Про загрозу демократії в Молдові і правах людини в Казахстані - щорічна сесія ПА ОБСЄ в Берліні

  • 17.07.2018
  • Автор: Ксени Дани

З нагоди щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка відбулася в Берліні, 7-11 липня 2018 р. делегація правозахисників і громадських активістів, під керівництвом Фундації «Відкритий Діалог», представила свої звіти і звернулася із закликом до членів різних національних делегацій. До складу делегації входили: Олексій Тулбуре з Молдови, Антоніо Станго, що представляє Італійську федерацію з прав людини і Людмила Козловська, що представляє Фундацію «Відкритий Діалог».

В рамках триденної місії, з 9 по 11 липня, вони зустрічалися з різними представниками національних делегацій Парламентської асамблеї ОБСЄ, а також з представниками Німеччини і місцевих організацій громадянського суспільства.

Тулбуре, колишній Постійний представник Молдови при ООН і Раді Європи, а також глава делегації на ПА ОБСЄ, нині– лідер громадянського антикорупційного руху в країні, висловив стурбованість останніми подіями в країні. Зокрема, як основний приклад він навів нещодавнє анулювання виборів мера в Кишиневі, що призвело до жорсткої реакції з боку ЄС і заморожування макрофінансової допомоги країні. Тулбуре надав огляд найактуальніших питань, що стосуються стану демократії в Молдові: він підкреслив, що Демократична партія, під керівництвом Плахотнюка, бореться зі своєю низькою популярністю, просуваючи суперечливу виборчу реформу, яка характеризується передвиборними махінаціями (незважаючи на рекомендації Венеціанської комісії), які будуть використовуватися на виборах наступної осені. Він попередив співрозмовників про наявність фактично захопленої держави і основних протиріч в уявній проєвропейській позиції Демократичної партії, які проявилися на виборах в Кишиневі – політичні сили продемонстрували готовність маніпулювати результатами виборів задля збереження влади. Попередивши, що загальна корупція і купівля голосів, а не формальні порушення, будуть основною проблемою при проведенні виборів, Тулбуре закликав ОБСЄ бути хранителем демократії в Молдові і докласти всіх зусиль для забезпечення проведення наступних виборів відповідно до міжнародних стандартів.

Козловська звернула увагу на окремі випадки політичного переслідування в країні, про які повідомляла Фундація «Відкритий Діалог», включно з випадком судді Домніки Маноле. Маноле була позбавлена посади за прийняття незалежного рішення про проведення референдуму, не підкорившись політичному тиску; тому її випадок є прикладом жорсткого політичного контролю судових органів в Молдові.

Що стосується Казахстану, Козловська описала погіршення ситуації з громадянськими свободами і правами людини в цій країні. Очолювана авторитарним лідером майже три десятиліття, країна приймає міжнародні стандарти щодо захисту основних свобод, громадянських і політичних прав, а також прав людини, але не виконує своїх зобов'язань. Останнім часом спостерігається зростаюча тенденція політичних репресій, особливо в зв'язку з жорстким утиском мирного політичного опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), забороненого як екстремістський в березні минулого року. Козловська пояснила, що мирні демонстранти регулярно зазнають переслідувань, затримань та арештів на вулицях за заклики до припинення переслідувань за політичними мотивами, жорстокого поводження і тортур в місцях утримання під вартою, як це сталося під час протестів 10-11 травня по всій країні з нагоди візиту делегації Європарламенту на Комітет парламентського співробітництва. Аналогічно вона нагадала про події 23 червня минулого року, коли правоохоронні органи жорстоко розправилися з громадянами, що закликають до права на безкоштовну освіту, пояснивши, що найменша форма підтримки або простого схвалення руху ДВК і його діяльності можуть призвести до тривалих термінів тюремного ув'язнення. Також був представлений випадок політв'язня Мухтара Джакішева. Через жорстоке поводження і вкрай поганий стан здоров'я, Джакішева оголосили інвалідом; до нього заборонені візити будь-яких зовнішніх делегацій. Козловська закликала політичних представників вимагати амністії Джакішева. Вона розповіла про випадок Іскандера Єрімбетова, який є заручником режиму, піддається жорстокому поводженню і зараз позбавлений права на справедливий судовий розгляд – в помсту за діяльність його сестри, юриста Ботагоз Джардемалі, яка була адвокатом опозиціонера Мухтара Аблязова і отримала політичний притулок в Бельгії.

Козловська наголосила на випадку Ботагоз Джардемалі, як прикладі юриста під ударом, що слугує попередженням про загальну ситуацію з юристами і суддями в регіоні, чию незалежність і можливість практикувати необхідно захищати.

Антоніо Станго, який нещодавно завершив дві місії з контролю за дотриманням прав людини в Казахстані (одна в квітні, з Марціном Свєнціцьким, і одна в червні, з італійським сенатором Роберто Рампі), надав результати своїх місій і попередив про тривожне скорочення громадянських свобод (свободи слова, зборів, асоціацій) в країні. Він наголосив на важливості налагодження позитивного і конструктивного діалогу з владою, щоб переконатися, що, в обмін на повну реалізацію економічних угод між європейськими країнами і Казахстаном, в рамках Європейської асоціації з нафтохімічних продуктів, вони будуть готові повністю дотримуватися своїх зобов'язань в галузі верховенства права, прав людини і демократичних стандартів. Станго висловив стурбованість стосовно судового процесу над Єрімбетовим, який проводиться з порушеннями і не відповідає стандартам справедливого та незалежного судового розгляду, ще раз підкресливши, що під час відвідування політичних в'язнів у країні, йому не дозволили відвідати Джакішева. Щодо питання про політичні репресії, Станго підтвердив, що свобода асоціацій відсутня через політичні мотиви, які потенційно важливі, або сприймаються як такі, правлячою владою. Аналогічно, мирні збори і демонстрації вважаються загрозою і жорстоко придушуються.

Крім того, Козловська представила нові скарги, отримані Фундацією від осіб, які зазнали переслідувань з боку влади, незаконно утримувалися під варто, а також зазнавали кримінального переслідування у зв'язку з останніми протестами, організованими ДВК. На сьогодні зареєстровано понад 150 випадків.

Випадок екстрадиції казахстанського блогера Муратбека Тунгішбаєва також висвітлювався на зустрічах, наголошуючи на важливості контролю за цією справою, аби Тунгішбаєв не став ще однією жертвою політичних переслідувань, а отримав справедливе поводження і судовий розгляд.

Делегація закликала ПА ОБСЄ стежити за окремими випадками, захищаючи правозахисників і адвокатів, для забезпечення незалежності судових органів в Молдові та Казахстані, приділяючи особливу увагу ухваленню закону Магнітського на національному рівні – для припинення безкарності осіб, відповідальних за порушення прав людини.

В кінці щорічної сесії ПА ОБСЄ успішно прийняла Берлінську декларацію. Фундація вітає включення в декларацію питання про захист адвокатів і правозахисників, а також реформи Інтерполу і рішучість припинити тортури і нелюдське поводження – це теми, за якими Фундація уважно стежила і пропагувала в останні роки.