та правозахисного товариства «Меморіал». Займається правозахисною діяльністю з 1960-х років, був політичним в’язнем в СРСР. Понад 20 років «Меморіал» займається захистом прав людини в Росії, а також веде програми підтримки політичних в’язнів.

Пономарьов Лев Олександрович,

виконавчий директор загальноросійського руху «За права людини». Займається правозахисною діяльністю з радянських часів. Через свою громадську та правозахисну діяльність неодноразово зазнавав переслідувань з боку російської влади.

Свєтова Зоя Феліксівна,

російська журналістка, правозахисниця, член Громадської спостережної комісії м. Москва. Нагороджена кількома журналістськими преміями за розслідування у сфері прав людини. Автор публікацій про порушення прав людини та політичних ув’язнених у Росії, а також про тортури в російських місцях позбавлення волі.