Президент Фундації «Вiдкритий Діалог» Людмила Козловська та Євгеній Криштафович, директор Центру європейських ініціатив в Естонії, 01.04.2014 говорили на Громадському про досвід люстрації Європейських країн, зокрема Естонії, Литви та Польщі і що корисного може почерпнути для себе Україна з їхнього досвіду.
Євгеній Криштафович розповів про особливості люстрації в Естонії, зокрема про те, що члени комуністичної партії під люстрацію в Естонії не потрапили, а лише особи, які перебували на службі репресивних органів країн-окупантів, тобто Німецької держави і Радянського Слюзу – Гестапо та КДБ. Протягом 10 років такі люди повинні були реєструватися і не мали права брати участь у виборних посадах і відповідно бути обраними в парламент чи місцеве сомоврядування, займати будь-які інші високі державні посади. «Фактично особи причетні до КДБ могли реалізуватися лише в приватній сфері, адже ті обмеження, що були на них накладені не дозволяли їм займати жодні посади чи бути обраними у публічній сфері. Більшість з них займалися бізнесом».
Однак Криштафович підтвердив, що люстрація не дає стовідсоткової гарантії, що іноземний капітал не буде проникати в країну або що недружні держави через ці канали не будуть намагатися певним чином впливати на політичне життя.
Людмила Козловська розповіла про люстраційний досвіді Польщі та Литви: «Тільки через 10 років після отримання незалежності в Литві почалися процеси люстрації і значною мірою це була громадянська ініціатива». Проте вона також підтвердив, що головна проблема була в тому, що громадських активістів не пускали в архіви і вони не могли зібрати достатню доказову базу для люстрації тих чи інших одіозних персон. Тому суд і виносив виправдальні вироки. А це своєю чергою завдало ще більшої шкоди громадянському суспільству. Такий досвід має обов`язково врахувати Україна.
Найголовнішим для процесу люстрації є «незалежний судовий контроль за усім процесом [… ]. Судова реформа – це перше, що потрібно вирішити», – поділився своєю думкою Евгеній Криштафович. Президент Фундації додала, що важливим є і контроль ЗМІ. Особливо в Україні надзвичайно важливо, щоб весь процес висвітлювали ЗМІ, що також підтверджують експерти з Грузії та Польщі. «ЗМІ повинні бути контролем, виконувати по суті роль правозахисників …». Вони повинні неодноразово наголошувати, акцентувати увагу на тій чи іншій дії, яка була вчинена з порушенням, яке може негативно позначитися на репутації України. «У такий спосіб вони будуть стимулювати правоохоронні органи дотримуватися букви закону», – запевнила Козловська.
«Люстрація це не інструмент, який можна застосувати проти тих, хто зараз винен у злочинах. Проти них треба порушувати кримінальні справи, доводити вину і відправляти за грати», – підсумував Криштафович.
Джерело: Громадське Телебачення