09.11.2017 в будівлі Європейського парламенту відбулася конференція за участі колишнього депутата Європарламенту Франка Швальба-Хот, британського політтехнолога Гарі Картрайта, польського журналіста Ярослава Якимчика, а також модератора Бьорна Хультіна. Казахстанські пропагандистські ресурси повідомили, що ініціаторами конференції стали депутати Європарламенту Індрек Таранд (Естонія) та Стівен Вульф (Велика Британія). Однак Індрек Таранд заперечує свою причетність до конференції, і був дуже здивований, коли дізнався, що його ім’я було використане в рамках організації заходу. Посольство Казахстану в Бельгії у своїй комунікації активно посилається на цю конференцію. Це може свідчити про те, що казахстанська влада мала пряме зацікавлення у проведенні конференції.
Незважаючи на те, що темою конференції було оголошено «Фінансове шахрайство», вона цілковито була присвячена інформаційним атакам на Фундацію «Відкритий Діалог» та осіб, на чий захист виступає Фундація в ході правозахисної діяльності.
Влада Казахстану вже протягом багатьох років намагається дискредитувати нашу організацію. Стосовно інформаційних атак у Польщі – вони розпочалися одразу після того, як в липні 2017 року Фундація «Відкритий Діалог» і низка інших польських НУО підтримали громадські протести проти законопроектів, які звужували незалежність судової влади в Польщі. 21.07.2017 Голова Ради Фундації «Відкритий Діалог» Бартош Крамек опублікував статтю щодо руйнування верховенства права в Польщі, і наступного дня розпочався тиск на Фундацію з боку польського уряду.
Основними доповідачами на конференції виступили Ярослав Якимчик та Гарі Картрайт. Ярослав Якимчик раніше обіймав керівну посаду в польській державній телекомпанії «TVP». За інформацією польських ЗМІ, формування керівного складу компанії здійснювалося з людей, пов’язаних с правлячою партією «Право і Cправедливість» (ПіС). Якимчик брав участь у декількох заходах, де поширювалася неправдива інформація про діяльність Фундації «Відкритий Діалог», а також про її керівництво.
Гарі Картрайт в минулому співпрацював з британською партією UKIP, яка виступає за вихід Великої Британії з ЄС. Представники UKIP активно критикують політику санкцій ЄС щодо Росії. У звіті Сенату США відзначено, що UKIP ймовірно отримувала фінансування з джерел, пов’язаних з Росією. Про це також йдеться у деяких журналістських розслідуваннях. Виборча комісія Великої Британії розпочала розслідування за цим фактом. У звіті Atlantic Council UKIP увійшла до списку проросійських політичних партій Західної Європи.
Показово, що повний відеозапис конференції був опублікований лише на казахстанських пропагандистських інтернет-ресурсах [1], [2]. Інформацію про захід поширили казахстанські провладні ЗМІ, а також інформаційні ресурси, де публікують свої матеріали Гарі Картрайт та Ярослав Якимчик [1], [2].
Казахстанська влада активно використовує відеозапис з конференції з пропагандистською метою. Наприклад, напередодні заходу «Переслідування адвокатів: вибрані випадки в Молдові, Азербайджані, Україні, Росії та Казахстані» посольство Казахстану в Бельгії розіслало пропагандистські матеріали депутатам Європарламенту Джулії Ворд та Яромиру Штетині. Матеріали містять інформацію, яка покликана зганьбити Фундацію «Відкритий Діалог», а також осіб, на чий захист виступає наша організація.
Зокрема, посольство Казахстану розіслало відеозапис конференції з посиланням на казахстанський пропагандистський інтернет-ресурс «Вороги народу Казахстану». Публікації на цьому ресурсі містять мову ненависті та прямі погрози стосовно конкретних осіб. Таким чином, існують підстави припускати, що саме влада Казахстану є прямим бенефіціаром наклепницької конференції проти Фундації «Відкритий Діалог» у Європейському парламенті.
Показово, що учасники конференції звинуватили Фундацію «Відкритий Діалог» у співпраці з Росією, хоча наша організація протягом декількох років виступає з критикою дій російського авторитарного режиму. Фундація є ініціатором списку індивідуальних санкцій щодо вищих посадових осіб РФ у справі Надії Савченко, а також брала активну участь у блокуванні права голосу делегації РФ в ПАРЄ. В рамках компанії LetMyPeopleGo Фундація здійснює захист українських політичних в’язнів у РФ.
Раніше, у 2015 році, польська проросійська партія «Зміна» («Zmiana») намагалася домогтися порушення кримінальної справи проти Фундації за «завдання шкоди іміджу Путіна». Одним із джерел поширення брехливої інформації проти Фундації «Відкритий Діалог» є інформаційні ресурси, пов’язані з Росією.
Незмінним та найближчим союзником Росії на міжнародній арені є Казахстан. Президент Нурсултан Назарбаєв неодноразово засуджував політику санкцій щодо Росії з боку західних країн. Казахстан підтримує Росію у кримському питанні.
Конференція в Європарламенті стала прикладом об’єднання типових «обвинувачень», які польська і казахстанська влада використовує в нападках проти Фундації «Відкритий Діалог».
Спікери маніпулювали інформацією з метою висвітлити її вигідним для себе чином, повідомляли неправдиві дані, робили висновки на базі неправдивих тверджень, використовували прийоми напівправди і замовчування більш важливих фактів. Такий підхід суперечить принципу зваженої та об’єктивної подачі інформації і має чіткі ознаки чорного піару.
У грудні 2017 року Фундація «Відкритий Діалог» опублікувала спростування інформації, оприлюдненої на конференції. Після цього в роботі сайту раптово виникли серйозні проблеми, що могло бути пов’язано з потужною хакерською атакою.
1. На конференції пролунали «обвинувачення», які використовуються в атаках на Фундацію «Відкритий Діалог» у Польщі
Фундація «Відкритий Діалог» публічно розкритикувала законопроекти партії «ПіС», які порушують незалежність судової системи. Внаслідок масових протестів в різних містах Польщі на два законопроекти з трьох Президентом було накладено вето.
Після цього наша організація зіткнулася с тиском та наклепницькою інформаційною кампанією в Польщі. На прохання Міністра закордонних справ 07.08.2017 фіскальні органи розпочали спеціальну фінансову і митну перевірку Фундації (незважаючи на те, що різноманітні перевірки вже проводилися у попередні роки). Перевірки були ініційовані також стосовно інших організацій. Фундація зазнала словесних нападів з боку польських офіційних осіб. Наприклад, депутат Європейського парламенту від Польщі Анна Фотига заявила, що має намір бойкотувати усі майбутні ініціативи, які проводитимуться за участі Фундації «Відкритий Діалог», а також перешкоджатиме будь-яким діям нашої організації в Європейському парламенті.
На конференції в Європейському парламенті були озвучені основні «обвинувачення», які використовує польський уряд, польські націоналісти та проурядові ЗМІ щодо Фундації «Відкритий Діалог».
1.1. Обвинувачення у співпраці з компаніями російської військової промисловості
Журналіст Якимчик озвучив інформацію, згідно з якою брат Президента Фундації Людмили Козловської, Петро Козловський, нібито є власником севастопольського Заводу суднової світлотехніки «Маяк» (ЗСС «Маяк»). Журналіст посилається на інформацію з російських баз даних, які, не виключено, були скопійовані зі старих українських архівів або могли бути сфабриковані з метою дискредитації організації.
За словами Якимчика, ЗСС «Маяк» співпрацює з підприємствами російської військової промисловості, які потрапили під санкції західних країн. Журналіст робить висновок про те, що Петро Козловський є «одним з творців російського флоту військових субмарин» і, отже, «знаходиться під контролем ФСБ».
Раніше Фундація «Відкритий Діалог» неодноразово спростовувала ці обвинувачення. Людмила Козловська заявляла, що її брат продав ЗСС «Маяк» ще у 2003 році. Після цього Петро Козловський займався в Криму телекомунікаційним бізнесом. Внаслідок окупації півострова у 2014 році він емігрував до США, а його підприємства в Криму були захоплені окупаційною владою.
Висновки Ярослава Якимчика є прикладом маніпуляції інформацією. Петро Козловський не має відношення до діяльності Фундації «Відкритий Діалог», проте на підставі помилкових припущень про його нібито «співпрацю з російською військовою промисловістю» лягає тінь на репутацію Фундації. Під час свого виступу Якимчик наводив детальні дані про ядерний флот російських підводних човнів і навіть акцентував увагу на типах ядерних боєголовок, які вони можуть переміщати. Однак ця інформація жодним чином не стосується діяльності Фундації «Відкритий Діалог».
Як один із прикладів «співпраці» з російським військпромом Якимчик назвав той факт, що Фундація отримувала грошові пожертвування від громадян Росії – Андрія Бровченка та Аркадія Агаркова, які нібито очолюють дочірні підприємства ЗСС «Маяк» в Росії. Проте Якимчик не уточнив, що ці пожертви відбулися у 2013 та на початку 2014 року – до того, як Росія розпочала збройну агресію проти України.
Фундація «Відкритий Діалог» фінансується за рахунок пожертв і грантів, які надходять від приватних осіб і компаній, як польських, так і зарубіжних. Ми публічно проводимо збори коштів і, дотримуючись принципів прозорості, публікуємо списки наших благодійників. Фундація «Відкритий Діалог» не може нести відповідальність за походження пожертвуваних коштів і не повинна перевіряти їх походження, оскільки це функція державних органів.
19.12.2017 Ярослав Якимчик взяв участь у прес-конференції в Києві, під час якої на адресу Фундації «Відкритий Діалог» пролунали ті ж самі неправдиві обвинувачення, що й під час конференції в Європейському парламенті. Прес-конференція відбулася у прес-центрі інформаційного агентства Інтерфакс-Україна, яке є частиною російського Interfax Information Services Group. У прес-конференції також брав участь український експерт Юрій Гавриленко, який фігурує у так званих «листах Суркова». У оприлюднених листах Гавриленко вказаний серед українських авторів (блогерів), які можуть бути залучені до підготовки замовних політичних матеріалів в інтересах Росії. Юрій Гавриленко також відомий тим, що неодноразово публікував свою експертизу на сайті Комуністичної партії України.
Серед небагатьох інформаційних ресурсів, які розповіли про київську прес-конференцію, було державне польське ЗМІ «Польське радіо», яке поширює мовлення також і на Україну. До того ж, на сайті «Польського радіо» поширювалася неправдива інформація про те, що в Україні нібито порушена кримінальна справа проти Президента Фундації Людмили Козловської за підозрою у «державній зраді, сприянню діяльності терористичних організацій, а також фінансуванні тероризму». Фундація «Відкритий Діалог» звернулася із офіційним запитом до Генеральної прокуратури України і отримала відповідь про відсутність кримінальних проваджень проти Людмили Козловської.
1.2. Обвинувачення у наявності ліцензії на постачання військового обладнання
Під час конференції Гарі Картрайт звинуватив Фундацію «Відкритий Діалог» в тому, що організація має «ліцензію на постачання військового обладнання», що нібито суперечить характеру правозахисної діяльності. У 2014 році Фундація дійсно отримала ліцензію МВС Польщі на економічну діяльність в сфері торгівлі певними товарами, призначеними для поліцейських або військових осіб. Ця ліцензія була необхідна, щоб на законних підставах надавати засоби індивідуального захисту (бронежилети і шоломи) в рамках гуманітарної допомоги для України. Бронежилетами і шоломами, зокрема, користувалися волонтери-спостерігачі та журналісти польських ЗМІ у так званій зоні проведення АТО. Тепер ця ліцензія недійсна.
Щоб отримати цю ліцензію, члени керівних органів Фундації пройшли спеціальну підготовку і психологічні перевірки. Крім того, протягом усіх років свого існування Фундація «Відкритий Діалог» проходила як податкові, так і спеціальні перевірки. Зокрема, Фундація пройшла процес оцінки з боку поліції, Агентства внутрішньої безпеки та Служби військової контррозвідки Польщі. Претензії до Фундації з боку польського уряду виникли тільки після того, як організація публічно підтримала протести з метою захисту незалежності судової системи.
Наступ на громадянські свободи в Польщі – це наслідок загальної тенденції до погіршення ситуації з верховенством права і демократії в країні. 15.11.2017 Європейський парламент прийняв резолюцію, у якій стверджується, що ситуація в Польщі загрожує серйозним порушенням цінностей, передбачених статтею 2 Угоди про ЄС. Європарламент рекомендував розпочати процедуру введення санкцій проти Польщі, оскільки це передбачено ст. 7 Угоди про ЄС.У жовтні 2017 року про погіршення ситуації з дотриманням прав людини, верховенством права і демократичними стандартами в Польщі заявляли Amnesty International та Human Rights Watch. 11.10.2017 ПАРЄ прийняла резолюцію, у якій йдеться про існування загрози верховенству закону і незалежності судової системи в Польщі. 27 депутатів ПАРЄ підписали письмову декларацію із закликом до польської влади зупинити атаки на громадянське суспільство в країні.
26.01.2018 під час зимової сесії ПАРЄ 30 депутатів підписали проект резолюції щодо ситуації з громадянськими правами в Польщі, Україні та Молдові. В проекті відзначається, що в усіх трьох країнах фіксуються випадки тиску (включно з наклепницькими інформаційними кампаніями) на неурядові організації, які займають критичну щодо влади позицію. Проект резолюції буде розглянутий на наступній сесії ПАРЄ.
2. Гарі Картрайт озвучив пункти казахстанської пропаганди
2.1. Спікер послався на покази Муратхана Токмаді, отримані внаслідок катувань
Свій виступ на конференції Гарі Картрайт розпочав з озвучення позиції казахстанської влади у справі бізнесмена Муратхана Токмаді. Картрайт підкреслив, що Муратхан Токмаді «зізнався», що смерть банкіра Єржана Татішева була «замовним вбивством». Тривогу викликає той факт, що, виступаючи в стінах Європарламенту, спікер послався на свідчення, які казахстанська влада отримала шляхом тортур і погроз.
Так, Муратхана Токмаді звинуватили у «вимаганні». Його помістили в СІЗО, після чого у нього були виявлені тілесні пошкодження. Але казахстанська прокуратура заявила, що Токмаді «впав з турніка». Його адвокатів відсторонили від справи. За наявною інформацією, співробітники спецслужб застосовували до Токмаді фізичну силу і погрожували переслідуванням його родини, вимагаючи від нього «зізнатися», що 13 років тому він «здійснив вбивство на замовлення» Мухтара Аблязова. Спочатку Токмаді відмовлявся підписати необхідні слідству показання, але незабаром в усьому «зізнався».
Своє занепокоєння з приводу застосування тортур щодо Токмаді висловили, зокрема, 13 депутатів Європарламенту та 26 депутатів ПАРЄ.
2.2. Спростування неправдивих тверджень про «відсутність політичних мотивів» у переслідуванні Мухтара Аблязова
Гарі Картрайт підкреслив, що Фундація «Відкритий Діалог» нібито має дуже тісні стосунки з Мухтаром Аблязовим і «щось не те відбувається за лаштунками у цій Фундації». Раніше уже траплявся інцидент, коли британський журналіст Мартін Бенкс поширював серед депутатів Європейського парламенту неправдиву інформацію про те, що Фундація «Відкритий Діалог» нібито «фінансується Мухтаром Аблязовим», а також «підробляє підписи під депутатськими зверненнями».
Ми підкреслюємо, що Фундація надає широку експертизу із захисту прав політичних ув’язнених та політичних біженців. Справа Мухтара Аблязова, казахстанського опозиційного політика, бізнесмена та колишнього голови приватного БТА Банку, є одним із багатьох кейсів, над яким Фундація працює протягом кількох років. Фундація не приховує факту комунікації та зустрічей з Мухтаром Аблязовим, як і з іншими особами, на чий захист виступає організація. Інформація про це публікується на сайті організації та в соціальних мережах. До того ж Аблязов бере участь у кампаніях зі звільнення казахстанських політичних ув’язнених, і Фундація вітає це.
Вже не вперше проти Фундації висуваються хибні звинувачення щодо «залежності» Фундації від Аблязова або «отриманні фінансування» від нього. Зокрема, про це стверджував журнал «Wprost», і Фундація через суд домоглася спростування цієї неправдивої інформації.
Мухтар Аблязов, якого Президент Назарбаєв вже протягом понад 16 років вважає своїм особистим ворогом, був обвинувачений у «розкраданні коштів БТА Банку». Міжнародні правозахисні організації, Державна рада Франції, представники ООН і Європарламенту відзначили політичний контекст справи Аблязова. Інтерпол видалив зі списку розшуку Аблязова та декілька інших обвинувачуваних у справі БТА Банку у зв’язку з політичною мотивацією обвинувачень. Більше 10 колег Аблязова отримали притулок або додатковий захист в ЄС.
Картрайт згадав, що раніше (у 2002 році) Аблязов відбував тюремний термін в Казахстані, але не сказав, що міжнародна громадськість визнала цей вирок політично вмотивованим.
Картрайт неодноразово повторив фразу про те, що з БТА Банку «зникло 7,6 млрд доларів». Саме така сума фігурувала у останніх заявах казахстанських правоохоронних органів. Показово, що у різний час казахстанська прокуратура називала різні суми коштів, котрі «викрав Аблязов і його злочинна група» – від 4,5 млрд дол. до 10 млрд дол.
Картрайт, посилаючись на рішення британських судів, стверджує, що Аблязов «був визнаний винним у корупції та розкраданнях». Однак не існує жодного рішення європейського суду про здійснення Аблязовим кримінального злочину. У Великій Британії були проведені не кримінальні, а цивільні судові процеси. Оскільки Аблязов був засуджений до 22 місяців арешту за «неповагу до суду», Лондонський суд прийняв рішення по цивільних позовах без проведення розглядів по суті і без урахування аргументів захисту (default judgment).
У своєму виступі Картрайт озвучив абсолютно хибну інформацію щодо того, чому Франція відмовила у екстрадиції Аблязова. Картрайт сказав, що Франція послалася на «неможливість справедливого суду в Казахстані», а також «ймовірну передачу Аблязова з України чи Росії до Казахстану». Проте мотивація французького суду була іншою. Державна рада Франції відмовила Росії у екстрадиції Аблязова, визнала запит на екстрадицію політично мотивованим, а також підкреслила, що Казахстан чинив тиск на українську і російську владу, вимагаючи від них надсилання запитів на екстрадицію.
До того ж розповідаючи про справу Аблязова, Картрайт почав говорити про «гламурну блондинку в короткій сукні» Олену Тищенко. Ми занепокоєні, що на конференції у Європарламенті спікер дозволив собі висловлювання, які мають відвертий сексистський контекст, а також є некоректними і неприйнятними у будь-якій серйозній дискусії.
Не залишив Картрайт без уваги і справу сім’ї Храпунових, яка останнім часом активно використовується казахстанською пропагандою. Влада Казахстану вимагала від Храпунових розірвати відносини з Аблязовим, але вони відмовилися це зробити. Картрайт не сказав, що Швейцарія двічі (у 2011 році і у 2014 році) відмовила Казахстану в екстрадиції Віктора Храпунова. До того ж відповідно до обвинувачень Казахстану, Ільяс Храпунов «був членом злочинної групи» вже у 1997 році, коли йому було 14 років. У той період він навчався у швейцарській школі.
3. Наклепницька кампанія проти Фундації стала помстою за діяльність із захисту прав людини в Казахстані, а також участь у антиурядових протестах у Польщі
Фундація «Відкритий Діалог» неодноразово зазнавала численних наклепницьких пропагандистських нападів і відкритих погроз у зв’язку з діяльністю із захисту демократії, верховенства права і прав людини в Казахстані, Росії, Україні та Молдові. Метою таких атак є завдання шкоди іміджу організації, щоб перешкодити співпраці з партнерами у реалізації задекларованих цілей. Подібна «увага» до нашої організації – це підтвердження ефективності наших зусиль з виконання статутних цілей Фундації.
Відкриваючи конференцію у Європарламенті, Франк Швальба-Хот заявив, що аудиторія «почує неймовірні речі». На конференції спікери озвучували чутки про інтимні зв’язки Мухтара Аблязова та заглиблювалися у тему ядерного озброєння Російської Федерації, що красномовно свідчить про рівень дискусії, який пропонують недоброзичливці Фундації. Європейський парламент – це майданчик для аргументованих дебатів, а не для реалізації наклепницьких кампаній проти правозахисників і атак на представників громадянського суспільства з боку авторитарних режимів. Фундація «Відкритий Діалог» закликає Європейський парламент не підтримувати подібних заходів в майбутньому.
Фундація «Відкритий Діалог» висловлює глибокий жаль, що представники деяких європейських ЗМІ використовують пропагандистську риторику авторитарних держав. Фактично – це толерування дій казахстанського диктаторського режиму в атаці на неурядові організації і тих, кого переслідують за політичними мотивами в Казахстані. Ярослав Якимчик раніше працював на польському державному телеканалі і може бути пов’язаний з провладною партією «ПІС». Гарі Картрайт в минулому співпрацював з британською проросійською партією UKIP, яка виступає за вихід Великої Британії з Європейського Союзу.
Хибна інформація була представлена не лише про Фундацію «Відкритий Діалог», але також і про інших учасників конференції. У анонсі заходу першопочатково була оголошена участь інших доповідачів – депутатів Європейського парламенту Індрека Таранда та Стівена Вульфа. Казахстанські пропагандистські ресурси повідомили, що саме вони є організаторами конференції. Як повідомили Фундації в офісі Індрека Таранда, депутату пропонували взяти участь у конференції на тему «фінансового шахрайства», але він відмовився. «Містер Таранд не давав згоди на те, щоб його ім’я використовувалося будь-яким чином на цьому заході, і був дуже здивований, коли дізнався про те, що відбулося», – повідомив офіс Таранда. Ніхто з чинних європарламентарів не виступав з доповіддю на конференції. Фундація «Відкритий Діалог» закликає керівництво Європейського парламенту з’ясувати, хто є організатором цієї «конференції».
Ми не виключаємо, що конференція, що відбулася, це «відповідь» на позицію Фундації щодо ратифікації Угоди про розширене партнерство між Казахстаном і ЄС, а також критичну позицію нашої організації відносно спроб польської влади позбавити незалежності судову систему в країні. Фундація представила депутатам Європарламенту і представникам Єврокомісії понад 35 кейсів політично мотивованих переслідувань з боку Казахстану (з них 17 осіб перебувають у в’язниці). Ми прагнемо, щоб ратифікація здійснювалася у тісній прив’язці до виконання Казахстаном своїх обов’язків із захисту свободи слова, свободи зібрань та асоціацій, а також за умови звільнення політичних ув’язнених. Фундація продовжує підтримувати акції на захист незалежності судової системи в Польщі і висвітлює факти безпрецедентних атак на громадянське суспільство з боку польської влади.
Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, звертайтеся:
Людмила Козловська – [email protected]
