У лютому 2018 року відбулися два заходи щодо теми переслідування адвокатів: один в Європейському парламенті в Брюсселі (у вівторок, 20 лютого), другий – на зимовій сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ (у п’ятницю, 23 лютого).
Переслідування адвокатів – це загальна для декількох країн проблема, якою нещодавно зацікавилася Парламентська асамблея Ради Європи, проголосувавши в січні 2018 року за розробку Європейської конвенції про професію адвоката (мета конвенції – забезпечити більш серйозні гарантії безпеки для юристів, які постійно перебувають під загрозою через те, що захищають своїх клієнтів).
Задля обговорення цього питання, 20.02.2018 делегація адвокатів і представників громадянського суспільства (Лейла Юнус, Анна Урсакі, Бахитжан Торегожина, Ботагоз Джардемалі, Патрік Генрі, Роміна Босса-Абівен, Томас Гарнер, Марина Дубровіна та Вільям Браудер) виступила на заході «Переслідування адвокатів: вибрані випадки з Молдови, Азербайджану, України, Росії та Казахстану», який було організовано членами Європарламенту Джулією Уорд (Великобританія, соціал-демократична партія) і Яромиром Щетиною (Чехія, Європейська народна партія).
Лейла Юнус, відома правозахисниця і засновниця Інституту Миру і Демократії, зазнала переслідувань в Азербайджані; в 2014 році її разом з чоловіком Аріфом Юнусом засудили до тюремного ув’язнення за нібито скоєні ними економічні злочини. Описуючи ситуацію в Азербайджані, Юнус підкреслила, що «адвокатів, які насмілюються захищати засуджених за кримінальні злочини політичних в’язнів, жорстоко пригноблюють». Вона згадала випадки Халіда Багірова та Алаіфа Хасанова – адвокатів, які представляли Лейлу Юнус та її чоловіка після їхнього арешту, яких згодом виключили з Колегії адвокатів; те ж саме відбулося з адвокатами Намізадом Сафаровим, Ельчином Намазовим і Ялчином Імановим, тому що вони захищали політичних в’язнів.
Казахстанська політична біженка і член Нью-Йоркської колегії адвокатів Ботагоз Джардемалі також розповіла про справу, що торкнулася безпосередньо її та членів її сім’ї. Джардемалі повідомила про те, як Бельгія надала їй політичний притулок, «визнавши, що справа, порушена проти неї в Казахстані, політично мотивована». Потім вона розповіла історію свого брата Іскандера Єрімбетова, який зараз перебуває під вартою в Казахстані. Джардемалі заявила: «Мого брата взяли в заручники, аби покарати мене за те, що я як юрист захищаю політичних жертв казахстанського режиму».
Відома казахстанська правозахисниця Бахитжан Торегожина продемонструвала, як в авторитарних країнах, подібних Казахстану, «проблематичними» вважають адвокатів, які займаються гучними справами, пов’язаними з тортурами і поліцейським свавіллям, захищають політичних опонентів режиму, беруть участь у справах про корупцію, не співпрацюють з прокуратурою. Такі адвокати знаходяться в постійній небезпеці». Вона різко розкритикувала пропозиції до закону «Про адвокатську діяльність і юридичну допомогу», який «не гарантує адвокатам і юристам незалежності в їхній професійній діяльності без будь-яких втручань і обмежень». Торегожина також згадала справу Єрімбетова, якого, за наявними даними, «змусили відмовитися від послуг його ж адвоката Жанари Балгабаєвої» і справу активіста Алмата Жумагулова і поета Кенжебекa Абішева, яких також змусили відмовитися від послуг адвоката, Гульнари Жуаспаевої. Крім того, вона згадала справу Мухтара Джакішева, який уже дев’ять років сидить у в’язниці; це один з найбільш кричущих випадків політично мотивованих кримінальних переслідувань в Казахстані. У в’язниці Джакішев зазнав жорстоких катувань, і він може померти найближчим часом.
Вільям Браудер надіслав відеозапис своєї промови, в якій він коротко переказав історію адвокатів: Сергія Магнітського, який помер у в’язниці, а також Едуарда Хайретдінова і Володимира Пастухова – учасників справи, яку Росія веде проти компанії Браудера з тих пір, як в 2008 році була викрита корупційна схема в «Газпромі» та інших російських державних компаніях. Браудер попросив приділяти цим випадкам більше уваги, адже вони відображають «цілеспрямованість, з якою росіяни переслідують своїх людей, наприклад, шляхом полювання на їхніх адвокатів. В цьому випадку йдеться про трьох адвокатів, один з яких мертвий, а двоє інших ризикують життям, їхні кар’єри загублені, вони змушені жити у вигнанні, оскільки представляли «не тих клієнтів», тобто людей, які протистоять режиму», – заявив Браудер.
Як нагадала Марина Дубровіна, російська правозахисниця і адвокат, що працює в Краснодарському краї і на Північному Кавказі, «в період з 2001 року до сьогодні в Росії було вбито 45 адвокатів». Дубровіна прокоментувала становище адвокатів у своїй країні: «У Росії адвокати, які працюють в сфері захисту прав людини, наражаються на погрози і атаки», – сказала вона. «На неугодних адвокатів можуть чинити тиск за наказом згори і за допомогою ради Адвокатської палати», – попередила вона.
Молдавська правозахисниця, адвокат Анна Урсакі, сама стала прикладом того, як переслідують адвокатів в Молдові. На обох заходах вона розповіла свою історію. «Моя країна опинилася під контролем олігарха на ім’я Володимир Плахотнюк, який використовує каральні органи, щоб жорстоко переслідувати своїх опонентів за допомогою сфабрикованих кримінальних справ», – повідомила вона. «20.10.2016 перебуваючи за кордоном на міжнародній конференції, я виявила, що проти мене сфабриковано кримінальну справу». Це була справа двадцятирічної давності, яку знову відкрили, незважаючи на те, що Конституція Молдови забороняє двічі засуджувати людину за один і той же злочин. Урсакі підкреслила, що держава систематично приймає подібні заходи (а також інші – як, наприклад, масштабна наклепницька кампанія) проти неї і людей, які її захищають (наприклад, судді Доріна Мунтяну і адвоката Едуарда Руденко), а також проти інших суддів, таких як Домніка Маноле і Маріна Антон. Це помста за її публічний виступ щодо справ про корупцію, до яких причетний впливовий олігарх, політик і власник ЗМІ Володимир Плахотнюк.
Серед промовців також були представник Ради Асоціацій адвокатів та товариств юристів Європи (CCBE) Патрік Генрі, який очолює Комітет з прав людини CCBE, і Томас Гарднер, учасник Консультативної групи юристів при організації Fair Trials і член Комітету з прав людини Європейської Асоціації адвокатів у кримінальних справах. Генрі підкреслив, наскільки важлива ця ініціатива, заявивши: «… про політичний режим можна судити по тому, яке значення він надає правосуддю та адвокатурі. У країнах, де адвокатів затримують, залякують, довільно заарештовують, засуджують за захист клієнтів, вбивають, – панує тиранія, корупція, нестабільність і несправедливість, – сказав він. – У країнах, де адвокати можуть вільно займатися своєю справою, навіть якщо йдеться про захист людини, яка вчинила тяжкий злочин, або представника політичної опозиції, – панує справедливість і юридична безпека, що дозволяє всім діяти з упевненістю в завтрашньому дні. У таких країнах люди живуть благополучно». Потім він розповів про основні заходи, вжиті CCBE для захисту адвокатів у Європі і в усьому світі. Гарднер навів інші приклади переслідування своїх колег, наприклад, випадок Фахраддіна Мехтієва – адвоката Джахангіра Гаджиєва, колишнього глави міжнародного банку в Азербайджані. «Фахраддіна Мехтієва позбавили адвокатських повноважень, і багатьом іншим загрожує така ж доля, – це ознака того, що система захисту прав людини в цій країні повністю зруйнована», – заявив Гарднер.
Захід в рамках зимової сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ організував голова комітету ПА ОБСЄ з демократії, прав людини і гуманітарних питань Хосе Ігнасіо Санчес Амор.
В цьому заході брав участь російський адвокат Дмитро Сотніков, який зізнався, що побоюється за власну свободу слова і розповів про справу Еміля Курбедінова, відомого адвоката і правозахисника з України, якого в січні 2017 року заарештували за його діяльність і визнали винним в «поширенні екстремістських матеріалів» в соціальних мережах. «У Росії вас можуть засудити за те, що ви займаєтеся своєю професійною діяльністю, – сказав Сотніков. – В минулому році було накладено шість дисциплінарних стягнень в рамках двох політично мотивованих справ, з якими я працював», – додав він. «Саме тому в Росії більшість адвокатів уникають будь-яких політично мотивованих справ, які можуть перешкодити їм займатися професійною діяльністю».
На заходах говорили також про трагічний випадок, що трапився з українською правозахисницею Іриною Ноздровскою, вбитою в січні 2018 роки за спроби перешкодити випустити з в’язниці вбивцю її сестри; її історія прозвучала як нагадування про те, що і в таких країнах, як Україна, необхідно прокладати цей нелегкий шлях, щоб створити надійну систему правосуддя і захистити самих захисників.
Глибоку тривогу висловлюють і турецькі адвокати; деякі з них вимушено покинули країну, інші залишилися там, але ризикують життям і кар’єрою; про це в своїй відеодоповіді розповів Осман Ертюрк, адвокат з Туреччини, який шукає політичного притулку у Великобританії. Він учасник «Ініціативи заарештованих адвокатів» – так називається співтовариство адвокатів, які перебувають у вигнанні і об’єдналися, щоб захищати і відстоювати права своїх колег, яких заарештували в Туреччині. За даними «Ініціативи», зараз в Туреччині 99 адвокатів засуджені, 578 арештовані і 1525 перебувають під слідством, в здебільшого через те, що вони захищали противників режиму Ердогана і стали жертвами репресій, що почалися після спроби державного перевороту в 2016 році.
Що стосується Азербайджану, журналіст і активіст Емін Гусейнов (Інститут свободи та безпеки репортерів – ІСБР) зробив кілька зауважень про майбутні дострокові вибори президента, перенесені на шість місяців назад. Він закликав ПА ОБСЄ втрутитися і засудити проведення подібних виборів; вони, на його думку, були б ще одним кроком назад для демократії країни.
Під час обох дискусій учасники закликали ЄС прийняти європейську версію Глобального Закону Магнітського – правового акта, що накладає санкції на порушників прав людини і прийнятого спочатку в США в 2012 році як «Закон Магнітського», а потім і в інших країнах: Естонії (2016), Великобританії , Канаді, Литві (2017) і Латвії (2018).
Обидва заходи модерувала Людмила Козловська, Президент Фундації «Відкритий Діалог». 23 лютого, під час заходу в рамках віденської сесії ПА ОБСЄ, дебати перервали три члена азербайджанської делегації (а саме: Тахір Міркішілі, Ельшад Гасанов і Кямран Набізаде), які почали кричати на модераторку і виступаючих, ображати Лейлу Юнус та Еміна Гусейнова, називати їх «зрадниками батьківщини». Після цього безцеремонного протесту делегати покинули зал, не побажавши вступати в жодну дискусію або діалог.
14.02.2018 напередодні заходу «Переслідування адвокатів: вибрані випадки з Молдови, Азербайджану, України, Росії та Казахстану», посольство Казахстану в Бельгії надіслало членам Європарламенту Джулі Уорд і Яромиру Щетині пропагандистські матеріали. Ці матеріали містять наклепницьку інформацію щодо Фундації «Відкритий Діалог» і людей, чиїм захистом займається наша організація. Натиснувши на посилання, ви зможете прочитати спростування інформації, надісланої казахстанською владою.