21 листопада 2016 Україна відзначила третю річницю від початку Революції Гідності або як її ще називають, – Євромайдану. Наскільки за цей час стали ближчими Україна та Євросоюз? Як змінилося політичне та громадське середовище в Україні та які перспективи участі молоді у процесі суспільно-політичних зрушень, у якому перебуває Україна? Завдяки чому країна зберегла єврооптимізм і як впливають на українську євроінтеграцію процеси, які мають місце всередині ЄС? Ці та інші актуальні питання обговорювалися 5 грудня 2016 року на подіумній дискусії «Європейська інтеграція України: чого вдалося досягти після Революції Гідності», організованій в рамках міжнародного проекту «Підтримка молоді як імпульс для зміцнення демократії в Україні». До участі у заході були запрошені студенти та громадські активісти, зацікавлені в темах євроінтеграції та policy making.
Запрошені спікери: Бенедікт Херрманн, Представництво Європейського Союзу в Україні, Віола фон Крамон, Союз 90/Зелені, Тарас Качка, Міжнародний фонд «Відродження», та Наталія Сенаторова, Європейський Молодіжний Парламент. Дискусію модерувала Марія Симонова, представник Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.
Розпочалася дискусія виступами експертів, які висловили своє бачення та оцінку процесів трансформації в Україні, та їх роздумами про те, де українці перебувають зараз на шляху до Європи. Бенедікт Херрманн наголосив, що протягом останніх трьох років у Європейському Союзі в цілому значно зросла обізнаність щодо України, яка до Майдану була терра інкогніта для багатьох пересічних громадян ЄС. Пан Херрманн також підкреслив, що Угода про Асоціацію дуже зблизила Україну та ЄС політично – у Європейській Комісії вперше було створено Групу Підтримки України. Щодо економічної співпраці, то незважаючи на військові дії та дуже важку економічну ситуацію в країні, за три роки експортно-імпортні відносини з ЄС стали більш інтенсивними, а стабільне зростання кількості виданих віз є показником пожвавлення персональних взаємин між українцями та громадянами ЄС. Пан Херрманн висловив впевненість, що незважаючи на політичні події, які матимуть місце у Європейському Союзі, відносини з Україною будуть ставати ще тіснішими.
Віола фон Крамон під час свого виступу апелювала до Угоди про Асоціацію, яка мала вирішальне значення для пожвавлення стосунків між Україною та ЄС. Оскільки рушійною силою усіх позитивних змін в країні є громадянське суспільство, країни Європейського Союзу вирішили підтримувати Україну під час війни та економічної кризи не шляхом постачання зброї та військової присутності, а через технічну допомогу та фінансову підтримку проектів, які б допомогли розвитку України. Пані фон Крамон зауважила, що проект, завдяки якому відбулася конференція та навчальна поїздка, є гарним прикладом підтримки Німеччиною громадянського суспільства в Україні.
Тарас Качка коротко розповів про те, якою була початкова ідея Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС та зробив екскурс в минуле, щоб пояснити ідеї та передумови сучасного вигляду Угоди. У 2006 році, коли Україна готувалася до переговорів з ЄС, в Угоди про Асоціацію навіть не було назви і вона не мала жодного глобального значення: термін Угоди про партнерство і співробітництво закінчувався, тож ЄС запропонував укласти нову угоду. Всі чудово розуміли, що це не буде містком, який наблизить Україну до вступу в Євросоюз. Проте, як би це не було парадоксально, Угода про Асоціацію перетворилась з чисто бюрократичної речі на основний рушій тих змін, які зараз відбуваються в українському суспільстві.
Наталія Сенаторова в продовження теми поділилася враженням про участь і роль молоді в євроінтеграційних процесах та розповіла про основні напрямки діяльності її організації – Європейського молодіжного парламенту в Україні. Після останніх подій в Україні активність молоді значно зросла, вважає пані Сенаторова. Це пояснюється тим, що молоді люди, учні старших класів та студенти, які і є цільовою аудиторією ЄМП, зацікавилися участю у важливих політичних процесах, культурних і соціальних проектах тощо. Протягом останніх років молодь сама стала шукати можливості для самовираження, у багатьох змінився підхід – вони перестали чекати, поки хтось щось змінить за них, а самі почали активно діяти – набиратися досвіду за кордоном та імплементувати його у своїй країні. Випускники ЄМП – це засновники соціальних ініціатив, проектів, а також працівники урядових організацій та програм.
Після виступів експертів гості мали змогу задати спікерам питання. Цікавим для слухачів було, наприклад, питання про правий популізм, який зараз поширюється в Європі, та як з ним боротися. Пані фон Крамон наголосила, що єдиний вихід – це підвищити рівень комунікації демократичних партій з громадянським суспільством, щоб воно знало, для чого партії голосують за ті чи інші реформи, що загалом відбувається в країні і для чого.
На завершення усі доповідачі погодилися, що і Європа, і Україна потребують змін та свіжих поглядів на застарілі правила. Сьогодні європейський дискурс мало чим відрізняється від українського, адже як в Україні, так і в ЄС мова йде про необхідність нових реформ, про вирішення проблем децентралізації, про впровадження нових цінностей, при цьому не руйнуючи старих. Головна порада, яку експерти дали українцям, – це подолати старі правила і бути відкритими для нового досвіду, прагнути до кращого та правильно користуватися наявними можливостями.
