Фундація взяла участь у БДІПЛ ОБСЄ 2018 у Варшаві

  • 19.09.2018
  • Автор: Ксені Дані

З вівторка (11 вересня) по середу (12 вересня) 2018 року Фундація «Відкритий Діалог» проводила інформаційно-роз'яснювальну місію на Варшавській Нараді ОБСЄ з огляду виконання зобов'язань у галузі людського виміру – форумі, на якому громадські організації можуть вступити в діалог з представниками держав-учасниць ОБСЄ, щоб оцінити ситуацію з людським виміром (одним з трьох ключових вимірів ОБСЄ).

За ці два дні Фундація взяла участь в Робочій Сесії №2 («Свобода ЗМІ»), Робочій Сесії №4 («Верховенство права, частина I», де обговорювали, зокрема, незалежність судової системи) і Робочій Сесії №5 («Верховенство права, частина II», де обговорювали запобігання довільних арештів, затримань або депортацій, запобігання тортур, захист прав людини в боротьбі з тероризмом). На пленарних засіданнях представники Фундації розповідали про конкретні випадки порушення прав людини в пострадянському регіоні, звертаючи особливу увагу на тортури, політичні репресії й довільні арешти в Казахстані, переслідування адвокатів, а також небезпеки, які загрожують верховенству права в Молдові і в усьому пострадянському регіоні.

Крім того, у вівторок 11.09.2018, Фундація організувала додатковий захід під назвою «Захист захисників: юристи і адвокати зазнають утисків за участь в політично мотивованих справах в пострадянському регіоні і Туреччині».

Гості представили результати місій з встановлення фактів, власні історії і свідчення, дали рекомендації.

Антоніо Станго, президент Італійської Федерації з прав людини (FIDU), розповів про головні результати трьох місій в Казахстані, в яких він взяв участь за останні кілька місяців; всі вони проводилися спільно з представниками різних європейських депутатів. Станго відзвітував про участь у судових засіданнях, протягом яких виявилися ознаки політичних мотивів у справі Іскандера Єримбетова.

Зокрема, Станго повідомив: «Спочатку Ерімбетова звинуватили в економічному злочині; в таких випадках термін попереднього ув'язнення не може перевищувати шість місяців. Минуло шість місяців, суд не відбувся, він залишився у в'язниці. Пояснення було таке: за цей час його звинуватили в ще одному злочині – шахрайстві – яке, проте, не передбачає ніякого попереднього ув'язнення взагалі. Коли під час слухання адвокати подали клопотання про звільнення Єрімбетова – адже в законі немає жодних положень, що дозволяють утримувати його у в'язниці до вироку суду, – суддя просто вирішив залишити його у в'язниці, вважаючи, що справа того вимагає, хоча закон і не передбачає таких дій». Станго також зазначив, що публіка не має доступу до зали суду, навіть коли проводяться «відкриті судові засідання», і що сфабриковані звинувачення і свідчення, що поширюються в ході наклепницьких і дезінформуючих кампаній, порушують принцип презумпції невинуватості; у такий спосіб державний апарат робить неправомірний тиск на судову систему.

Крім того, нещодавно Станго відвідав Молдову в рамках спільної з Фундацією «Відкритий Діалог» місії, яка виявила кілька випадків порушень права на захист, зокрема – права обвинуваченого обирати собі адвоката. Станго повідомив, що в багатьох випадках «офіцери поліції, слідчі і прокурор просять увязнених відмовитися від обраного ними адвоката і обрати адвоката, запропонованого владою». До того ж в Молдові «є судді, яких переслідують з політичних причин, оскільки вони хочуть працювати незалежно». «Є також судді, які стали жертвами дискримінації та переслідувань з боку інших суддів через свою точку зору, через відмову винести обвинувальний вирок деяким людям з опозиційного фронту, що протистоїть уряду – або, точніше, владній структурі», – додав він. На закінчення Станго заявив, що вся судова система Молдови взагалі не є незалежною.

Анна Урсакі, адвокат з Молдови, що зазнала переслідувань і зараз шукає політичного притулку в Польщі, розповіла свою історію. У Молдові вона стала об'єктом величезної наклепницької кампанії, яку проводили ЗМІ, підконтрольні олігархові Владу Плахотнюку. «Ця кампанія мала на меті дискредитувати не тільки мене як адвоката, а й всю адвокатську діяльність в цілому. В результаті багато адвокатів відмовилися захищати людей, на яких заведені справи за політичними мотивами». Вона згадала про переслідуваної державою судді Домніки Маноле і про нещодавню обурливу депортацію шістьох турецьких адвокатів, заявивши, що все це – ознаки небезпеки, яка загрожує верховенству права в Молдові.

Переслідування адвокатів, які захищають політичних в'язнів, є серйозною проблему і для України, як пояснив Ігор Котелянець – глава української громадської організації «Об'єднання родичів полонених Кремля» і брат українського політв'язня Євгена Панова, якого Росія протизаконно утримує в окупованому Криму. Виступаючи від імені родичів заручників Кремля, він сказав: «Адвокати, які намагаються захистити українських політв'язнів від російського свавілля – наш єдиний спосіб комунікації з бранцями Кремля. Завдяки адвокатам, які працюють з політичними в'язнями в окупованому Криму та Росії, ми знаємо, що наші родичі живі, знаємо, де вони». Однак він також зазначив, що «адвокати знаходяться під тиском з боку російської влади. Російська влада вдалася до адміністративного арешту за пост в соцмережах, щоб натиснути на кримського адвоката Еміля Курбедінова. Його засудили до десятиденного адміністративного арешту за публікацію поста в соціальній мережі та обшукали його будинок і офіс».

Котелянець звернувся до державв-учасниць ОБСЄ з проханням підтримати їхню діяльність щодо звільнення політв'язнів і наполягати на персональних санкціях проти російських чиновників, причетних до фабрикації справ проти українських політв'язнів.

Андрій Черноусов, провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень, поділився результатами своєї нещодавньої дослідницької місії в Казахстані. Він повідомив про проблеми незалежності адвокатів і судової системи, зазначивши «серйозну небезпеку, яка загрожує незалежності і гарантіям адвокатської діяльності», причиною якої став Закон Республіки Казахстан «Про адвокатську діяльність і юридичну допомогу», прийнятий 05.07.2018 і який набув чинності 15.07.2018. Цей закон прийняли, коли Черноусов знаходився в Казахстані. Він навів деякі положення закону, що викликають тривогу, наприклад: на вимогу антикорупційних органів адвокат зобов'язаний надати їм особисту інформацію клієнта (див. Стаття 37, Параграф 4); склад і повноваження комісії з атестації осіб, які претендують на заняття адвокатською діяльністю, визначає Міністерство юстиції, що явно суперечить принципу процесуальної незалежності адвокатів (див. Стаття 39); адвокатська документація, технічне обладнання, телефони і т.д. можуть вилучити у випадках, не описаних в тексті закону (див. Стаття 35, параграф 5).

Бахитжан Торегожина, голова громадського фонду «Ар.Рух.Хак», також висловилася про те, як важко знайти адвокатів, готових захищати жертв політичних переслідувань і тортур, враховуючи тиск, яким піддаються такі адвокати. Вона згадала справи Єрімбетова, Абловаса ДжумаєваАлмата Жумагулова i Кенжебека Абішева як приклади того, наскільки важко політичним в'язням домогтися правосуддя і самим обрати собі адвоката. Крім того, вона висловила жаль з приводу того, що «найбільш значуща, основна частина коментарів і рекомендацій міжнародних організацій і експертів не позначилася на тексті Закону «Про адвокатську діяльність і юридичну допомогу»; тому реформа несумісна з міжнародними стандартами і базовими принципами організації адвокатської діяльності, і не відповідає міжнародним зобов'язанням Казахстану». Підбиваючи підсумки, вона закликала підтримувати і застосовувати на практиці всі рекомендації міжнародних організацій щодо незалежності судової системи і Асоціації Адвокатів.

Наостанок депортований турецька адвокат Мехмет Касап надав Фундації відеозапис, в якому він висловлює тривогу від імені всієї «Ініціативи заарештованих адвокатів». Ця організація домагається захисту і правосуддя для адвокатів, які стали жертвами жорстоких політичних репресій, що розпочалися після невдалої спроби перевороту в Туреччині. «Коли оголосили надзвичайний стан, в той же день почалися масові арешти турецьких адвокатів. За цей час 581 адвокат був заарештований, 1500 – взяті під варту або до цих пір знаходяться в розшуку, 169 – засуджені до тюремного ув'язнення строком від двох до чотирнадцяти років. Це не просто числа, це людські життя», – сказав він. «Адвокатів обирали переважно виходячи з того, з якими клієнтами вони працювали». Право на справедливий суд і на доступ до адвоката грубо порушується: у багатьох випадків, за словами Касапа, «адвокати, які з'явилися в центральне поліцейське управління, щоб надати юридичну допомогу затриманим адвокатам, теж були заарештовані».

Переслідування адвокатів і все менша незалежність судової системи, на жаль, є частиною тенденції, яка існує в багатьох країнах, чиї владні структури встановили авторитарний режим – країнах пострадянського регіону і не тільки (що зрозуміло із ситуації в Туреччині). Фундація звертається до всіх держав-учасниць ОБСЄ з проханням простежити за тим, щоб була забезпечена незалежність судової системи – наріжний камінь демократії. Порушення базових принципів верховенства права слід ретельно розслідувати, а осіб, відповідальних за ці порушення, – внести в списки персональних санкцій за зразком Глобального Закону Магнітського.

Повний текст заяв можна скачати на сторінці Наради ОБСЄ за 2018 рік та за посиланнями нижче:

Відеозапис додаткового заходу доступний на Facebook-сторінці Фундаціїї «Відкритий Діалог».