У середу, 26.04.2017, експерти, політики, громадські організації і жертви незаконно застосованих червоних повідомлень зібралися в Парламентській асамблеї Ради Європи, щоб оцінити досягнення і проблеми системи Інтерполу, а також запропонувати свої рекомендації щодо реформи цієї системи. Захід, під назвою «Припинимо свавілля червоних повідомлень Інтерполу: як втілити в життя рекомендації юридичної комісії ПАРЄ» спільно організували Комісія ПАРЄ з юридичних питань та прав людини, Спеціальний доповідач ПАРЄ Бернд Фабриціус (депутат німецького парламенту від Європейської Народної Партії/Християнських Демократів), а також Фундація «Відкритий Діалог».
У вступному слові член ПАРЄ Бернд Фабриціус схвалив ідею конструктивного співробітництва між Інтерполом і Радою Європи заради досягнення спільної мети, а саме – «поліпшеного механізму міжнародних повідомлень Інтерполу, який буде дбайливіше ставитися до прав людини». Фабриціус підтримав реформи, затверджені Комісією з контролю за файлами Інтерполу (CCF) восени 2016 року, і підкреслив, що протягом року необхідно стежити за тим, як впроваджуються подібні реформи. У той же час Фабриціус як спеціальний доповідач ПАРЄ і, зокрема, автор доповіді «Зловживання системою Інтерполу: необхідні більш надійні правові гарантії» нагадав, що Інтерпол потребує великих фінансових і кадрових ресурсів, аби давати раду зростаючій кількості червоних повідомлень. Він заявив: «Найбільші фінансові кошти повинні виділяти ті НЦБ (Національні центральні бюро Інтерполу), які найбільше зловживали повідомленнями і вина яких доведена» і додав: «Нам потрібно скласти чорний список ненадійних НЦБ».
Після Фабриціуса виступив Вільям Браудер, британський фінансист, засновник інвестиційного фонду «Hermitage Capital Management» і керівник всесвітньої кампанії з відновлення справедливості щодо Сергія Магнітського. Браудер став претендентом на червоне повідомлення після того, як викрив велику корупційну схему в Росії, внаслідок чого його вигнали з країни і почали переслідувати. Ситуація Браудера, якого російська влада з політичних причин внесла до списку Інтерполу не один, а чотири рази – це «наочний приклад того, як наполегливо Росія зловживає Інтерполом: не тільки в багатьох випадках, але і багато разів в одному і тому ж випадку».
Держави, що порушують конституцію і правила Інтерполу, – це лише одна сторона проблеми; інша сторона – ті, хто впливає на ці держави і може з тим же успіхом впливати на Інтерпол як на міжнародний орган.
За словами Анни Урсакі, молдавського адвоката і засновниці громадянського руху #NuMaTem («Я не боюсь»), громадянин Молдови Віталій Пирлог, якого нещодавно обрали головою CCF, знаходиться під політичним впливом Демократичної партії Молдови, якою керує олігарх Володимир Плахотнюк. «Діяльність Пирлога як міністра юстиції при комуністичному режимі, а також його сумнівна роль в молдавській «Твіттер-революції» 2009 року викликають серйозні побоювання щодо механізму обрання членів CCF», – сказала Урсакі.
Мухтар Аблязов, казахстанський дисидент і лідер опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану», також був присутній на заході і розповів про свою довгу історію політичного переслідування режимом Назарбаєва. Аблязов звернувся до слухачів з такою заявою: «Я – один з тих, хто став жертвою зловживання механізмами Інтерполу з метою політичного переслідування. Мій випадок відрізняється від інших тим, що Казахстан не просто намагався безпосередньо притягнути мене до суду, але також діяв за посередництва інших країн – Росії та України». Незважаючи на те, що політичний характер справи «БТА Банку» вже визнали 10 країн, понад 40 колишніх колег і членів сім’ї Аблязова досі піддаються переслідуванню. Викрадаючи людей і фабрикуючи кримінальні справи, казахстанська влада «намагається домогтися свідчень проти Аблязова, опозиційних журналістів і деяких політичних активістів країни». Він додав: «Казахстанській владі дуже просто вносити імена в червоний список Інтерполу, але кожному, хто потрапляє туди, дуже важко домогтися вилучення свого імені зі списку».
Томас Наварро Блейкмор, представник організації «Destination Justice» підкреслив, що жертвам незаконних або необґрунтованих червоних повідомлень необхідно надати право оскаржувати рішення Інтерполу і вимагати компенсації за завдану шкоду. Він заявив: «Жертви повинні отримувати не тільки компенсацію збитку, але також соціальну, економічну, правову та гуманітарну допомогу». Крім того, необхідні превентивні заходи, а саме: CCF повинна отримати «можливість … належним чином консультуватися з національними і міжнародними органами (стаття 21 Статуту Комісії з контролю за файлами Інтерполу) і безпосередньо, оминаючи НЦБ, переглядати випадки, в яких є неодноразові запити на червоні повідомлення».
Президент Фундації «Відкритий Діалог» Людмила Козловська, зі свого боку підкреслила, що необхідно розробити процедуру видалення людей з міжнародного списку Інтерполу в тому випадку, якщо вони проживають в недемократичній країні, де у них немає можливості скористатися політичним притулком і де не поважають права людини . Вона заявила: «Бувають випадки, коли люди перебувають під загрозою арешту/екстрадиції – або вже потрапили під арешт – в небезпечних країнах, не маючи можливості отримати міжнародний захист. У таких випадках вони стають заручниками».
Козловська запропонувала рекомендацію: «Держави, які систематично порушують Статтю 3 Конституції, повинні бути позбавлені права номінувати своїх кандидатів в Комісію з контролю за файлами Інтерполу доти, доки число порушень не скоротиться істотно».Крім того, вона запропонувала наступний спосіб уникнути зловживань Інтерполом: «Незалежний консультативний орган, що складається з представників ПАРЄ, ОБСЄ, Європейського парламенту, ООН та правозахисних громадських організацій, потрібно уповноважити надавати Комісії експертні думки щодо різних випадків».
«Слід також розробити систему спостереження за реформами, введеними Інтерполом», – підкреслила Ліббі Маквей, директор громадської організації «Fair Trials» з юридичних і політичних питань. Транскордонне правосуддя і дотримання прав людини входять в список цілей організації; «Fair Trials» підтримує реформи, нещодавно затверджені Інтерполом. Маквей повідомила: «Подібні реформи, зокрема політика захисту біженців від червоних повідомлень, зміна процедури перегляду окремих червоних повідомлень, а також зміни, прийняті CCF в минулому році, здатні істотно зміцнити механізм Інтерполу». Вона запевнила учасників, що «Fair Trials» спільно з рядом партнерів – представників громадянського суспільства – буде пильно спостерігати за впровадженням цих реформ і стежити за тим, щоб Інтерпол інформував громадськість про те, як проходять реформи, і надавав дані щодо цього процесу.
У заключній частині заходу прозвучало кілька важливих зауважень від юристів, аудиторів і членів ПАРЄ, присутніх серед слухачів. Це були, зокрема, депутат парламенту Еерік–Нійлес Кросс (Естонія, АЛДЄ), депутат парламенту Емануеліс Зінгеріс (Литва, Європейська Народна Партія/Християнські Демократи) та професор Герта Дойблер-Гмелін, екс-голова Комісії ПАРЄ з юридичних питань та прав людини.
Після дискусії Парламентська асамблея Ради Європи закликала Інтерпол «ретельніше перевіряти інформацію про людей, чиї імена фігурують в «червоних повідомленнях» – різновиді міжнародного ордера на арешт – щоб держави-учасники не могли зловживати системою з метою переслідування політичних опонентів за кордоном». Незважаючи на спроби Казахстану вплинути на резолюцію, доповідь Фабриціуса була одноголосно затверджена 51 членом ПАРЄ.
