• Дата

Звернення Правозахисного порядку денного щодо свободи релігії в окупованому Криму та на окремих територіях Донецької та Луганської областей, підконтрольних Російській Федерації

  • 09.04.2018
  • Автор: Редакцiя

26.03.2018, Kиїв
human.rights.agenda.ua@gmail.com

Окупація Криму Російською Федерацією із застосуванням власних збройних сил у березні 2014 року спричинила численні порушення прав і свобод, серед яких свобода думки, совісті та віросповідання. Примусове запровадження російського законодавства значно погіршило становище релігійних груп. Була встановлена обов’язкова державна реєстрація релігійних громад та об’єктів релігійного значення, контроль над випуском та поширенням релігійної літератури тощо. Ці вимоги призвели до необґрунтованих обмежень свободи релігії. Недивно, що станом на вересень 2017 року кількість релігійних громад скоротилася на 63% у порівнянні із початком 2014 року.

Жорстке й репресивне антитерористичне та антиекстремістське російське законодавство створило широкі можливості для переслідування релігійних громад та окремих віруючих. Сформований без належного правового обґрунтування “федеральний список екстремістських матеріалів” містить велику кількість книг релігійного змісту, хоча дані публікації не мають жодних обмежень згідно законодавства України. Під приводом пошуку екстремістських матеріалів постійно представники силових структур РФ проводять обшуки в бібліотеках, молитовних будинках, навчальних закладах мусульман (медресе, мечетях), а також у адвокатів, журналістів та громадських активістів.

Поширена практика масових рейдів для перевірки документів віруючих під час Джума-намаз. Вони проводяться із значними порушеннями: мечеть блокується, документи усіх перевіряються, людей забирають для допиту, примусового зняття відбитків пальців та збору матеріалів для аналізу ДНК.

У російському законодавстві визначено поняття “місіонерська діяльність” та адміністративна відповідальність за її проведення поза межами встановлених місць. Ці положення активно застосовуються в Криму. У лютому 2017 року Церква адвентистів сьомого дня була оштрафована через відсутність вивіски на будівлі, де проводяться богослужіння. Сама вивіска була тимчасово розміщена в холі церкви через ремонт фасаду. Зафіксовані випадки переслідування за “читання Біблії та молитви”, “роздачу листівок із запрошенням в будинок молитви”, “релігійні пісні” та інші дії, які окупаційний суд прирівнює до місіонерських.

Важливо відзначити, що до православної церкви Московського патріархату дані обмеження на практиці не застосовуються. У привілейованому становищі також знаходяться ті релігійні організації, які демонструють високий рівень лояльності до російської влади. Тим самим виразно прослідковується дискримінаційне ставлення російської влади до різних релігійних конфесій.

Росте кількість кримінальних справ, порушених за приналежність до релігійних організацій або об`єднань, які були визнані в Російській Федерації терористичними чи екстремістськими, хоч вони вільно здійснюють свою діяльність в Україні.

Станом на січень 2018 року за приналежність до “Хізб ут-Тахрір” були позбавлені свободи 25 мусульман. Серед них - визнаний в’язнем сумління Міжнародною Амністією правозахисник Емін-Усеїн Куку. У цих справах відсутні докази підготовки чи проведення терористичних актів. Судові процеси відбуваються із численними порушеннями. Минулого року до списку заборонених у Росії релігійних організацій були віднесені “Свідки Ієгови”. За даними порталу “Свідки Ієгови в Росії” їх кількість в Криму становить близько 8000 людей.

Підставою для адміністративного чи кримінального переслідування можуть стати навіть публікації у соціальних мережах. У січні 2017 року був затриманий адвокат Еміль Курбедінов, який надає допомогу переслідуваним за політичними мотивами. Йому призначили 10 діб арешту за пост із символікою “Хізб ут-Тахрір”, який він опублікував ще у 2013 році задовго до окупації Криму. 22 березня 2018 року був заарештований громадський журналіст Наріман Мемедемінов. Приводом для порушення кримінальної справи через розміщення відео у соціальній мережі із висловленням обурення у зв’язку із переслідуванням мусульман у Російській Федерації.

У критичному становищі на окупованому півострові знаходяться церкви, які асоціюються із Україною. Одним із методів тиску стало позбавлення права власності на культові будівлі через фізичні захоплення або рішення окупаційних судів. Так, до окупації Українська православна церква Київського патріархату мала в Криму близько 50 релігійних організацій. Станом на січень 2018 року їх кількість зменшилася до 9.

Змушені констатувати, що російська влада в Криму не визнає свободу релігії, а розглядає її як колективну категорію, що пов’язана із державною реєстрацією чи приналежністю до релігійних організацій, які демонструють високий рівень лояльності до російської влади.

Ще гірша ситуація із дотриманням свободи думки, совісті та релігії на окупованій Російською Федерацією частині Донецької та Луганської областей на сході України. Із початку збройного конфлікту створені за прямої участі Російській Федерації незаконні збройні формування проголосили православ'я Московського патріархату головною релігією регіону. У травні 2014 року була оприлюднена так звана “конституція Донецької народної республіки”, яка проголошувала, що "первісною та панівною вірою є Православна віра [...], що сповідується Руською Православною Церквою (Московський Патріархат)”.

Для реалізації цього положення на практиці незаконні збройні формування почали переслідування конфесій, відмінних від православної церкви Московського патріархату. Десятки храмів, молитовних будинків і місць богослужіння були захоплені та наразі перебувають під контролем збройних формувань. На непідконтрольній українському уряду території Донецької та Луганської областей розпочалися викрадення, катування та позасудові страти священнослужителів та вірян Української православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви, низки протестантських церков.

Наприклад, у серпні 2014 року представники незаконних збройних формувань затримали протестантського пастора Олександра Хомченка після проведення молитви на площі у місті Донецьку. Його звинуватили у організації несанкціонованих зібрань, допомозі українській армії та залученні людей до “секти”. Викрадачі дали чітко зрозуміти, що "на цій землі має бути лише одна релігія". Пастор провів в ув'язненні чотири дні та отримав серйозні тілесні ушкодження після жорстокого побиття та катування удушенням.

Ось як він сам розказує про цей досвід: "Вони підвісили мене за гачок й одягнули на голову протигаз. Вони стискали отвір в кінці трубки, блокуючи потік повітря, щоб я не міг дихати. Коли я непритомнів, вони відкривали отвір та покривали його тканиною, змоченою в етанолі. Я робив глибокий вдих, адже був на межі втрати свідомості, і відчував вогонь у грудях. Я кашляв та задихався від нестачі свіжого повітря. Тоді вони знову починали мене бити кийками по грудях і спині. Це повторювалося знову й знову".

На жаль, катування значно підірвали здоров’я пастора Олександра Хомченко, тож у лютому 2018 року він помер.

Масштабність та інтенсивність переслідувань за релігійною ознакою, які були зафіксовані правозахисниками, вказує на те, що на окупованих територіях Донецької та Луганської областей мають місце злочини проти людяності відповідно до визначення міжнародного гуманітарного права. Внаслідок такої свідомої політики більшість духовенства разом зі своїми сім’ями виїхали з цього регіону. Ті, що лишилися, змушені проводити богослужіння підпільно.

Новим викликом для свободи релігії стала вимога незаконних збройних формувань щодо обов’язкової перереєстрації релігійних організацій. Невиконання цієї вимоги тягне за собою кримінальну відповідальність. Також була запроваджена повна заборона діяльності релігійних груп, до яких відносяться всі громади віруючих, що не належать до кола “традиційних конфесій”, перелік яких невизначено.

Змушені констатувати, що на окупованих територіях Донецької та Луганської областей більшість релігійних громад припинили своє існування, а свобода свободи думки, совісті та віросповідання відсутня як явище.

З огляду на вищевикладене правозахисні організації України звертаються до вас із проханням ініціювати підготовку публічної доповіді про стан із забезпеченням свободи думки, совісті та віросповідання в окупованому Криму та на окремих територіях Донецької та Луганської областей, підконтрольних Російській Федерації з тим, щоб представити її на спеціально організованих слуханнях у Конгресі США.

Правозахисні організації України готові надати усю необхідну допомогу для підготовки такої доповіді.

Центр громадянських свобод
Інститут релігійної свободи
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Харківська правозахисна група
Громадська організація “Aсоціація християн юристів “Хушай”
Фундація Відкритий Діалог / Open Dialog Foundation
Християнська служба порятунку
Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
Центр інформації про права людини
Міський центр допомоги
Центр релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків
Об'єднання родичів політв’язнів Кремля
Кримська правозахисна група
Асоціація християн-юристів України