Агентство внутрішньої безпеки, діючи за запитом окружної прокуратури Любліна, заарештувало Бартоша Крамека, активіста і чоловіка Людмили Козловської, Президента Фундації «Відкритий Діалог», яка була видворена з Польщі три роки тому. У чому полягали звинувачення? Вони були пов’язані з деякими рахунками, виставленими дев’ять років тому.
Як пояснила пані Козловська виданню Onet, арешт її чоловіка був «частиною кампанії переслідування, направленої проти неї та її чоловіка у зв’язку з їхньої відданістю боротьбі за демократію і незалежні суди в Польщі».
У п’ятницю закінчується 48-годинний термін після затримання Крамека. До цього часу слідчі повинні подати до компетентного суду клопотання про видачу ордеру на арешт.
Прокуратура: Рахунки-фактури з ПДВ за невказані консультаційні послуги
Бартош Крамек був затриманий в середу, 23 червня, в одному з готелів Варшави. Він прибув всього за день до цього з Брюсселя, де наразі проживає.
Кароль Блайерські, прес-секретар окружної прокуратури Любліна, повідомив ЗМІ, що Бартош К. буде звинувачений в наданні неправдивих відомостей щодо надання консультаційних послуг, зазначених в 46 рахунках-фактурах, виставлених 11 міжнародним компаніям, на загальну суму близько 5,3 млн злотих, а також в приховуванні незаконного походження цих коштів шляхом, наприклад, переказу їх на користь Фундації «Відкритий Діалог» та інших організацій.
За словами Блайерські, ці злочини були скоєні з метою отримання фінансової вигоди.
Згідно з даними слідства, Бартош Крамек, будучи президентом Silk Road в 2012-2016 роках, ймовірно, виставив ряд рахунків-фактур з ПДВ за незазначені консультаційні послуги, описані як «консультаційні послуги», «ІТ-послуги» або «послуги VOIP». Слідчі з Любліна стверджують, що серед його клієнтів були тільки «організації, зареєстровані в так званих податкових гаванях, як-от Беліз або Сейшельські острови, або підприємці, що ведуть фіктивну комерційну діяльність в віртуальних офісах».
Згідно з окружною прокуратурою Любліна, «насправді Silk Road не надавав жодних послуг цим клієнтам і не вів з ними ніякого бізнесу».
«Підприємства, втягнуті в незаконний процес, були зареєстровані професійними агентами в Латвії та Естонії. Їхні корпоративні банківські рахунки велися, наприклад, в Латвії, а їхніми фактичними бенефіціарами були, наприклад, громадяни Росії та України», — каже прокурор Кароль Блайерські.
Слідчі стверджують, що кошти, зібрані Silk Road, були переказані на користь Фундації «Відкритий Діалог».
Фундація «Відкритий Діалог»: «Для нас це просто ще один прояв політично вмотивованого переслідування, спрямованого проти нашої Фундації».
За даними Onet, Бартош Крамек був затриманий у зв’язку з розслідуванням, розпочатим проти Фундації Людмили Козловської.
ФВД прокоментувала затримання Крамека в Твіттері: «Для нас це ще один випадок політично мотивованої кампанії переслідування, спрямованої проти Фундації з боку установ, які мають служити інтересам закону і правосуддя».
«Відкритий Діалог» став мішенню правлячої партії через свій критичний підхід в 2017 році. З 2018 року наші фінанси «ретельно перевіряються» Агентством внутрішньої безпеки. Проти нас також було порушено безліч інших справ. До цього часу всі рішення були на нашу користь. Тому і цього разу буде аналогічно. Наша діяльність законна. Ми не дозволимо їм нас залякати».
Держава, в якій править «Право і Справедливість», завдала удару по Людмилі Козловській, її чоловікові та Фундації «Відкритий Діалог».
Фундація «Відкритий Діалог» під керівництвом Людмили Козловської була заснована в 2009 році. До завдань Фундації входить захист прав людини, демократії та верховенства права на пострадянському просторі. До 2017 року ФВД була найбільше відома своєю прихильністю до українських справ: вона допомагала забезпечувати українців, які борються зі східними повстанцями, бронежилетами та касками, заснувала Центр «Український Світ» в центрі Варшави і вжила заходів для звільнення української льотчиці Надії Савченко з російської в’язниці.
Все змінилося в липні 2017 року, коли під час масових протестів проти нового закону «Права і Справедливості» щодо Верховного суду в Польщі Бартош Крамек опублікував пост в Facebook під назвою «Нехай держава зупиниться: відключімо владу!». Ґрунтуючись на досвіді Євромайдану, Крамек підтримав ініціативу громадянської непокори, а саме масштабних страйків, і наметового містечка перед будинком Ярослава Качинського.
Відтоді Крамек і ФВД стали розглядатися урядом і його прихильниками як вороги народу. Держава намагалася ускладнити їхнє життя, використовуючи різні засоби тиску, як-от податкові перевірки або спроби призначити незалежного керуючого.
Нарешті, держава завдала удару по Людмилі Козловській, Президенту ФВД і дружині Крамека. Агентство внутрішньої безпеки назвало її «загрозою національній безпеці» і внесло до списку осіб ЄС, яким заборонений в’їзд в Шенгенську зону. Козловська дізналася про це в серпні 2018 року, приземлившись в аеропорту Брюсселя. Потім вона була депортована до Києва першим же рейсом.
Уряд так і не розкрив причини, через які Козловську було внесено в список, і лише натякнув про певні фінансові порушення. Колишній глава Міністерства закордонних справ Вітольд Ващиковський звинуватив Козловську в закликах до повалення польського уряду. Також стверджувалося, що активістка працює на Росію.
Однак інші країни ЄС швидко зрозуміли, що подібні звинувачення були сфабриковані, а рішення, прийняте польським урядом, завдало репутаційної шкоди. Передусім, Козловська отримала німецьку візу і взяла участь в конференції з популізму в Центральній Європі в Бундестазі. Згодом вона відвідала Брюссель (як доповідач в Європарламенті), Великобританію (Палата громад), Францію (Рада Європи в Страсбурзі) і Швейцарію (резиденція ООН в Женеві).
У березні цього року Воєводський адміністративний суд вкотре скасував рішення про видворення Людмили Козловської з території Польщі.
На думку суду, Управління у справах іноземців не мало достатніх доказів для заборони в’їзду Козловської на територію Польщі. Суд також закликав Управління у справах іноземців переглянути прохання Козловської про вилучення її зі списку небажаних осіб.
Джерело: lublin.wyborcza.pl