09.12.2016 Державна рада Франції відмовила Росії в екстрадиції казахстанського опозиційного політика і бізнесмена Мухтара Аблязова. Запит на екстрадицію Аблязова був визнаний політично мотивованим. Державна рада підкреслила, що за українським і російським запитами на екстрадицію стоїть Казахстан. Тим самим Франція приєдналася до інших держав ЄС, які відмовили у екстрадиції соратників Аблязова. Однак Казахстан, Росія і Україна ігнорують позицію міжнародної спільноти і продовжують домагатися екстрадиції Аблязова і його колег. Зараз екстрадиція загрожує Тетяні Параскевич, колезі Аблязова. Чехія відмовила Україні й Росії у її видачі, але ці держави відправили аналогічні повторні запити на екстрадицію.
09.12.2016 Державна рада Франції вказала, що кримінальне переслідування Аблязова, який має статус біженця, пов’язане з його опозиційними поглядами. Державна рада підкреслила, що Казахстан чинив тиск на українську та російську владу, вимагаючи від них направлення запитів на екстрадицію. Також було відзначено, що Росія і Казахстан узгоджували свої дії в рамках розгляду російського екстрадиційного запиту.
Рішення у справі Аблязова стало лише другим випадком, коли Державна рада Франції відмовила у екстрадиції з причини політичного характеру справи (перший випадок стосувався іспанського опозиціонера, видачі якого вимагав режим Франко).
Після трьох років судових тяжб Франція визнала справу Аблязова політичною
Міжнародні правозахисні організації, представники ООН і понад 60 депутатів Європарламенту неодноразово заявляли про неприпустимість екстрадиції Мухтара Аблязова з Франції. Проте протягом трьох років влада Франції займала протилежну позицію. У березні 2015 року французький суд остаточно схвалив екстрадицію Аблязова до України і Росії, надавши пріоритет російському запиту. У вересні 2015 року Прем’єр-міністр Франції підписав указ про екстрадицію Аблязова до Росії, заперечуючи політичний контекст справи і небезпеку застосування тортур в Росії. Тільки вища інстанція адміністративного судочинства – Державна рада – визнала справу Аблязова політичною і анулювала указ про його екстрадицію.
09.12.2016 після понад 3-х років перебування під вартою Аблязова випустили на свободу.
У 2009 році Казахстан звинуватив Мухтара Аблязова, який керував БТА Банком, у «розкраданні коштів банку». Звинувачення були висунуті в розпал конфлікту між президентом Назарбаєвим і опозиціонером Аблязовим. Казахстан не має договорів про екстрадицію з більшістю країн ЄС (у т. ч. з Францією). Тому, в результаті домовленостей з Казахстаном, Росія і Україна також порушили кримінальні справи проти Аблязова і його соратників. Оприлюднені у 2014 році документи листування підтвердили, що представники Казахстану готували для українського і російського слідства проекти обвинувачень щодо Аблязова і його колег, давали прямі інструкції у справі, вказували «потрібну» суму нібито викрадених грошей, а також надавали фінансові винагороди за «виконану роботу».
Казахстан, Росія і Україна мають намір продовжувати домагатися екстрадиції Аблязова і його соратників
Російська Генеральна прокуратура назвала твердження Державної ради Франції «безглуздими» і підкреслила, що буде й надалі домагатися екстрадиції Аблязова. 14.12.2016 Генеральна прокуратура Казахстану повідомила про намір вживати заходів «для затримання Аблязова і його соратників у будь-яких юрисдикціях». У цій заяві стверджується, що «Аблязов викрав понад 7,5 млрд доларів», хоча раніше казахстанська влада інкримінувала йому розкрадання в розмірі 5 млрд доларів.
Заступник Генерального прокурора України Євген Єнін відзначив, що його подальші дії у справі Аблязова «будуть спрямовані на захист інтересів України», оскільки Аблязов «підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів». «Україна як держава не є потерпілою стороною», – про це заявляв Роман Марченко, співробітник фірми «Ілляшев та Партнери», яка представляє інтереси казахстанської сторони у справі Аблязова. Саме через фірму «Ілляшев та Партнери» казахстанська влада давала вказівки українському слідству, складала тексти звинувачень і запити на екстрадицію. Роман Марченко систематично звітував перед Генеральною прокуратурою Казахстану про дії українських слідчих у справі Аблязова. Реагуючи на рішення Державної ради, Роман Марченко повідомив про можливості активізації українського запиту і «підписання Прем’єр-міністром Франції рішення про видачу Аблязова Україні».
У рамках справи Аблязова українська прокуратура проігнорувала опубліковані докази корупційних дій українських слідчих і закрила проти них кримінальні справи. Справа проти Аблязова і його колег є одним із прикладів, коли Україна продовжує допомагати пострадянським державам переслідувати політичних біженців.
Україна і Росія направили повторні запити на екстрадицію Тетяни Параскевич, колеги Мухтара Аблязова
У 2014 році Чехія відмовила Україні й Росії у екстрадиції Тетяни Параскевич, колишньої колеги Аблязова. Проте у 2016 році Україна й Росія майже одночасно відправили повторні запити на її екстрадицію. До запитів були долучені ті ж документи, що Чехія вже розглядала в 2014 році. Так була започаткована нова екстрадиційна процедура щодо Параскевич у Чехії. Такі «злагоджені» дії Росії та України можна пояснити корупційним і політичним впливом Казахстану, який стоїть за цим переслідуванням. Показово, що представники казахстанської влади пропонували Параскевич «закрити кримінальні справи в Україні та Росії» в обмін на свідчення проти Аблязова.
Крім того, Генеральна прокуратура Чехії через суд домоглася анулювання статусу додаткового захисту Параскевич (це перший подібний випадок в Чехії). Є підстави вважати, що казахстанські лобісти можуть впливати на ці процеси. Чеська прокуратура вважає, що загроза тортур щодо Параскевич у Росії є «недоведеною», і її справу «потрібно розглянути більш ретельно». 26.09.2016 чеський суд погодився з доводами прокуратури і зобов’язав МВС заново розглянути справу про додатковий захист Параскевич.
Фундація «Відкритий Діалог» вітає рішення Державної ради Франції у справі Мухтара Аблязова. На політичному рівні Казахстан і Росія чинили вплив з метою домогтися екстрадиції Аблязова, але французькі державні інститути виявилися сильнішими, ніж це лобі. Ми закликаємо французьку владу врахувати рішення Державної ради і не допустити можливої активізації екстрадиційної процедури за українським запитом, за яким стоїть Казахстан.
Ми також звертаємося до Комісії з контролю файлів Інтерполу, підкреслюючи необхідність розгляду питання про виключення Мухтара Аблязова зі списку розшуку. Аблязов отримав статус біженця у Великобританії, і Франція визнала його справу політичною. Тому подальше перебування Аблязова у списку розшуку є зловживанням механізмами Інтерполу і порушенням ст. 3 Статуту організації. Фактично, влада Казахстану, Росії та України використовує цей механізм не з метою розшуку Аблязова, а з метою обмеження її свободи пересування.
Фундація «Відкритий Діалог» висловлює подяку правозахисним організаціям, депутатам Європарламенту, представникам дипломатичних місій, які протягом кількох років сигналізували про неприпустимість екстрадиції Мухтара Аблязова. Зараз ми звертаємо увагу на тривожний випадок колеги Аблязова Тетяни Параскевич, якій загрожує екстрадиція до Росії чи України, а значить – тортури, допити в інтересах Казахстану і передача до Казахстану. Ми закликаємо міжнародну громадськість виступити на захист Тетяни Параскевич і не допустити її екстрадиції з Чехії.
Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, звертайтеся:
Ігор Савченко – [email protected]
Людмила Козловська – [email protected]