У минулі вихідні з візитом до Варшави прибув співзасновник організації Russie-Libertés і правозахисник Алексіс Прокоп’єв. З цієї нагоди, він зустрівся з представниками громадянського суспільства Польщі та взяв участь у щотижневій мирній акції протесту, яку проводять активісти вуличної опозиції на захист Конституції.
Алексіс Прокоп’єв, росіянин за походженням, переїхав з батьками до Франції у віці дванадцяти років. Однак Росія, яка проводить політику Путіна, стала однією з основних тем роботи Алексіса як правозахисника і демократа. Тому після сфальсифікованих виборів у Росії в 2011 році, він став співзасновником Russie-Libertés – неурядової організації, створеної в Парижі з метою підтримки демократії в Російській Федерації. Ця неурядова організація провела безліч кампаній, які отримали підтримку у вигляді численних петицій, підписів і політичної допомоги російським активістам, які перебували під арештом або у в’язниці за опір кремлівському режиму. Russie-Libertés також надавала допомогу біженцям з Росії, особливо після арешту її членів і внесення в список червоної тривоги Інтерполу одного з активістів організації, на підставі чого він перебував в болгарській в’язниці, і тільки через три місяці організація змогла перевезти його до Франції.
Як активіст демократичного руху польського суспільства у зустрічі брав участь також Богуслав Станіславський– співзасновник організації Amnesty International в Польщі і колишній член «Солідарності». Метою цієї зустрічі було обговорення майбутнього Європи, пошук точок дотику в питаннях захисту прав людини, верховенства права і демократії в Польщі і Франції. Як Алексіс, так і пан Станіславський як правозахисники мають великий досвід спостереження за виборами – Прокоп’єв в Росії, а Станіславський в Україні до Помаранчевої революції. Обоє погодилися з тим, що для збереження демократичних держав і Європейського союзу як загального блага для всіх його членів народи повинні захищати цінності єдності, співпраці та довіри. Політичні партії повинні виступити з хорошими програмами, які дали б громадянам нову надію і створили б новий, позитивний і бажаний шлях в майбутнє.
Також обговорювалася роль громадянського суспільства як непохитного стержня, що гарантує плідність і виграшність шляхів співпраці між політичними партіями та громадянами. На питання, що потрібно зробити, аби перемогти на парламентських виборах 2019 року в Польщі, Богуслав Станіславський відповів, що необхідно зустрічатися і вислуховувати людей в провінціях і селах, дізнаватися і враховувати інформацію про їхні очікування. Крім того, ці люди повинні бути впевнені, що політики будуть діяти в їхніх інтересах не тільки під час виборчої кампанії, а й, головне, під час парламентської роботи після виборів. При цьому Станіславський згадав нову громадянську ініціативу – Конгрес громадянських демократичних рухів (КГДР), що є своєрідним мостом між громадянським суспільством і політичною партією. Його завдання – інформувати, підтримувати і озброювати партії знаннями, яких їм може бракувати при розробці програм майбутнього розвитку країни, зокрема і як члена ЄС.
Під час зустрічі обговорювалась і тема Європейського союзу як загального блага для всіх держав, які є його членами. І пан Прокоп’єв, і пан Станіславський висловилися на підтримку таких ідей:
- Націоналізм – це шлях в нікуди.
- Необхідно широко розповсюджувати європейські цінності серед людей, особливо серед молоді.
- Всі держави-члени повинні шукати спільні цінності і визнавати відмінності між ними для взаєморозуміння і поваги індивідуальності.
- Всі держави-члени повинні знати свою історію і вчитися на помилках для зміцнення співпраці в майбутньому. Вина за минулі події не повинна стати рушійною силою, яка розділяє нинішні держави і народи ЄС.
- ЄС повинен приділяти особливу увагу всім тим, хто нині не може знайти своє місце в перехідний період.
- Виступаючи проти націоналістів, держави ЄС не можуть закривати очі на громадян, які залишилися загубленими в умовах глобалізації. Необхідно вжити певних заходів, аби залучити цих людей до змін. Держави ЄС, просуваючи цінності ЄС і глобалізації, повинні вчити свої народи історії, мови і культури інших країн-членів, пояснюючи переваги цих знань.
Одним з питань, що порушив Алексіс Прокоп’єв, були зміни в судовій системі Польщі, особливо крок назад, зроблений нещодавно партією «Право і Справедливість» у вигляді законопроекту про Верховний суд. Станіславський висловив думку, що часткова відмова від розпуску Верховного Суду могла бути результатом громадянських протестів, дій вуличної опозиції і, особливо, «ефекту хамелеона» тих, хто має повну владу в сьогоднішній Польщі, а також тиску з боку ЄС, що мав позитивний вплив. При цьому учасники обговорили ситуацію з польськими ЗМІ, які «Право і Справедливість» прагне націоналізувати і зробити своїм пропагандистським інструментом, щоб тримати суспільство у брехні і дезінформації. Станіславський підкреслив, що боротьба за польські незалежні засоби масової інформації ще попереду.
Як згадувалося раніше, Алексіс Прокоп’єв став гостем в акції протесту перед Президентським палацом – резиденцією чинного президента Польщі Анджея Дуди. Там у нього була можливість зустрітися з багатьма активістами вуличної опозиції і, зокрема, з Матеушем Кійовські – колишнім лідером Комітету із захисту демократії, який ініціював рух поляків, що критично ставляться до ворожої діяльності польського уряду, який після виборів 2015 р. знаходиться під управлінням партії «Право і Справедливість». Активісти пояснили ідею щотижневого протесту, що триває з квітня 2017 р., необхідністю нагадати президентові про його обов’язки дотримуватися Конституції Республіки Польща (згідно зі статтею 130 Конституції), яку він постійно порушує, адже надто прив’язаний до своєї колишньої партії («Право і Справедливість»), яка порушує статтю 126 Конституції. Активісти характеризують цей протест проєвропейським, підкреслюючи той факт, що, оскільки Польща є країною-членом ЄС, то вона як і її представники, включно з президентом, повинні поважати міжнародні договори. В останній розробці президентського законопроекту про національні договори чітко говориться, що Польща може нехтувати угодами, якщо вони не відповідають політичній лінії уряду.
Пізніше, під час лекції під назвою «Фемінізм, а не фашизм» в театрі «Повшехни» (Powszechny), у Олексія Прокоп’єва була можливість поспілкуватися з Джоанною Шерінг-Вельгус – депутатом партії «Тераз» (Teraz). Головною темою розмови стали вибори в ЄС у наступному році і стан парламентаризму в Польщі. Шерінг-Вельгус підкреслила, що її нещодавно створена партія, яку вона заснувала якраз в той день, повинна стати мостом між політиками і громадянським суспільством, до якого необхідно прислухатися, і яке повинно мати чітко визначену сферу співпраці з політичними партіями при створенні державної політики.
Ще однією темою візиту Алексіса Прокоп’єва в Польщу став документальний фільм Конрада Шолайского «Гарна зміна» (оригінальна назва «Dobra zmiana»), який був частиною фестивалю «Watch Dogs» («Сторожові собаки») – події, присвяченої правам людини. У документальному фільмі зображено, як змінилося життя двох жінок, що підтримують протилежні сторони політичної сцени, після парламентських виборів 2015 р. у Польщі. Одна з них – затята прихильниця партії «Право і Справедливість», є членом «Стрільців Республіки Польща» – квазіформального військового угруповання, вчить своїх дітей і онуків, як розібрати автомат Калашникова з закритими очима і що робити, щоб вижити довгі дні в безлюдному місці. Друга жінка – звичайна домогосподарка, бере участь в антиурядових акціях протесту і весь свій час присвячує вуличній опозиції, щоб показати польській громаді, що спосіб правління партії «Право і Справедливість» шкідливий не тільки для Польщі, а й для Європейського союзу. Прокоп’єв був глибоко вражений, усвідомивши, якими значними були відмінності між цими двома жінками: одна сліпо вірила в непогрішність уряду і зосередилася на своїй родині; інша віддавала всі свої сили, відстоюючи майбутні соціальні блага і національну стабільність всієї країни.
І на закінчення свого візиту Алексіс Прокоп’єв відвідав Місто Свободи – Громадянський пікет перед будівлею парламенту. Старший пікету Мачей Байковский привітав Прокоп’єва і розповів про його тисячу і шість днів безперервних цілодобових протестів, про проблеми, з якими він зіткнувся за цей час, про фізичні напади, яким він піддався, і про труднощі, з якими йому доводиться стикатися, щоб утримувати пікет. На цій зустрічі також був присутній Анджей Майдан з «Відео-КОД» (Video-KOD) – мережі громадського телебачення, який, зі свого боку розповів про розвиток цього громадського засобу масової інформації і його важливість для передачі з перших вуст найбільш шокуючих подій про вуличний протест, які ніколи б не показали по суспільному телебаченні, не кажучи вже про польське національне телебаченні, яке перетворилося на засіб пропаганди правлячої партії. Анджей Майдан також розповів про нападки на вільні та незалежні засоби масової інформації в Польщі, які почалися відразу після виборів 2015 р. Він підкреслив, що права представників засобів масової інформації часто порушуються в незаконному прагненні змусити замовкнути всіх тих, хто все ще має сміливість висвітлювати правду, настільки несхожу на те, що партія «Право і Справедливість» хоче показати не тільки своїй частині електорату, але й Європі та усьому світові.
