Генеральний секретаріат Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) засвідчив, що імена казахстанських опозиційних політиків Мухтара Аблязова і Муратбека Кетебаєва, так само як і помічників Аблязова Тетяни Параскевич і Олександра Павлова були вилучені з бази даних Інтерполу. Це означає, що підтвердилася політична мотивація відомих запитів казахстанських (і співпрацюючих із ними російських і українських) владних структур на оголошення міжнародного розшуку та на видання «червоних повідомлень» проти осіб, які мають політичні, ділові або родинні зв’язки з Аблязовим.
Ось уже кілька років Казахстан за допомогою інструментів Інтерполу, а також корумпованих судових систем і правоохоронних органів інших країн, домагається екстрадиції головного політичного опонента авторитарного Президента Нурсултана Назарбаєва. Аблязова, його помічників і родичів розшукують, щоб домогтися нових свідчень проти нього самого і його опозиційної і підприємницької діяльності в країні і за її межами.
9.12.2016 вищий суд Франції (Державна Рада) заборонив екстрадицію Аблязова в Росію і Україну. Державна Рада також визнала незаконним тиск казахстанської влади на російську і українську щодо запитів на екстрадицію.
Крім того, за останні роки кілька інших держав-учасниць ЄС (наприклад, Австрія, Чехія, Литва, Польща, Іспанія, Великобританія), а також США, прийняли більше десяти судових рішень, що забороняють екстрадицію колег і рідних Аблязова в Казахстан, Росію і Україну. Більшості осіб, пов’язаних з політичною і підприємницькою діяльністю Аблязова, був наданий різного роду міжнародний захист (політичний притулок, статус біженця, додатковий захист і т.п.).
Зокрема захист було надано Павлову, Кетебаєву і Параскевич, які проживають в Іспанії, Польщі та Чехії. Вони не можуть вільно пересуватися, оскільки їх імена фігурують у базах даних Інтерполу.
Фундація «Відкритий Діалог» уже декілька років виступає проти політичного зловживання Інтерполом з боку недемократичних країн. В її головних звітах від 2015 і 2017 рр. були описані сотні різних справ з пострадянських регіонів та інших країн світу. Потребу в реформуванні Інтерполу визнали кілька міжнародних організацій і органів, включно з Парламентською Асамблеєю Ради Європи.
Фундація постійно нагадує про екстрені випадки, пов’язані з політичним переслідуванням людей за допомогою Інтерполу та інших міжнародних інструментів – як, наприклад, справи Анатолія Погорєлова, Ержана Кадесова, рідних Віктора Храпунова і Муратхана Токмаді – яких переслідують за співпрацю або родинні зв’язки з Аблязовим – або ж азербайджанських правозахисників Лейли і Аріфа Юнус, а також Феріда Юсуба, який перейшов дорогу впливовому політику Еміну Шекінському.
У Молдові також є особи, що переслідуються, та імена яких можуть потрапити в «червоні циркуляри» Інтерполу через їх опозиційну діяльність до олігархічного режиму Володимира Плахотнюка. Йдеться, наприклад, про кримінальне переслідування молдавської правозахисниці, адвоката Анни Урсакі, а також бізнесмена і громадського активіста Олександра Македона, який відмовився цензурувати незалежні медіа країни.
