Безпосередньо перед Різдвяними святкуваннями Президент Фундації «Відкритий Діалог» Людмила Козловська взяла участь у двох міжнародних заходах. Перший захід, організований організацією ALDE, відбувся 1-2 грудня в Вишеграді, Угорщина. На заході обговорювалося питання «багатообіцяльних перспектив лібералізму в Європі». Другий захід, організований Сорбоннським університетом в Парижі, відбувся 15 грудня за участю організації Russie-Libertés і неурядових аналітичних центрів з вивчення ситуації в Україні. На ньому розглядали питання впливу Кремля і його політичних союзників на ситуацію в сфері прав людини в Європі.
У зв’язку із забороною урядом Польщі нині Людмила не має змоги перебувати за межами Бельгії, тому вона була змушена брати участь в заходах за допомогою телеконференції.
Нижче наведені деякі витяги з підсумків заходів, опублікованих їх організаторами.
Захід «Світле майбутнє лібералізму в Європі», проведений в Вишеграді:
Катя Дамій виголосила вітальну промову від імені прем’єр-міністра Словенії і його партії Stranka LMŠ, який приєднався до ALDE в Мадриді, і заявила про підтримку цілей зустрічі. Крім лекції професора Погорілеса про основні цінності лібералізму, Іштван Хегедюш з організації Hungarian Society (NGO) розглянув минулі події, які стали причиною відхилення розвитку Угорщини від ліберального курсу з 1991 року. Він назвав закриття Центрально-Європейського університету в Будапешті ключовою подією, яка не могла залишитися без наслідків. Член угорського парламенту Анетт Бьош (MLP) звернулася до ліберальних течій із закликом вжити відповідних заходів для вирішення соціальних потреб громадян і продемонструвати, наскільки важливі ліберальні цінності не тільки для свободи громадянина, але також для сприяння соціальному та економічному розвитку. Людмила Козловська, яка позбавлена можливості перебувати в країні через внесення урядом Польщі в «чорний список», виступала по відеозв’язку і звернула увагу на необхідність виступити на захист громадян, яких переслідує влада їхніх країн в зв’язку з критикою обмеження ліберальних цінностей.
Захід «Кремль і хвиля реакції в Європі», проведений в Сорбонні:
Ця конференція, організована Russie-Libertés у співпраці з Association des Droits de l’Homme (Асоціація з прав людини) Сорбоннського університету, за участю Ukraine Action, проводилася для того, аби зібрати багатопрофільну групу небайдужих людей для обговорення двох основних питань: «Кремль і його політичні союзники в Європі» та «вплив Кремля на верховенство закону в Європі». Деякі учасники:
– Маель Шереф, президент Association des Droits de l’Homme Сорбонського університету
– Алексіс Прокоп’єв, член і співзасновник Russie-Libertés
– Антон Шеховцов, науковий співробітник, Інститут Євро-Атлантичного співробітництва
– Людмила Козловська, Президент Фундації «Відкритий Діалог» (позбавлена можливості перебування в межах ЄС на вимогу уряду Польщі)
– Андре Гаттолін, сенатор LaREM, віце-президент Комісії у справах країн Європи.
– Анна Гармаш, президент асоціації Ukraine-Action
– Юлія Березовська, генеральний директор Інтернет-ресурсу Grani.ru
В ході цієї конференції сторони розглянули зв’язки між Кремлем і реакційними рухами, не випускаючи з уваги й те, що ці зв’язки існують як у вигляді класичних праворадикальних течій, так і в новій, практично революційній, формі. Ці зв’язки носять здебільшого політичний і фінансовий характер (як приклад можна навести діяльність крайніх правих течій Франції), але не менш цікавим і важливим є їх походження і цілі, які вони переслідують.
З іншого боку, основним предметом питання є менш очевидний, але все ж стійкий вплив Кремля на верховенство закону в Європі, насамперед завдяки тактиці поширення неправдивої інформації та недостовірних новин.
Це не означає, що Кремль є єдиною причиною поширення праворадикальних поглядів або зростаючої недовіри до демократичних цінностей в Європі. Вкрай важливо не зупиняти розслідування, ставити потрібні запитання і глибоко занурюватися в предмет вивчення, оскільки якщо підходити до справи спрощено і бачити всюди руку Кремля, з таким же успіхом можна ніде її не бачити.
