З нагоди проведення зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), Фундація «Відкритий Діалог» організувала 4-денну поїздку до Страсбургу. Польську делегацію очолила Людмила Козловська, Президент Фундації «Відкритий Діалог», Анна Прус, представниця організації Ogólnopolski Strajk Kobiet [Загальнопольський жіночий страйк], та Роберт Хойда, засновник організації Przystań «OKO» [Відкритий Громадянський Клуб «Пристанище»]. Вагомий внесок у проведення цієї місії зробив Антоніо Станго, президент Італійської федерації з прав людини.
Крім низки окремих зустрічей з представниками дипломатичних місій, офісу Комісара з прав людини Ради Європи та делегатами від різних держав (парламентарями окремих країн-членів, від України до Великої Британії та Іспанії), Фундація організувала захід, присвячений ситуації з верховенством права і порушеннями громадянських прав у Польщі. Цей захід був проведений спільно з членами Парламенту Петрою де Саттер (Бельгія, SOC) і Франком Швабе (Німеччина, SOC) під назвою «Уряд проти верховенства права, громадянського суспільства та незалежності ЗМІ в Польщі».
У раніше опублікованих документах, зокрема Жовтневій декларації, у якій описані обмеження верховенства закону і діяльності НУО в Польщі, і Звіті ПАРЄ, складеному членом Парламенту Берндтом Фабрітіусом (Німеччина; EPP/CD), підкреслюється, що у Польщі існує загроза для судових та громадянських організацій. Уже в липні асамблея розглянула питання про незалежність судової системи і права жінок в Польщі.
Крім обговорення систематичного порушення верховенства закону і політичного контролю державної судової системи, під час окремих зустрічей і проведення заходу загалом було порушено низку питань щодо порушень свободи ЗМІ і свободи зборів. Особлива увага була приділена урядовій політиці щодо НУО, які не перебувають під заступництвом керівних органів, для яких існує небезпека утисків.
Під час свого виступу Людмила Козловська висловила своє обурення у зв’язку з нападками на НУО та незалежні ЗМІ в Польщі: «Міністерства і політики високого рівня обговорюють, якої шкоди вони можуть завдати НУО, і як вони зупинять розслідування, які проводяться незалежними журналістами». Також вона нагадала, що лише кілька років тому в Польщі діяла сприятлива модель перехідних процесів і законності, починаючи з однозначного засудження анексії Криму Росією і завершуючи підтримкою протестного руху «Євромайдан». Вона порівняла це з протилежною ситуацією, що спостерігається у цей час в Польщі, де «в січні 2018 року набули чинності нові антиконституційні закони, які регулюють діяльність Верховного суду і Національної судової ради».
Людмила Козловська висловила занепокоєння у зв’язку з поточними нападками на НУО в Польщі. «Щодо організацій, які виступають із критикою органів державної влади (наприклад, Комітету з захисту демократії, організацій «Громадяни Республіки Польща», «Солідарність громадян в дії», самої Фундації «Відкритий Діалог», «Протест жінок Польщі», інших НУО із захисту прав жінок), і окремих активістів протягом останніх місяців застосовувалися засоби тиску (зокрема незаконне затримання, переслідування органів внутрішньої безпеки, наглядових органів і органів фінансового контролю)».
Вона виступила проти «наклепницьких заяв щодо осіб, які критикують дії уряду, які були озвучені в державних ЗМІ». Вона також додала, що «подібні ситуації стали причиною агресивних висловлювань і фізичних нападів у громадських місцях, з мовчазного схвалення органів захисту правопорядку, які неохоче йшли на відповідні заходи».
У завершальній частині своєї промови Президент Фундації звернулася до ПАРЄ із закликом провести всестороннє розслідування і поставити на обговорення питання про громадянські свободи в Польщі, а також забезпечити захист окремих активістів та організацій, які стали жертвами внаслідок таких порушень демократичних цінностей.
Роберт Хойда і Анна Прус, які брали активну участь в організації антиурядових протестів, демонстрацій з метою протидії заворушенням крайніх правих сил, громадянських і мирних ініціатив для пропаганди і захисту верховенства закону і прав жінок, навели свої аргументи в якості доказу її слів. Зокрема, вони навели випадки порушень незалежності НУО і ЗМІ (наприклад, фінансові санкції стосовно компанії TVN, нападки з боку міністра Патріка Яки і тиск Żandarmeria Wojskowa [військової поліції] на журналістів порталу Onet / редакційного відділу Onet Wiadomości), а також, в першу чергу, звернули увагу на окремі випадки: побиття актора Кшиштофа Печиньського, незаконне втручання поліції, а також судові справи проти активістів і учасників громадянських протестів.
При розгляді ситуації в Польщі, описаної польськими гостями, Антоніо Станго додав: «У 80-х роках я був свідком великих подій, сповнених надії і віри в демократію, права людини і свободу в Польщі, а також багатьох інших країнах. На жаль, свобода не вічна, і завжди існує небезпека оступитися і зійти з наміченого шляху. Саме це, на мою думку, ми спостерігаємо у низці країн, зокрема і в Польщі». Він продовжив: «протягом кількох останніх років спостерігається відкрите порушення двох основних свобод громадянина: свободи зборів і свободи слова. Учасники антиурядових демонстрацій все частіше [і частіше] стають об’єктом нападів або державної політики, або ж представників неонацистських чи ультранаціоналістичних рухів, причому поліція і державні органи ніяк не реагують на такі напади. З іншого боку, влада непримиримо ставиться до людей, які борються за свободу».
Щодо порушень свободи ЗМІ та плюралізму думок Антоніо Станго нагадав: «за ствердженнями організації «Freedom House», Польща вже не є країною з повною свободою, і тепер вважається країною з частковою свободою; причиною цього стали постійні втручання урядових структур в роботу ЗМІ, щодо державних станцій ТБ-мовлення… Стає все важче і важче поширювати думку опозиції в газетах і телевізійних передачах. Конституційні права в Польщі перебувають під загрозою, і в ряді випадків навіть конституційні суди були позбавлені можливості працювати у звичайному порядку. Органи виконавчої влади тиснуть на інші типи влади».
На питання «Що може зробити Рада Європи?», яке пролунало в залі, Петра де Саттер відповіла: «Ми володіємо необхідними засобами: ми можемо поставити питання на порядок денний, провести дебати, підготувати заяви, звернутися за рекомендаціями до Комітету міністрів. Нам варто докласти усіх можливих зусиль для вирішення цього питання, поширивши інформацію про нього серед представників інших парламентів, і загалом у суспільстві. Люди повинні знати про те, що відбувається в Польщі, в ЄС». Вона також додала: «Ми не володіємо великою кількістю засобів прямої дії, проте ми можемо діяти опосередковано, і не варто недооцінювати такі можливості; нам слід ними скористатися. Нам необхідно говорити на повний голос, і дати можливість говорити цим людям».
У відповідь представнику уряду Польщі у числі представників заходу, де Саттер сказала: «Критика [урядових органів] надходить не тільки від цих людей, але також від Європейської комісії, і в її основі лежать факти і дані. У мене немає підстав вважати, що це може бути помилкою; певні явища у Польщі потребують розгляду і змін. Поза всякими сумнівами, ми переконані, що це питання необхідно вирішити в ході діалогу, за участю всіх сторін, але також, що очевидно, за участю громадянської спільноти».
У своєму заключному слові Франк Швабе, голова Комітету ПАРЄ з правових питань і прав людини, закликав до дій: «зрозуміло, що ми бачимо конкретні ситуації, та існують вагомі причини для підготовки спеціального звіту щодо описаних тут тенденцій».
Основним безпосереднім результатом дій Фундації «Відкритий Діалог» є пропозиція прийняти резолюцію під назвою «Необхідність захисту громадянських свобод в Польщі, Україні та Республіці Молдова», підписану 30 делегатами (основний автор, член Парламенту Олександр Данді, Велика Британія; EС); основний фрагмент резолюції присвячений Польщі.
Пропозиція буде обговорюватися (і буде прийнята або відхилена) на наступній сесії Асамблеї в Парижі, що проходитиме за участі постійного комітету, представленого Президентом, Віце-президентом і головами політичних груп, державних делегацій і комітетів (60 парламентаріїв з 47 країн). У випадку прийняття резолюції наступним етапом буде її передача на розгляд компетентних комісій і призначення доповідача та експертних груп, які розроблять рекомендації.
Після того, як доповідач представить звіт, буде проведене голосування. Прийняття резолюції може включати певні етапи: проведення процедури моніторингу, місії зі спостереження і проведення офіційних засідань за участі урядових структур і представників громадськості. В ході цих заходів Фундація докладе усіх зусиль, аби випадки розглядів і слухань щодо активістів — представників так званої «вуличної опозиції» — були поставлені на розгляд і всесторонньо розслідувані.
- Ознайомитися з текстом заклику члена Парламенту Петри де Саттер і переглянути відеозапис можна ТУТ;
- Переглянути відеозапис з виступами наших польських гостей можна ТУТ;
- Ознайомтеся з нашими заявами: Інформація про безпрецедентні напади на громадські організації у Польщі і Безпрецедентний тиск на Фундацію «Відкритий Діалог» в Польщі