20 листопада 2018 року представники урядів усіх 28 країн ЄС зібралися в Гаазі, щоб обговорити пропозицію Нідерландів щодо прийняття в рамках ЄС спільного правового механізму, який би дозволив запроваджувати персональні санкції щодо осіб, причетних до грубих порушень прав людини у різних країнах світу.
США, Канада, Великобританія, Естонія, Латвія та Литва вже запровадили подібні правові механізми. Вони мають неофіційну назву Акт Магнітського – за аналогією з законом, який був прийнятий в США у 2012 році та вводив персональні санкції щодо осіб, причетних до смерті російського адвоката Сергія Магнітського.
10 грудня 2018 року в Брюсселі міністри закордонних справ країн ЄС будуть обговорювати пропозицію щодо розробки європейського аналогу Акту Магнітського.
Ефективність санкційної політики окремої країни ЄС залежить від позицій інших країн ЄС, що може створювати перешкоди в її реалізації. Крім того, нинішня політика санкцій ЄС ґрунтується на введенні обмежень щодо представників окремих країн і тому має географічну обмеженість. Тому важливим є впровадження нового спільного санкційного механізму, який би дозволяв застосовувати санкції щодо порушників прав людини по всьому світу, і щоб подібні рішення мали правову силу на всій території ЄС.
Поштовхом до активізації впровадження спільного санкційного механізму ЄС за аналогом Акту Магнітського стали гучні і брутальні випадки порушень прав людини та базових міжнародних угод, зокрема такі: збиття пасажирського літака рейсу MH17 ракетою, яка була випущена з території Донбасу, непідконтрольної українській державі, а пускова установка була доставлена з території Росії; жорстоке вбивство журналіста Джамаля Хашогджі на території консульства Саудівської Аравії в Стамбулі, у зв’язку з чим США та Канада в рамках Акту Магнітського ввели персональні санкції щодо 17 громадян Саудівської Аравії; спроба вбивства Сергія Скрипаля за допомогою хімічної зброї на території Великобританії: британська сторона назвала імена причетних до злочину співробітників російських спецслужб.
Війна в Сирії, що призводить до масових жертв серед мирного населення, а також окупація Росією Кримського півострова та подальше розпалювання збройного конфлікту на Донбасі супроводжуються масовим брутальним порушенням прав людини та основних свобод. Ці події запустили ланцюгову реакцію, що призвело до зміцнення авторитарних та деспотичних режимів по всьому світу. У таких країнах права людини і фундаментальні свободи грубо і безкарно порушуються.
Безкарність провокує до вчинення нових злочинів. 25 листопада 2018 року в районі Керченської протоки Росія, порушуючи норми Конвенції ООН з морського права, блокувала транзитний прохід трьох кораблів Військово-морських сил України, після чого із застосуванням обстрілу і тарану захопила українські судна та взяла у полон 24 члени їхніх екіпажів. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права захоплені українські військовослужбовці є військовополоненими. Проте Росія арештувала їх і піддає кримінальному переслідуванню в цивільному суді.
Загалом, окрім військовополонених, у зв’язку з окупацією Криму та подіями на Донбасі, близько 100 громадян України стали жертвами політично мотивованих кримінальних переслідувань з боку російських правоохоронних органів. Кримінальні справи були сфальсифіковані, а зізнання в скоєнні злочинів вибивали за допомогою тортур та нелюдського і жорстокого поводження. За кожним таким переслідуванням стоять конкретні особи, які, відчуваючи безкарність, віддають та виконують злочинні накази.
12 грудня 2018 року найвідомішому заручнику Кремля, українському кінорежисеру Олегу Сенцову, вручатимуть премію Сахарова – щорічну відзнаку Європейського Союзу за досягнення в сфері захисту прав людини. Ця відзнака є важливим сигналом підтримки всім українським політв’язням, яких утримує Росія. 9-12 грудня в різних містах світу відбудеться глобальна акція на підтримку українських політв’язнів в Росії #SaveOlegSentsov. Правозахисники закликають перейти до дієвих кроків по звільненню українських політв’язнів та припинення переслідувань. Прийняття європейського аналогу Акту Магнітського стало б важливим кроком на шляху до цього.
За останні три роки США застосували санкції згідно Глобального акту Магнітського (прийнятий у 2016 році) проти декількох десятків осіб, причетних до порушення прав людини. Під дію санкцій потрапили громадяни Китаю, М’янми, Нікарагуа, Пакистану, Саудівської Аравії та ін. Приклад США надихнув інші демократичні країни створити власні версії Глобального акту Магнітського. Наразі черга за Європейським Союзом.
Перед демократичними країнами постало завдання згуртуватися у захисті тих цінностей, на основі яких побудована світова демократична спільнота. Запровадження в рамках ЄС спільного правового механізму, який би дозволяв вводити персональні санкції щодо осіб, причетних до грубого порушення прав людини у різних країнах світу, стане важливим інструментом покарання порушників прав людини та превентивним механізмом, який би запобігав таким порушенням. Крім того, під санкції згідно Акту Магнітського могли би потрапити посадові особи окремих держав (як правило, недемократичних), які ігнорують рішення ЄСПЛ та рекомендації ООН. Ця небезпечна тенденція стає більш поширеною і нівелює існуючі досягнення в сфері захисту прав людини.
Закликаємо уряди країн Європейського Союзу невідкладно розпочати підготовку європейського аналогу Акту Магнітського. Особи, причетні до порушення прав людини, у тому числі вбивств, тортур, насильницьких зникнень, політичних переслідувань, повинні понести відповідальність за свої злочинні дії.
Підписанти:
Фундація «Відкритий Діалог»
Центр громадянських свобод