Своє схвалення рішення про дострокове звільнення Козлова висловив офіс Верховного представника Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки. У своєму повідомленні представник звернув увагу на необхідність звільнення і виправдання решти активістів громадянського суспільства і журналістів, діяльність яких зараз є цілком неможливою, що суперечить міжнародним зобов’язанням Казахстану.
“Сподіваюся, що президент Анджей Дуда під час зустрічі з Назарбаєвим згадає про звільнення політичних в’язнів. 25.08.2016 виповнюється 100 днів з моменту арешту активістів Макса Бокаєва і Талгата Аянова, звинувачених, як і Козлов, у розпалюванні соціальної ворожнечі та закликах до повалення конституційного ладу в Казахстані, за що їм загрожує від 9 до 15 років позбавлення волі. Насправді активісти взяли участь у мирних акціях протесту проти реформи, що передбачала продаж або довгострокову оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення іноземцям, переважно з Китаю” – розповідає Людмила Козловська, Президент Фундації “Відкритий Діалог”, яка стежить за дотриманням прав людини у Казахстані. “Багаторічні терміни ув’язнення відбувають й інші опоненти влади – поет Арон Атабек, правозахисник і активіст Вадим Курамшин та соратник опозиціонера Мухтара Аблязова Мухтар Джакішев” – додає Козловська.
“Звільнення Володимира Козлова – непоступливого захисника прав людини і одного з лідерів демократичної опозиції Казахстану, утримуваного протягом чотирьох років у колоніях і карцерах – це добра новина. Але нічого не чути про те, щоб режим президента Назарбаєва відновив для казахстанської опозиції можливість легальної діяльності, дозволив роботу незалежних ЗМІ, припинив будь-яке переслідування політичних опонентів і політичних біженців за допомогою Інтерполу. Влада в Астані продовжує порушувати свої зобов’язання, прописані у Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі в Гельсінкі та конвенцій ООН” – коментує Марчін Свєнціцький, який від імені сейму РП особисто спостерігав за процесом Козлова чотири роки тому.
У переслідуванні опонентів режиму Казахстан не обмежується діями лише на своїй території. Документи, опубліковані після оприлюднення таємних документів Kazaword, іншими словами “Казахстанський Вікілікс”, демонструють величезні масштаби корупції серед казахстанської влади, фабрикації обвинувачень і співпраці з іншими країнами з метою переслідування за допомогою Інтерполу і міжнародних ордерів на арешт безпідставно обвинувачених політичних опонентів і членів їх сімей.
Володимир Козлов був затриманий в середині січня 2012 року після того, як він повернувся з відрядження з Європейського Союзу, під час якого закликав міжнародну спільноту звернути увагу на криваве придушення протесту нафтовиків у Жанаозені в грудні 2011 року. Його дії були незручними для авторитарного президента Нарсултана Назарбаєва, що править у Казахстані з часів Радянського Союзу, і викликали рішучу відповідь диктатора.
Після сфабрикованого процесу у жовтні 2012 року Козлов був засуджений до 7,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за звинуваченням у розпалюванні соціальної ворожнечі, закликів до повалення конституційного ладу і створенні і керівництві організованою злочинною групою під час подій в Жанаозені у 2011 році. Як доказ, окрім інших, була наведена участь Козлова у прес-конференції в Сеймі РП та інформування ОБСЄ про ситуацію в країні.
Винесення вироку Козлову пройшло з порушенням закону, про що свідчать численні звіти незалежних спостерігачів. Вже на стадії розслідування були виявлені порушення, серед яких, зокрема, вибивання зізнань, різке скорочення часу на ознайомлення з актами звинувачення, обмеження доступу до адвокатів та утримання в нелюдських умовах. Виправні колонії, в яких Козлов провів більшу частину вироку, були розташовані далеко від його дому і призначалися для злочинців, які відбувають покарання за тяжкі злочини. Козлов був позбавлений медичної допомоги, його утримували в карцері і перевозили між колоніями, віддаленими між собою на тисячі кілометрів, в жахливих умовах.
Репресій також зазнала сім’я Козлова. У 2011 році був зруйнований будинок його тещі (де він мешкав зі своєю дружиною). У середині 2012 року дружина Козлова Алія Турусбекова, яка активно сприяла звільненню свого чоловіка, отримала погрози від представника Національного комітету безпеки Нурлана Мажилова з вимогою “мовчати” – в іншому випадку “співробітники слідчого ізолятора покінчать з її чоловіком”. Того ж дня у автомобілі, за кермом якого була Алія, відпало колесо, а у другому колесі бракувало трьох гвинтів.
Міжнародну кампанію щодо звільнення казахстанського політв’язня організувала варшавська Фундація “Відкритий Діалог”. Завдяки її зусиллям протягом 4 років були організовані місії і візити політиків ЄС до Казахстану. Фундація втрутилась на рівні європейських інституцій, представляючи дослідження і доповіді про порушення прав людини в Казахстані, ініціювала надсилання європейськими політиками закликів до казахстанської влади з вимогою звільнити Козлова, а також керівникам в’язниць – дотримуватися його прав.
У справу Козлова втручалися численні недержавні організації, міжнародні інституції та велика кількість депутатів, в тому числі польські політики Марчін Свєнціцький, Тадеуш Возняк, Томаш Маковський, Малгожата Гошевська, Петро Борис. У 2013 році Казахстан також відвідала спеціальна місія Головної ради адвокатів під керівництвом д-ра Моніки Струс-Волос за участі адвокатів Войцеха Монджицького, Яцека Свєци, Магдалени Фертак і Юстини Мазур.
Читати також:
- Сторінка присвячена справі Козлова
- Інформація про звільнення Козлова
- Звіт: Незалежні та опозиційні ЗМІ у Казахстані на межі зникнення
- Історія опозіційного руху “Демократичний вибір Казахстану”
- Казахстан: Переслідування журналістів і блогерів
- Роковини розстрілу: «Список Жанаозену» має покласти край безкарності винних у тортурах та репресіях