Проблема зловживання «червоними циркулярами» знову актуалізувалася в ЗМІ після того, як Туреччина видала ордер на арешт німецького письменника турецького походження Догана Аханлі; на підставі цього ордеру Аханлі був затриманий в Іспанії. Італійська газета «L’Opinione delle Libertà» на прикладі турецького дисидента показує, чим загрожує зловживання системою Інтерполу.
Відповідно до статті «L’Opinione», Анкара намагається домогтися екстрадиції письменника за допомогою міжнародних механізмів; подібні практики є «способом залякування мільйонів турецьких громадян, які проживають, зокрема, і в Німеччині».
Ведучи мову про неналежне використання Інтерполу, «L’Opinione» посилається на думки Фундації «Відкритий Діалог» і Італійської Ліги з прав людини (LIDU Onlus), висловлені на спільній зустрічі у липні 2017 року в Римі. Під час зустрічі представники організацій активно обговорювали недоліки системи Інтерполу і проблеми, пов’язані з минулорічними реформами. «Щоб видати червоний циркуляр, потрібно дуже мало … зауважимо, що Інтерпол не проводить розслідування щодо змісту циркуляра, а просто сприймає його на віру. Це дозволяє недемократичним державам-учасницям зловживати системою в своїх цілях, переслідуючи дисидентів, які намагаються виїхати», – йдеться у статті.
Крім того, «L’Opinione» розглядає майбутнє інтерполівських ордерів на арешт і зростаючий в останні роки інтерес міжнародних організацій до цих ордерів. Поінформованість про цю проблему зростає; важливим свідченням тому стали звіти громадських організацій та Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Стаття згадує один з ключових пунктів резолюції під назвою «Зловживання системою Інтерполу: необхідність введення суворіших юридичних гарантій», яку члени ПАРЄ ухвалили навесні цього року: «за десять років кількість червоних циркулярів збільшилася в п’ять разів». До того ж, додає «L’Opinione», «Kомісію з контролю за файлами Інтерполу (CCF) все частіше критикують за недостатній інструментарій, що не дозволяє їй впоратися із зростаючою кількістю заявок».
З-поміж справ, які обговорювали між собою Антоніо Станг (керівник LIDU) і делегати Фундації «Відкритий Діалог» і які були згадані в газетній статті, є справи тих, хто став жертвою політично мотивованих червоних циркулярів (наприклад, казахстанський опозиціонер Мухтар Аблязов і його дружина Алма Шалабаєва), і тих політичних активістів, що можуть потрапити в списки Інтерполу в майбутньому (наприклад, молдавська правозахисниця і адвокат Анна Урсакі).
Джерело: opinione.it
Читайте також: