З 8 по 11 жовтня 2018 року представники Фундації «Відкритий Діалог» відвідали четверте засідання Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) в Страсбурзі.
Ця місія була особливо значущою, позаяк Президент Фундації, Людмила Козловська, якій з серпня 2018 року був заборонений в’їзд в країни-учасниці Шенгенської угоди за запитом Польщі, змогла прийняти в ній участь завдяки підтримці французької влади.
В ході засідання ПАРЄ Козловська була запрошена на два паралельних заходи як учасник робочої групи.
08.10.2018 Президент Фундації «Відкритий Діалог» виступила з промовою на паралельному заході «Скорочення простору для громадянського суспільства і переслідування правозахисників», де вона висвітлила свій випадок, приділивши особливу увагу тривожному прецеденту, сформованому Польщею, в плані переслідування активістів громадянського суспільства в ЄС, який був сформований на основних цінностях свободи і демократії. Вона підкреслила, що продовження переслідувань мирних демонстрантів в Польщі нарівні з продовженням нападок на верховенство закону в цій країні не дозволяє і далі вважати перехід Польщі таким же яскравим прикладом. У заході, організованому Конференцією МНУО Ради Європи, модератором якого була Олена Сотник (Україна, АЛДЄ), також брали участь інші правозахисники і представники громадянського суспільства, приділивши особливу увагу порушенням прав людини в пострадянських країнах.
10.10.2018 Козловська брала участь в заході, який проводив член німецького парламенту Франк Швабе «Права людини в небезпеці – демонтаж верховенства закону в Польщі». Президент Фундації повідомила про конкретні нападки, яких Фундація, як і багато інших НУО, зазнала з боку польської влади. Зокрема, вона згадала про величезну кількість «фальшивих новин і чорного піару, які щоденно надходять з Молдови, Росії, Казахстану», а тепер і з Польщі.
«Основна мета мого виступу полягає в тому, що заборона на в’їзд на вимогу Польщі, накладена на мене, як на загрозу національній безпеці, всі документи якої помічені грифом «цілком таємно , включає, як мінімум, три аспекти: по-перше, це знак всім іноземцям, які можуть опинитися на тому ж місці, що і я, якщо будуть критикувати Польщу, порушення Конституції і верховенства закону; по-друге, це вплив на такі країни, як Казахстан, Молдова і навіть Україна, які страждають від високого рівня корупції (…) і, по-третє, це попередження про неможливість захистити інших людей, які можуть опинитися в такому ж становищі , тобто, під забороною в’їзду з боку Польщі або Угорщини, оскільки Шенгенська система заснована на довірі і відкритій співпраці, що є яскравим прикладом підриву Польщею довіри і співпраці з іноземними партнерами».
Насамкінець Козловська закликала Раду Європи забезпечити «прийняття механізмів з метою уникнення таких зловживань і для захисту правозахисників». «Не у всіх є можливість виступити перед вами; фактично, це великий привілей для мене, і я хочу не тільки висвітлити свій випадок, але і запобігти повторенню подібного в майбутньому», додала вона.
Польська громадська активістка Джулі Валецька і адвокат Ярослав Качинський також були включені в робочу групу. Джулі поділилася досвідом пересічного громадянина, який відчув бажання стати вуличним активістом, дізнавшись в 2015 р., що верховенство закону і судова система в її країні знаходяться під серйозною загрозою. Від імені громадської організації «Цивільний захист» [англ. Civil Guard], вона засудила факт затримання мирних демонстрантів на вулицях – тільки за носіння символу білої троянди або конституції. «Ми вважаємо, що Національна рада судових органів більше не є захисником судової влади від амбіцій виконавчої влади», – заявила вона. Крім того, вона висловила стурбованість у зв’язку з майбутніми виборами, які також пов’язані з розмиванням принципу незалежності судових органів, зазначивши, що «відповідно до закону, Верховний суд підтверджує результати виборів».
Качинський – адвокат, який захищав багатьох громадських активістів, яких переслідували через їхню громадську активність – наголосив на порушеннях в роботі поліції під час придушення мирних протестів. Він підкреслив, що «демонстрантів з посвідченнями особи не просять бути свідками, їх усіх звинувачують. Найпоширеніші звинувачення підпадають під «перешкоди дорожньому руху на дорогах загального користування» або «організацію зборів без повідомлення»;деякі зібрання дійсно є спонтанними – право, гарантоване законом про свободу зібрань і польською конституцією». Зазвичай судді виправдовують протестувальників за такими звинуваченнями; багато суддів самі протестують проти такого стану справ, за що отримують дисциплінарні стягнення. Потім він закликав до підтримки незалежності судової влади та демонстрації підтримки суддів, надіславши запит щодо справ тих, кого було несправедливо усунено з посади або тих, хто зазнаввідповідних заходів з боку польської влади.
В результаті кампаній Фундації «Відкритий Діалог» і пропагандистських заходів, 27 членів ПАРЄ підписали Пропозицію щодо рішення «Судді в Польщі і Республіці Молдова повинні залишатися незалежними», включно з Азаде РОЙХАН ГУСТАФССОН (Швеція, SOC), Ханна БАРДЕЛЛ (Великобританія, NR), Доріс БАРНЕТ (Німеччина, SOC), Рейна де БРУЙНН-ВЕЗЕМАН (Нідерланди, АЛДЄ), Андреас НІК (Німеччина, EPP/CD), Джозеф О’РЕЙЛІ (Ірландія, EPP/CD), Андреа ОРЛАНДО (Італія, NR), Улла САНДБАЄК (Данія, UEL). У Пропозиції підтверджується важливість підтримки незалежних суддів, із зазначенням окремих випадків таких «неслухняних» суддів, як Ігор Тулєя, Войцех Лащевський, Домінік Ческевич, Вальдемар Журек в Польщі і Домніка Маноле в Молдові, які зіткнулися з різними формами політично мотивованих переслідувань і заходів – у відповідь на свою незалежну позицію.
До того ж 31 член ПАРЄ підтримав Письмову декларацію 663, що закликає до включення умов щодо дотримання прав людини в наступні програми фінансової допомоги, які підтримують країни-учасниці Ради Європи в Казахстані. Зокрема текст підписали: Пітер ОМТЗІГТ (Нідерланди, EPP/CD), Рейна де БРУЙНН-ВЕЗЕМАН (Нідерланди, АЛДЕ), Стелла КРІЗІ (Великобританія, SOC), Доріс ФІАЛА (Швейцарія, АЛДЄ), Пол ГАВАН (Ірландія, UEL), Роберт ГУДВІЛЛ (Великобританія, ЕС), Тайні КОКС (Нідерланди, UEL), Олена СОТНИК (Україна, АЛДЄ), Тінеке СТРІК (Нідерланди, SOC), Петра де СУТТЕР (Бельгія, SOC), Кшиштоф ТРУСКОЛАСКІ (Польша, АЛДЄ), Ронан МУЛЛЕН (Ірландія, EPP/CD), Кілліон МУНЬЯМА (Польша, EPP/CD), Роберто РАМПІ (Італія, NR), Емануеліс ЗІНГЕРІС (Литва, EPP/CD).
Фундація вітає формування Пропозиції щодо рішення «Неправомірного використання Шенгенської системи країнами-учасницями Ради Європи як політично мотивованих санкцій», що свідчить про рішучість ПАРЄ уникати повторення зловживань, подібних до випадку з Президентом Фундації «Відкритий Діалог» в майбутньому.
Крім того, були сформовані дві письмових декларації про верховенство закону, демократичні стандарти і незалежність судових органів в Молдові.
Завантажити письмові декларації:
- Письмова декларація 663 За відсутності значущого прогресу з питань прав людини, фінансова допомога Казахстану припиняється
- Письмова декларація 664 Демократичні стандарти в Республіці Молдова
- Письмова декларація 665 Заклик до Республіки Молдова відновити верховенство закону
Завантажити Пропозиції щодо рішень:
- Пропозиція щодо рішення «Судді в Польщі і Республіці Молдова повинні залишатися незалежними»
- Пропозиції щодо рішення «Неправомірного використання Шенгенської системи країнами-учасницями Ради Європи як політично мотивованих санкцій»
Див. відео Фундації «Відкритий Діалог» в ПАРЄ:
- Промова Людмили Козловської на заході «Скорочення простору для громадянського суспільства і переслідування правозахисників»
- Відео заходу «Права людини в небезпеці – демонтаж верховенства закону в Польщі»
- Фундація «Відкритий Діалог» обговорює співпрацю в рамках ПАРЄ з італійським сенатором Роберто Рампі