18.03.2019 у Верховній Раді України відбувся круглий стіл на тему “Переслідування та порушення прав громадян України на території Росії, Білорусі та Казахстану”.
Захід відбувся за ініціативи Італійської федерації з прав людини (FIDU) та Фундації “Відкритий Діалог” і за сприяння парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Правозахисники ініціювали обговорення цього питання після того, як 14.02.2019 на території Казахстану було викрадено, а потім видворено двох громадян України, офіційних спостерігачів правозахисної місії FIDU – Людмилу Волошину та Валерія Явтушенка.
На початку засідання з вітальним словом до присутніх звернулася членкиня комітету та народна депутатка України Ірина Суслова. Вона наголосила, що українці, перебуваючи за кордоном, стикаються з неабиякими викликами. І саме тому пані Суслова вважає тему проведення круглого столу надзвичайно важливою, адже лише у співпраці з міжнародними організаціями і партнерами та відповідною реакцією Україна може захистити права своїх громадян.
Далі слово було надано правозахисницi та координаторці місії FIDU Наталії Панченко, яка зазначила, що нещодавній випадок видворення українських спостерігачів з Казахстану – непоодинокий, а системна проблема ставлення до громадян України в країнах пострадянського простору. Є приклади з Росії та Білорусі, країн найвищого ризику, де українців затримували, незаконно засуджували та ув’язнювали. У Казахстані безпідставні затримання та видворення українців також стають систематичними.
Спершу у вересні 2018 року затримали й видворили українського журналіста Олександра Гороховського, який на запрошення казахстанських колег проводив тренінг. Півроку потому ситуація з Людмилою Волошиною та Валерієм Явтушенком доповнилася викраденням. Тому потрібно розглядати порушення прав українців у цих країнах саме як системну проблему та сприяти її вирішенню, оскільки це проблема уже не двох конкретних людей, а українсько-казахстанських відносин загалом. І якщо сьогодні на рівні держави не прийняти необхідних рішень, наступні візити українців у Казахстан можуть стати більш небезпечними.
Участь в обговоренні цього питання взяли народні депутати, представники МЗС України, журналісти, правозахисники, громадські активісти та родичі українських політв’язнів, які незаконно утримуються на території Росії. Посол Казахстану в Україні, Самат Ордабаєв, попри отримане офіційні запрошення від організаторів та народних депутатів на заході так і не з’явився.
У першому блоці круглого столу обговорювалось питання викрадення та незаконного ув’язнення громадян України на території Росії та Білорусі.
Представник ГО «Асоціація родичів політв’язнів Кремля» Петро Вигівський, батько Валентина Вигівського, звинуваченого у шпигунстві (ст. 276 КК) й засудженого у РФ на 11 років, який зараз перебуває у колонії суворого режиму, розповів про ситуацію свого сина. Валентина затримали в Сімферополі, після чого переправили до Москви, а звідти – у СІЗО Лефортово, де він уже відбув 4,5 роки покарання. Його неодноразово били, застосовували тортури, спілкування з ним дуже обмежене.
Олександра Романцова з Центру громадянських свобод, констатувала, що з 2014 року на території Білорусі, Росії та окупованих нею територіях (Крим і Донбас) спостерігається тенденція до викрадень і утримання в заручниках громадян України. Вперше це було продемонстровано під час затримання і звинувачення в екстремізмі, тероризмі та шпигунській активності на території окупованого Криму – у справі Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олексія Чирнія та Геннадія Афанасьєва.
РФ має дуже розвинену систему тюремних закладів, тож громадян України зазвичай відправляють максимально далеко – за Урал та в Сибір.
На сьогодні є 73 політично мотивованих випадки затримання, один з яких – зовсім нещодавній. 19-річного Павла Гриба затримали в Білорусі, а через три дні пошуків знайшли на території Краснодарського краю у в’язниці. Суд триває в Ростові-на-Дону. На нього чинився психологічний і фізичний тиск.
87% випадків затримань громадян України в Росії супроводжуються тортурами.
Другий тематичний блок було присвячено проблемі викрадення українських громадян на території Казахстану.
На початку цього блоку Людмила Волошина розповіла про обставини їхнього з Валерієм викрадення і низку вчинених щодо них порушень: викрадення, вилучення телефонів, сфабрикована адмінсправа, відмова у зустрічі з консулом та можливості зв’язатися з адвокатом, упереджені нічні суди без адвокатів зі сфальсифікованими доказами, негайне видворення всупереч наданому судом терміну у 5 діб.
Людмила Волошина попросила жорсткої реакції від України, аби таке ставлення до українців не стало нормою; щоб політично вмотивоване видворення не залишилось звичайним адмінпорушенням та щоб не компрометувати міжнародні місії, допомоги яких потребують громадяни Казахстану.
“Щодо випадку в Казахстані – ми сподівалися на співпрацю з владою Казахстану, але вони діяли в неприпустимому форматі. Ми моніторимо ситуацію з правами людини не для того, аби нашкодити уряду країни, а щоб підтримати права людей. Ми вже були в Казахстані з членами урядів інших країн – Італії, Швейцарії, Польщі, тож місія продовжиться вже у співпраці з членами українського уряду”, – сказав Антоніо Станого, президент FIDU.
Василь Кирилич, заступник Директора Департаменту – начальник Управління консульського забезпечення МЗС України, у своєму виступі сказав про те, що МЗС України справу незаконного видворення громадян України з Казахстану тримає на контролі. У зв’язку з ситуацією яка склалася, Посольство України в Казахстані надіслало ноту-вимогу до МЗС РК з питанням, чому місія консула не була виконана так, як це передбачають міжнародні регламентні документи. Консул провів зустрічі в МЗС, зокрема в департаменті консульської служби, а Посол України в Казахстані зустрівся із заступником Міністра закордонних справ Казахстану й директором Департаменту, що координує роботу нашого Посольства. В усіх випадках казахстанською стороною було висловлено жаль через цей інцидент, а також підкреслено, що буде звернено увагу компетентних органів країни на подібні випадки порушення засад і норм міжнародних документів, які регламентують повноваження консульських посадових осіб.
“Діалог щодо цього питання не закінчується лише проведеними зустрічами. Тема затримання та видворення громадян дійсно системне явище. Отже, це стане предметом двосторонніх переговорів”, – підкреслив Василь Кирилич, одночасно застерігаючи громадян України бути обачними у чужій країні.
Народний депутат Єгор Соболєв, який зі свого боку також направив листи посадовцям Казахстану у справі викрадення громадян України, закликав разом із МЗС послідовно відстоювати права своїх громадян. Він наголосив на необхідності вести дипломатичні перемовини з владою Казахстану, доводячи, що надалі такі історії неприпустимі, адже кидають тінь на наші двосторонні відносини, які повинні лише зміцнюватися.
“Україна має стати прикладом для інших країн у цій боротьбі та заразом зразковою у питаннях дотримання прав людини, аби наша аргументація назовні мала більшу вагу”, – зазначив він у своєму виступі.
