Володимир Козлов, казахстанський дисидент, який близько місяця тому, після майже п’яти років перебування за ґратами, вийшов на свободу, написав листа членам Фундації «Відкритий Діалог». Називаючи активістів своїми друзями, він дякує їм за участь у боротьбі за його свободу.
Козлов підкреслює, що Фундація підтримувала його від самого початку, тобто з моменту, коли за опозиційну діяльність режим Нурсултана Назарбаєва помістив його до виправної колонії. Він також додає, що члени Фундації «Відкритий Діалог» першими реагували на ті проблеми, які виникали у нього в казахстанській в’язниці. «Ви боролися за мою свободу як за близьку людину, і тепер Ви не просто друзі мої, Ви мої близькі, мої рідні, мої любі» – пише опозиціонер.
Сьогодні Володимир Козлов продовжує боротися за права ув’язнених в Казахстані, співпрацюючи у цьому питанні з адвокатами та неурядовими організаціями. Він також розповів про свої найближчі плани на майбутнє – він збирається видати книгу про тюремне життя активістів, переслідуваних режимом Назарбаєва.
Нагадаємо, варшавська Фундація «Відкритий Діалог» організувала міжнародну кампанію, присвячену звільненню казахстанського політичного в’язня. Завдяки її старанням протягом 4 років проходили, зокрема, місії та поїздки політиків з Євросоюзу в Казахстан. Фундація втручалася у справу на рівні європейських інституцій, представляючи дослідження та звіти щодо порушень прав людини в Казахстані, ініціювала звернення європейських політиків до казахстанської влади про звільнення Козлова і до тюремного керівництва про дотримання його прав.
До справи Козлова підключилися багато неурядових та міжнародних організацій, а також низка парламентарів, зокрема, польські політики: Марчін Свенціцьки, Тадеуш Возняк, Томаш Маковський, Малгожата Марцинкевич, Пьотр Борис. У 2013 році Казахстан також відвідала спеціальна місія Головної Ради Адвокатів під проводом д-ра Моніки Струс-Волос за участю юристів: Войцеха Монджицкого, Яцека Свєци, Магдалени Фертак і Юстини Мазур.
Переклад листа:
Моїм улюбленим людям з Міжнародної Фундації «Відкритий Діалог»
Шановні і любі друзі!
Прийміть мою глибоку, щиру подяку за те, що я знову вільний. Усі ці роки, з самих перших днів моєї несвободи, Ви підтримували мене усіма можливими способами. Я завжди відчував Ваше плече, і в найважчі моменти мого невільного існування Ви були поруч, першими відгукнулися на проблему, кваліфіковано реагували і вживали усіх необхідних заходів.
Ви координували процеси і події, завдяки Вам до боротьби за мою свободу були залучені тисячі людей і безліч організацій в усьому світі. Ви боролися за мою свободу, як за близьку людину, і тепер Ви не просто друзі мої, Ви мої близькі, мої рідні, мої любі.
Зараз я живу в Алмати, зі мною поруч – моя люба дружина Алія, мої діти, і це вже – щастя. Я працюю в Громадському Фонді «Аман-саулик», допомагаю у питаннях громадського контролю у сфері надання медичних послуг. Зокрема, у місцях позбавлення волі. Крім того, я співпрацюю з моїм адвокатом і правозахисниками, які займаються захистом прав засуджених від свавілля пенітенціарної системи у в’язницях і таборах. А ще доводжу до ладу свої щоденникові записи і планую випустити книгу про табірне життя політичного в’язня.
Я дуже радий, що доля звела мене з Вами. Я дуже гордий, що виявився гідний Вашої уваги, Вашої підтримки, Вашої дружби. Я щасливий, що у мене є такі друзі.
Бажаю Вам успіхів у Вашій діяльності, побільше світлих, радісних подій, і простого людського щастя. Дуже сподіваюся на зустріч.
З глибокою вдячністю,
Завжди Ваш
Володимир Козлов
Алмати, Казахстан
15 вересня 2016 року
Читати також:
- Сайт, присвячений справі Володимира Козлова
- Інформація про звільнення Володимира Козлова з-під варти
- Стаття: Сатрап звільняє опонента напередодні свого візиту до Польщі
- Звіт: Незалежні ЗМІ у Казахстані на межі зникнення
- Звіт: Історія опозиційної організації «Демократичний вибір Казахстану»
- Звіт: Казахстан: Переслідування журналістів і блогерів. Спецслужби вимагають розкриття особистої інформації із соціальних мереж з метою усунення дисидентів
- Звіт: Річниця кривавого придушення страйку: «Список Жанаозену» має покласти край безкарності осіб, винних у застосуванні тортур і репресій
