Нідерланди чинять опір законопроекту ЄС про злочинність

  • 16.01.2019
  • Автор: Марчін Мицельський

Нідерланди чинять опір законопроекту ЄС про злочинність

Історія Президента Фундації «Відкритий Діалог» Людмили Козловської нещодавно потрапила до статті відомої нідерландської газети «NRC Handelsblad».

Автори статті Руланд Термоте і Стефан Алонсо пишуть, що «цифровий обмін судовими даними між країнами ЄС стає все інтенсивнішим. Однак Нідерланди намагаються загальмувати цей процес, оскільки він загрожує зловживаннями».

І далі:

«– Нідерланди не згодні з новим законом ЄС, який спрощує боротьбу з транскордонною злочинністю, але водночас може поставити під загрозу громадянські права. Два тижні тому міністр юстиції Грапперхаус висловив свій протест Європейській Комісії та державам-членам ЄС.

– Згідно з цим законом, будь-яка країна ЄС незабаром зможе безпосередньо подавати запити на цифрову інформацію (електронні докази) про підозрюваних в іншій країні ЄС – зокрема і в Нідерландах – без посередництва місцевих судів. Навіть в юридично сумнівних випадках країни не зможуть зупинити подібні запити.

– За словами Грапперхауса, якщо закон буде ухвалено, багато хто почне оскаржувати його застосування в суді. Однак позиції міністра слабкі. Більшість країн ЄС підтримують новий закон.

Увечері 13 серпня здивована Людмила Козловська стоїть перед бельгійським митником в аеропорту Завентем. «Польща оголосила вас в розшук», – каже він. У Шенгенській Інформаційній Системі (ШІС) зазначено, що вона «загрожує національній безпеці Польщі», а отже, і всьому ЄС.

Українську правозахисницю, яка прожила в Польщі багато років разом зі своїм чоловіком – поляком, -– шокувало це повідомлення. Однак воно не було цілковитою несподіванкою – чоловік Козловської відкрито критикував сумнівні реформи, за допомогою яких польський уряд намагається контролювати судову гілку влади і систему призначення суддів. Козловська підозрює, що саме через цю критики їй не дозволили в'їхати до Бельгії.

Те ж саме підозрює член парламенту від соціалістичної партії Міхель ван Ніспен: легкий безперешкодний обмін слідчою інформацією в межах ЄС – на перший погляд позитивне нововведення – використовується для боротьби з політичними опонентами. «Чи можемо ми бути впевнені, що інші країни ЄС будуть так само обережні з цими даними, як Нідерланди? Я дуже в цьому сумніваюся», – каже ван Ніспен.

ШІС набула чинності в 1995 році, але перехід на цифрові технології в сфері європейського закону і правосуддя все ще триває. У четвер в Брюсселі обговорять нові пропозиції щодо того, як розширити можливості затримання злочинців на міжнародному рівні. Якщо італійський слідчий робить запит даних щодо телефонних дзвінків або інших електронних доказів у KPN [нідерландську телефонну компанію], поки що він змушений робити це через судові органи Нідерландів, відправляти запит на юридичну допомогу; на таку процедуру йде багато часу. Якщо Європейська Комісія досягне свого, незабаром це можна буде зробити безпосередньо, без втручання нідерландської влади. Організації будуть співпрацювати між собою».

Далі стаття коментує зміни в країні, а потім повертається до справи Козловської:

«У середу Палата представників [Парламенту Нідерландів] також обговорить ухвалення такої європейської директиви про зберігання і передачу [даних]. Ван Ніспен з Соціалістичної Партії визнав ці пропозиції ризикованими. «Я прекрасно розумію, що ви хочете ловити злочинців і що вони не сидять в межах однієї країни», – говорить ван Ніспен. «Але поки в інших країнах процесуальні гарантії відрізняються від нідерландських, ви не можете це вчиняти без системи стримувань і противаг». Нещодавно ще дві політичні партії, Д'66 і GroenLinks (Зелені ліві), теж висловили тривогу щодо цього.

У Брюсселі вже розглядають наступний крок після введення закону про електронні докази: можливість отримувати інформацію з іншої країни безпосередньо, без участі місцевих судових органів. «Це вже занадто», – каже ван Ніспен. Козловська вважає, що її історія повинна стати пересторогою. «Безпосередній доступ до інформації – це саме те, чого намагаються домогтися авторитарні держави за межами Європи».

Козловська провела ніч в залі очікування в аеропорту Завентем; в кінці кінців її депортували в Україну. За її словами, польська влада нападала на її громадську організацію з тих пір, як в 2017 році її чоловік Бартош Крамек в своєму пості на Facebook закликав ненасильницькими методами чинити опір польському уряду, наприклад, не платити податки і влаштовувати учительські страйки. Тоді уряд висловився про «скандальний текст, що закликає до державного перевороту в Польщі» і попросив податкові служби розслідувати діяльність громадської організації, яку очолює ця подружня пара.

Польський прес-секретар в розмові з NRC заперечує той факт, що «політичні переконання» вплинули на рішення назвати Козловську «національною загрозою». Однак сумніви міжнародного співтовариства щодо верховенства права в Польщі та Угорщині продовжують зростати. Нещодавно в зв'язку з цим амстердамський суд навіть відмовився видати підозрюваних Польщі.

Пропозиції Комісії викликають тривогу не тільки в Палаті представників. Телекомунікаційні компанії та інтернет-провайдери теж стурбовані. Згідно із законопроектом, вони зможуть відхиляти запити на інформацію, що порушують Хартію Європейського союзу з прав людини. Але компанії не можуть і не хочуть брати на себе таку відповідальність, про що вони заявили в своєму нещодавньому листі до Палати представників. Вирішувати, чи законний запит – обов'язок судових органів, а не підприємницької спільноти».

Стаття закінчується роздумами щодо питання легких наркотиків:

«Ось ще одна складність: що якщо Польща, де легкі наркотики заборонені, почне розслідування у Нідерландах, де вони дозволені? Чи не ризикують компанії і особи, які фігурують у справі, потрапити в юридичну пастку? Депутат від партії «Християнсько-демократичний заклик» Кріс ван Дам в своєму нещодавньому виступі в Палаті представників сказав, що розуміє ці численні запитання, але бачить «також і корисну сторону» того, що відбувається. «Якщо ви купите новий телефон у компанії, що знаходиться десь в Європі, і вона вас обдурить, то ви будете дуже раді, що розслідування вашої справи не стикається з безліччю бар'єрів на своєму шляху», ­– сказав член Парламенту. «Якщо ми перекриємо всі канали і вся інформація буде проходити через руки наших власних суддів – це теж не варіант».

Переважна більшість країн ЄС хоче, щоб протягом найближчого року новий закон ввели в дію. Уряд Нідерландів спочатку начебто підтримував його, проте кілька тижнів тому він натиснув на гальма. 20 листопада міністр юстиції Грапперхаус написав державам-членам ЄС несподівано лютого листа. Грапперхаус і семеро міністрів юстиції інших країн, зокрема, Німеччини, Латвії та Угорщини, заявили, що пропозиції Комісії є «революційними» і можуть мати серйозні наслідки. Міністри побоюються, що під загрозу можуть потрапити громадянські права, і вимагають великих гарантій.

Як пише Грапперхаус, «тут істотно важлива широка підтримка». Іншими словами, коли йдеться про таке делікатне питання, меншість, що має сумніви не можна просто придушити чисельною перевагою голосів. Протягом найближчих днів стане зрозуміло, чи достатньо у Грапперхауса друзів в Брюсселі.

Джерело: nrc.nl