Це неправда. Насправді напрямок і причини розслідування разюче відрізняються від тих, про які повідомили ЗМІ.
Юристи Фундації поговорили безпосередньо зі старшим лейтенантом Сергієм Головчаком, слідчим у слідчому відділі СБУ в Закарпатській області, який веде цю справу, і дізналися наступне:
1) Від громадської організації – вищезгаданої «Стоп корупції» – дійсно надійшла заява;
2) Розслідування щодо антидержавної діяльності було розпочато ще до цього. Розслідування дійсно ведеться, однак не стосовно Людмили Козловської, а щодо людини, яка могла вступати з нею в контакт. Людмилу Козловську внесли до списку осіб, які проходять у справі через повідомлення ГО «Стоп корупції», але оскільки вона не є підозрюваною у цій справі, допитувати її можуть лише як свідка;
3) Те, як ЗМІ подали матеріал – це груба маніпуляція даними; стаття дає невірне уявлення про те, в якому напрямку ведеться слідство. Наприклад, нинішнє розслідування ніяк не пов’язане з удаваним (і раніше викритим, про що часто забувають згадати деякі медіа-ресурси) розслідуванням, яке нібито проводила Генеральна прокуратура України кількома місяцями раніше.
Наші юристи і наш власний досвід в подібних справах говорять про те, що такі спроби пов’язати Людмилу з діючим розслідуванням щодо третьої особи, можливо, націлені на отримання доступу до її персональних даних (зокрема, банківських рахунків і телефонних розмов), а також до даних про українську філію Фундації «Відкритий Діалог» і наших партнерів. Крім того, подібне розслідування дозволило б українським спецслужбам вести спостереження.
Як ми докладно пояснимо нижче, у нас є підстави вважати, що подібне розслідування (і можливості, які воно здатне відкрити) насправді служило б інтересам не української влади, а іншої держави – ініціатора слідства.
Якщо буде така потреба, Фундація може надати номер телефону лейтенанта Головчака і нашого адвоката Юліана Хорунжого, який cпілкувався з Головчаком від нашого імені.
Зараз Фундація готує позов проти ГО «Стоп корупції» з вимогою негайно виправити помилкову інформацію, яка опублікована на її сайті.
Оновлена інформація: 02.11.2018 Начальник Слідчого відділу Управління служби безпеки України в Закарпатській області направив лист українським адвокатам Фундації «Відкритий Діалог», в якому він повідомив, що «Л. П. Козловська не є учасником кримінальної справи».
Передісторія
Перш за все необхідно пояснити, що якщо для широкої публіки повідомлення про розслідування стало несподіванкою, а польські проурядові ЗМІ оголосили його «доказом того, що уряд мав право вислати Козловську», то ми на той момент уже більше місяця знали про певне розслідуванні, яке може розпочатися в Україні (за ініціативою прокуратури або служби безпеки), і Людмила згадувала про таку ймовірність в своїх інтерв’ю та на зустрічах, ще будучи в Києві.
Наші підозри ґрунтувались на інформації, яку ми отримали з надійного джерела; вона полягала в тому, що казахстанські, російські або молдавські спецслужби в найближчі кілька тижнів можуть підкупити або вчинитиінший протизаконний тиск на українські правоохоронні органи, аби змусити їх розпочати розслідування, яке б перешкодило Людмилі залишити територію України.
Механізм, який використовується пострадянськими країнами – підкупити і/або політично натиснути на українську владу, щоб почати судове (чи будь-яке інше) переслідування своїх супротивників, – за останні роки, на жаль, отримав досить широке поширення в Україні. Про це повідомляли численні звіти, зокрема і наш. Це призвело до протизаконної екстрадиції, викрадень та інших репресій проти активістів і біженців з пострадянських авторитарних держав – Казахстану і навіть Росії (обурливий випадок з солдатом АТО Тимуром Тумгоєвим), а нещодавно – і з Туреччини.
Раніше Міхеїла Саакашвілі (якого протизаконно позбавили українського громадянства) та декількох його грузинських колег депортували з України без відповідних ордерів.
На жаль, вже неодноразово висловлювалися серйозні підозри щодо ролі українських правоохоронних органів та судової системи; зокрема, ці підозри озвучували Atlantic Council, The Economist, Open Democracy, Kyiv Post, FIDH (Всесвітній рух за права людини), а також Фундація «Відкритий Діалог» в контексті репресій проти прихильників реформ, громадських активістів та журналістів.
Фундація завжди підтримувала та підтримує українську державу, але при цьому відкрито говорить про порушення прав людини, корупцію та співробітництво України з авторитарними і гібридними режимами, що призводить до серйозних проблем в галузі прав людини. Фундація так само, як і Людмила, виступала за глобальне застосування Закону Магнітського та за накладення персональних санкцій на високопосадовців – російських і не тільки – відповідальних за політичні переслідування в пострадянських державах. Крім того, Фундація «Відкритий Діалог» виступає за те, щоб ЄС, МВФ, Світовий банк і Рада Європи позбавили Молдову і Казахстан фінансової підтримки в тому випадку, якщо в цих країнах будуть відслідковані серйозні порушення прав людини або відсутність необхідних реформ.
Пострадянські диктатори, уряди, ЗМІ, правоохоронні органи і спецслужби вищезазначених держав вживають відповідних заходів. Нещодавно в Молдові за особистим розпорядженням олігарха і лідера правлячої партії Володимира Плахотнюка парламент створив спеціальну комісію для розслідування «втручання Фундації і Людмили Козловської у внутрішні справи Молдови». Варто зазначити, що, починаючи з липня 2017 року – після того, як Бартош Крамек опублікував на Facebook текст про необхідність захищати правопорядок в країні – у Польщі відбувається те ж саме.
Бартош Крамек і Фундація «Відкритий Діалог» також висловлювалися про те, що потрібно покласти край безкарності корумпованих українських чиновників.
З огляду на усе вищесказане ми вважаємо, що якщо почнеться справжнє розслідування справи Людмили Козловської – якщо його де факто ініціює іноземний уряд/іноземні спецслужби або їх довірені особи – воно слугуватиме інтересам цієї іноземної держави (швидше за все Казахстану, Росії або Молдови) і місцевих представників корумпованих органів влади.
Крім того, звинувачення, що містяться в розслідуванні СБУ – згідно з інформацією і документом, викладеними на сайті «Стоп корупції», настільки серйозні, що доходять до абсурду: від «умисних дій з метою зміни меж території або державних кордонів України <…>, а також публічних закликів до таких дій» до «шахрайства, вчиненого у великих розмірах» і «державної зради»; однак, незважаючи на масштаб передбачуваних злочинів, розслідуванням займається периферійний відділ СБУ у віддаленій області на кордоні з Угорщиною – Людмила навіть не бувала в цій області і цьому місті.
Перш за все, з огляду на постійний проукраїнський і антикремлівський настрій Фундації, підтверджений цілим рядом практичних дій (наприклад, місія підтримки під час Майдану; велика кампанія гуманітарної допомоги, і навіть збір захисного спорядження для українських військ, управління центром «Український світ» в Варшаві, підтримка післямайданівського процесу реформ, зокрема, люстрації, десятки публічних зборів та інших зустрічей; виступи на підтримку України на міжнародних заходах високого рівня), ми вважаємо, що будь-які твердження щодо антиукраїнської діяльності Фундації «Відкритий Діалог» або Людмили Козловської безглузді і навіть образливі.
До того ж представники Фундації, включно з Бартошем Крамеком – чоловіком Людмили і Головою Ради Фундації, – часто висловлюються про необхідність накласти на Росію максимально жорсткі санкції з огляду на її вторгнення і окупацію української території, а також виступають за надання фінансової і військової підтримки Україні.
Після того, як Польща наклала на Людмилу Козловську заборону на в’їзд, найвідоміші українські правозахисні організації публічно підтримали Фундацію і Людмилу, згадавши в своєму відкритому листі багато з названих видів діяльності Фундації «Відкритий Діалог».
По-друге, вже той факт, що слідство ведеться в Ужгороді, викликає серйозні підозри стосовно предмета слідства. Розслідування справи про державну зраду та інші злочини проти держави мало б проводити центральне управління в Києві, а не регіональний відділ СБУ в Закарпатській області, якщо тільки мова не йде про угорське втручання в українську політику або сепаратизм в регіоні – можливо, за участі Росії. Ми підкреслюємо, що представники Фундації завжди підтримували територіальну цілісність України, ніколи не були залучені ні у що подібне, і ніколи не мали жодного стосунку до нестабільної ситуації в регіоні.
З огляду на все сказане вище, найбільші підозри падають на тих, хто втягнув Людмилу в розслідування – на організацію/інформаційну платформу «Стоп корупції», яка (разом зі своїми «журналістами») першою повідомила про розслідування і подала офіційну заяву про те, щоб включити в нього ім’я Людмили.
Раніше в цьому році наша Фундація вже зазнавала нападок так званих журналістів, які працюють на цю платформу. Їх затримала і допитала бельгійська поліція, коли вони стежили за Людмилою і Ботою Джардемалі в Брюсселі. (Бота Джардемалі – казахстанська юристка і правозахисниця, в 2013 році отримала політичний притулок в Бельгії, а потім і поліцейську охорону – після того, як її намагалися викрасти). Ті ж самі «журналісти», включно з так званою Лілією Ткачук, переслідували Людмилу в Києві; це була одна з причин (крім загрози фізичного нападу), чому їй знадобилася цілодобова охорона.
Навіть поверхневого знайомства з матеріалами «Стоп корупції» достатньо щоб зрозуміти, що їхній сайт і телепередача не підпадають під визначення незалежного новинного ресурсу, незалежних журналістських розслідувань. Одним з напрямків їхньої діяльності був захист фінансової піраміди «Хелікс», засновник якої, мабуть, має ділові відносини з Казахстаном і Молдовою, а за деякими даними, і сам є членом «Стоп корупції».
Крім того, ми маємо підстави вважати, що дане переслідування, ініційоване «Стоп корупції», пов’язане з попередніми атаками на Людмилу Козловську з боку пострадянських держав.
Організація «Стоп корупції» розпочала своє переслідування (зокрема брюссельське стеження) наступного дня після того, як казахстанські та молдавські пропагандистські ЗМІ опублікували фальшивий порнографічний відеоролик, під назвою «Мухтар Аблязов і його лобіст Людмила Козловська». Також згадувалося, що в цьому записі брав участь Білл Браудер.
Білл Браудер – один з головних ворогів Кремля. Мухтар Аблязов – бізнесмен і провідний опозиційний політик Казахстану, якого переслідує путінський режим на прохання казахстанської влади. Українська влада ще з часів Януковича брала участь в його переслідуванні. Варто також відзначити, що і в українському, і в російському слідстві у справі Аблязова діяли одні й ті ж адвокати і посадовці – представники верхівки російської правоохоронної системи. Навіть Франція в 2016 році визнала, що це міжнародне співробітництво носить політичний характер, і відмовилася видати Аблязова Росії.
Відомо, що «журналістка» Лілія Ткачук і оператор, що працюють на «Стоп корупції», стежили за рідними і соратниками Мухтара Аблязова в Вільнюсі, Женеві і Мілані. Та ж сама «журналістка» поширювала завідомо неправдиву інформацію про Людмилу, й, зокрема, про російський паспорт, який нібито їй належить.
Нещодавно, 06.10.2018, делегація Фундації зазнала переслідування з боку так званої команди телерепортерів під час її візиту в Лондон. Ця команда, яка стверджувала, що представляє британський телеканал Channel 4, чекала Людмилу і Бартоша на заході польської демократичної громадської організації KOD UK і спробувала агресивно взяти у них інтерв’ю; зокрема, «журналісти» показали роздруковані кадри того самого фальшивого порнографічного відеоролика, після публікації якого вони активізувалися. У відповідь на вимогу надати посвідчення команда розбіглася в різні боки. Channel 4 підтвердив, що це не їхні журналісти; наразі готується поліцейське розслідування цього інциденту.
Все вищеописане свідчить про те, що слідство, порушене на підставі заяви від такої групи, як «Стоп корупції», швидше за все, політично вмотивоване і з великою ймовірністю пов’язане з владою пострадянських авторитарних держав. Всі вони зацікавлені в переслідуванні нашої Фундацію і особисто Людмили Козловської, а також володіють усіма необхідними засобами для цього.
За додатковою інформацією Ви можете звернутися до:
Марчіна Мицельського, [email protected]
Директора з питань Public Affairs
Фундації «Відкритий Діалог»
T: +32 488 884 161
ОНОВЛЕННЯ: Рішенням від 10 серпня 2022 року Оболонський районний суд міста Києва визнав недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію Козловської, інформацію, розміщену у 2018 році на сайті www.stopcor.org в одній з публікацій. Суд зобов’язав бенефіціарного власника веб-сайту, громадську організацію «Стоп корупції» (а не номінального власника веб-сайту), виплатити Козловській моральну компенсацію в розмірі 50 000 гривень та опублікувати спростування на своєму веб-сайті протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Читати також:
