Гарячі теми:

EUobserver: Польща зловживає Шенгенською системою з політичних мотивів

Людмила Козловська в Страсбурзі минулого тижня - попри спроби польського уряду заборонити її вїзд до шенгенської зони.       Джерело: euobserver.com

Випадок активістки Людмили Козловської, Президента Фундації «Відкритий Діалог» – польської НГО з прав людини, якій польський уряд заборонив в’їзд на територію ЄС, стає все цікавішим.

Козловській, українці за національністю, що вийшла заміж за поляка Бартоша Крамека і проживає в Польщі вже 10 років, був заборонений в’їзд в ЄС ще в серпні – із застосуванням Шенгенської інформаційної счстеми (ШІС).

Офіційно, при пред’явленні звинувачень у зловживанні верховенством закону, уряд Польщі, під керівництвом партії «Право і Справедливість», стверджує, що Козловську визнали загрозою національній безпеці через «сумніви щодо фінансування її організації».

Вже тільки це не має сенсу – при наявності фінансових сумнівів, навіщо забороняти в’їзд голові Фундації замість того, аби затримати її для допиту?

Тим паче, що фінансові аудити та перевірки служб безпеки до цих пір не поставили під сумнів діяльність Фундації, яка продовжує активно захищати права людини в пострадянських країнах.

Хоча, уважний погляд на інтерв’ю з державними чиновниками показує зовсім іншу картину, яка передбачає явне і навмисне зловживання законами ЄС.

По-перше, було два інтерв’ю з Вітольдом Ващиковський, який, як Міністр закордонних справ, ініціював кампанію проти Фундації.

Насамперед, він стверджує, що «влада побоювалася, що Козловська і Крамек [її чоловік] формують інструкції з повалення уряду», – з посиланням на публікацію Крамека в особистому профілі Facebook в 2017 р, що закликає до громадянської непокори.

«Ось чому Фундацію піддали перевірці, а Козловській заборонили в’їзд», – безапеляційно додав Міністр.

У другому інтерв’ю колишній міністр стверджує, що «у Фундації були плани, що виходять далеко за межі Польщі – з частими відвідинами Брюсселя, де вони намагалися реалізувати антипольські завдання».

Аргументуючи необхідність настільки крайніх заходів, він пояснив, що «його засипали електронні листи від Людмили, яка в той момент займалася Казахстаном».

Нехтування запитом Польщі

Після цих інтерв’ю Козловська відвідувала країни-учасниці Євросоюзу, які одна за одною ігнорували заборону Польщі.

Перш за все, вона виступила в Бундестазі, отримавши німецьку національну візу, а потім, за повідомленням EUobserver, в Європейському парламенті – що в обох випадках викликало обурення серед польських чиновників, включно з Президентом Анджеєм Дудою.

Минулого тижня вона побувала в Лондоні, де, серед інших, зустрілася з письменницею і журналісткою, лауреатом Пулітцерівської премії Енн Епплбаум, оглядачем Едвардом Лукасом і старшою посадовою особою дослідного центру Chatham House.

Після цього візиту заступник міністра закордонних справ Польщі – в стилі пана Трампа – зв’язався по Twitter з вищим керівництвом МЗС, вимагаючи підтвердження довіри до польських спецслужб.

Досі відповіді він не отримав.

Зважаючи на те, наскільки близьким союзником Польщі є сьогодні Великобританія, коментатори назвали це «турне Козловської по приниженню польського уряду».

Але найцікавіша ситуація трапилася в понеділок, коли Козловська відвідала Раду Європи в Страсбурзі, Франція.

Там вона повідомила про переслідування правозахисників в пострадянських країнах і поточних переслідуваннях в ЄС.

Але за її виступом надійшло спростування від високопосадового польського дипломата – перша реакція уряду щодо питання її вигнання.

Заступник посла Мацей Янчак виклав проблеми уряду з нею і її чоловіком.

За повідомленнями преси, він назвав «публікацію антиурядового контенту і ведення політичної діяльності, спрямованої проти нинішнього польського уряду» як причину для заборони.

Він заявив, що «в жодному разі вони [сімейна пара] не наражалися на цензуру», коли МЗС офіційно зажадало видалити публікацію пана Крамека в Facebook.

Міністерство програло дві судові справи поспіль стосовно цього питання.

Він продовжував наполягати, що пані Козловська і пан Крамек не наражалися на «дії з боку будь-яких органів державної влади», але як тоді назвати спроби міністерства насильно взяти під контроль їхню Фундацію, безрезультатні фінансові аудити і, нарешті, вигнання Козловської?

Якщо, згідно з вищевказаними доказами, заборона на в’їзд дійсно має політичний характер, то вона явно порушує правила ШІС і, можливо, європейські договори – як мінімум, принцип відкритої співпраці.

Ці правила закладають прийнятні основи, аби зашкодити іноземному громадянину становити загрозу національній безпеці, здійснювати або мати явний намір здійснити «серйозний кримінальний злочин».

Заклик чоловіка до громадянської непокори в Facebook навряд чи відповідає цій вимозі.

Що буде далі, вирішуватиме ЄС.

Група АЛДЄ надіслала лист в Європейську комісію з вимогою провести розслідування і включити справу в чинну процедуру Статті 7.

Влади чотирьох країн-учасниць ЄС вже дійшли висновку, що пані Козловська не становить для них загрози.

Але попередження ШІС залишається чинним; крім періодів короткострокових віз, сімейна пара позбавлена права перебувати в ЄС разом; Козловська залишається ворогом держави, а уряд все більше заплутується з кожним тижнем заборони.

Марчін Мицельський – демократичний активіст і колишній кореспондент Gazeta Wyborcza Brussels. Нині – директор зі зв’язків з громадськістю Фундації «Відкритий Діалог»

Джерело: euobserver.com

Підписати петицію:

Читати також:

  1. Польща використовує ШІС для недопущення в’їзду Президента Фундації «Відкритий Діалог» в Шенгенську зону
  2. Інформація щодо внесення Людмили Козловської до Шенгенської інформаційної системи (ШІС) Польщею
  3. Евелін Броувер: Заборона на в’їзд до Шенгенської зони з політичних причин? Справа Людмили Козловської