Після видворення Президента Фундації «Відкритий Діалог» Людмили Козловської з Польщі найбільші проурядові ЗМІ, від Польського радіо до видання «Gazeta Polska», в своїх матеріалах цитували матеріали казахстанських, молдовських і українських ЗМІ. Ми перевірили: вони належать конфліктуючим з Фундацією східним олігархам і спецслужбам. Свідомо чи ні, але проурядові ЗМІ зіграли в цьому питанні роль рупора східних режимів.
- Проурядові ЗМІ використовували, в основному, джерела, що належать молдовському олігархові Володимиру Плахотнюку, засоби масової інформації, контрольовані службами безпеки Казахстану і українських сил невідомого походження, публікуючи документи, які, як уже було відомо протягом кількох місяців, були сфальсифікованими.
- У своїх матеріалах проурядові ЗМІ навмисно опускають факт режимного походження деяких джерел, у такий спосіб позиціонуючи ці засоби масової інформації як такі, що заслуговують на довіру.
- Найбільшого розголосу в польському Твіттері набули наклепницькі матеріали з Молдови, джерелом яких є засоби масової інформації, що належать Плахотнюку.
Одним із залізних правил серед журналістів, що займаються східною тематикою, є перевірка джерел інформації, які вони використовують. Причина проста: багато ЗМІ за нашим східним кордоном контролюються режимами, олігархами і спецслужбами. Матеріали цих ЗМІ призначені для формування громадської думки способом, найбільш вигідним для східних політиків або бізнесменів і підлеглих їм служб.
Видворення з Шенгенської зони Президента Фундації «Відкритий Діалог» Людмили Козловської набуло широкого розголосу в проурядовій пресі, а також серед проурядових журналістів в Твіттері. Всі вони посилалися на ЗМІ з Казахстану, Молдови та України. Слідом за східними ЗМІ проурядові журналісти писали про відмивання грошей, стосунки Козловської з російськими агентами або про триваючі в Україні судові процеси над нею за звинуваченнями в тероризмі і державній зраді.
Всі проурядові ЗМІ посилалися на одні і ті ж видання – всі ці видання контролюються службами безпеки і олігархами, які виявляють особливий інтерес до організації нападок на Фундацію «Відкритий Діалог» і Людмилу Козловську.
Молдовський олігарх і Telegraph.md
Депортація Козловської відбулася 14 серпня. Три дні потому видання wPolityce.pl написало: «Людмила Козловська була видворена з Польщі за контакти з російськими спецслужбами», – повідомляє молдовський портал Telegraph.md. Своєю чергою, казахстанський Total.kz оприлюднив інформацію про те, що вона була видворена за відмивання грошей». Через два дні це ж повідомлення було оприлюднено Польським радіо.
Насправді обидва видання копіюють повідомлення, цитовані в статті «Не знаємо, не скажемо, нас немає» в Onet. Різниця в тому, що Onet позиціонує Telegraph.md і Total.kz як «режимну пресу», яка повністю змінює контекст інформації.
Не повідомляючи про режимний характер молдовського і казахстанського порталу, Польське радіо і видання wPolityce позиціонувало їх як надійні джерела інформації. Що являють собою Telegraph.md і Total.kz насправді?
Молдовський портал Telegraph.md належить олігархові Володимиру Плахотнюку. Згідно з багатьма джерелами, він починав свою кар’єру з сутенерства і запису роликів сексуального характеру з метою шантажу. Інтерпол підозрює його в зв’язках із одним з найвпливовіших російських злочинних організацій – Солнцевським злочинним угрупуванням. Він також повинен був стати одним із головних фігурантів у справі про виведення мільярда доларів з Центрального банку Молдови. Нині він є головним гравцем молдовської політики, широко відомим як особа, що володіє найбільшою владою в країні. Йому належать найбільші ЗМІ в Молдові.
Плахотнюк вже багато років організовує нападки на Фундацію «Відкритий Діалог», і у нього є на те вагомі підстави. Фундація заявила, що уряд, підпорядкований цьому олігархові, не проводить реформи, а грошові кошти, призначені для країни, що виділяються з Європейського Союзу, розкрадені. В результаті заяв Фундації, що співпрацює з молдовською опозицією і активістами, ЄС призупинив подальші перерахунки грошових коштів в Молдову, оголосивши конкретні умови, які обмежили можливість їхнього незаконного привласнення.
Використовуючи свої контакти в Брюсселі і дипломатичні канали, Фундація інформувала про порушення в Молдові, зокрема, Міжнародний валютний фонд. У підсумку, коли результати виборів мера Кишинева були незаконно скасовані, МВФ призупинив виділення фінансових коштів для Молдови. Для Плахотюка і компанії це означає збитки в сотні мільйонів євро.
Казахстанські служби безпеки і Total.kz
Ще більш цікавим витвором є казахстанський портал Total.kz. Легенда незалежної журналістики Казахстану Ірина Петрушова, яка після своїх публікацій змушена була тікати з країни, відправила Onet результати журналістського розслідування, що розкриває те, хто стоїть за ЗМІ в Казахстані.
У своєму звіті Петрушова вказує на листи з електронної пошти, отримані від якогось Олега Борисова, якого журналістка назвала «високопосадовцем Комітету національної безпеки Республіки Казахстан, швидше за все, з десятого відділу, що спеціалізується на репресіях проти політичних ворогів Казахстану».
В одному з електронних листів Борисов описує заходи, які були прийняті для організації атаки ЗМІ на одного з супротивників режиму президента Нурсултана Назарбаєва. Борисов виступає як координатор цієї акції. Серед численних ЗМІ, залучених в цю акцію, з’являється Total.kz. Борисов описує, як опоненти піддавалися атакам через цей портал.
Після публікації звіту Петрушової Борисова та інші посадових осіб, які брали участь в нападках, перевели на інший фронт робіт, оскільки вони стали занадто впізнаваними. Проте, ЗМІ, які беруть участь в нападках, залишилися без змін.
На пряме запитання про те, чи контролюється портал Total.kz Комітетом національної безпеки [Служба безпеки Казахстану – прим. ред.], Петрушова відповідає: «Імовірність становить 100 відсотків».
Як і молдовський олігарх Плахотнюк, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв також відрізняється особливим інтересом до вилучення з гри Фундації «Відкритий Діалог». Назарбаєв безперервно править країною протягом 27 років, і ОБСЄ не визнала жодні вибори в Казахстані. Фундація від самого початку вказує на серйозні випадки порушеннь прав людини режимом президента.
Коли в 2011 році влада відкрила вогонь по нафтовиках, що страйкували в Жанаозені, жертвами, за різними оцінками, стали від 17 до 70 осіб, Фундації вдалося заблокувати підписання Угоди про розширене партнерство і співробітництво між Республікою Казахстан і Європейським Союзом, поки всіх заарештованих робітників не було звільнено з в’язниці. Це був болючий удар по режиму, оскільки ЄС є найбільшим інвестором в Казахстані, на його частку припадає понад 50 відсотків іноземних інвестицій. Назарбаєв був змушений звільнити всіх затриманих робітників з в’язниць.
Закиди порнографічних матеріалів з Молдови
Проурядові публіцисти користовувалися ЗМІ, що підпорядковані східним режимам, також у Твіттері, згідно зі звітом аналітичного агентства Saper Vedere «Open Dialog. Crisis Report. Methodology and Monitoring», в якому аналізуються оприлюднені в ЗМІ матеріали, пов’язані з Козловською, після її депортації.
Список найбільш активних авторів постів про Козловську очолює відомий журналіст і віце-президент Асоціації польських журналістів Вітольд Гадовський, який пов’язаний з декількома правими ЗМІ. Під час найбільш палких дебатів він розміщував кілька постів в день.
17 серпня Гадовський поділився посиланням на молдовську телепередачу Publika в своєму інтернет-профілі. Ця телепередача представила фрагменти порнографічного фільму за участю Людмили Козловської та казахстанського олігарха Мухтара Аблязова. Молдовська станція скористалася відеоматеріалами сайту pornhub.com. Посилання Гадовського було переглянуто 273 рази і отримало значний розголос.
На питання в Твіттері про моральний аспект розміщення посилань на сексуальні матеріали, Гадовський назвав Publika.md «хорошим порталом». Фактично, Publika.md є власністю і пропагандистським рупором вищезгаданого олігарха Володимира Плахотнюка. Канал canal3.md належить тому ж олігархові, і в його програмах також використовувалися секс-матеріали.
У звіті Sapper Vedere підраховано, що матеріали цих двох молдовських каналів виявилися такими, що найчастіше демонструються в польському Твіттері в контексті Людмили Козловської, випереджаючи по частоті матеріали великих польських ЗМІ, таких як TVP і Onet.
Onet спробував отримати коментар від Вітольда Гадовського. Публіцист проігнорував наші запитання.
Кореспондент-привид публікує фальшиві документи
Стаття у виданні Niezalezna.pl під назвою «Козловська – >> соня << завербована ФСБ? ШОКУЮЧИЙ текст журналіста з України» завоювала надзвичайну популярність в польському інтернеті. Вона являє собою короткий виклад статті «>> Сплячі << агенти Кремля в Україні» авторства якогось Андрія Боженка, опублікованої на сайті Antikor.com.ua.
Автор Antikor.com.ua висуває тезу про те, що коли Козловська проживала в Криму, її завербувала російська служба безпеки (ФСБ) як «соню», або сплячого агента, що буде діяти за сигналом з центру. Ця стаття широко цитувалася Польським радіо та виданням Fronda, а в друкованому виданні «Gazeta Polska» від 29 серпня Гжегож Броньський присвятив їй окремий абзац в своїй статті «Людмила Козловська. Персона нон ґрата».
Стаття на порталі Antikor.com.ua, на перший погляд, є таким собі компроматом, популярним на сході методом використання незручних або сфабрикованих матеріалів для компрометації тієї або іншої особи. Автор ніде у своєму тексті не посилається на джерела, навіть анонімні. Фрагменти тексту цитуються дослівно зі створеного на інтернет-джерелах Звіту Марчіна Рея про Фундацію «Відкритий Діалог» [Фундація готує позов проти Рея – прим. ред.].
Найголовніше, що автор публікує фальсифікований документ Генеральної прокуратури України, згідно з яким проти Козловської триває розслідування за «звинуваченням у державній зраді, допомозі в діяльності терористичної організації і фінансуванні тероризму». У січні 2018 року Генеральна прокуратура України офіційно спростувала інформацію про те, що стосовно Козловської ведуться будь-які слідчі дії, а у вересні цього року цю інформацію підтвердило МВС України.
Onet спробував зв’язатися з редакцією Antikor.com.ua, щоб поговорити з Андрієм Боженком. Редакція організувати таку бесіду не погодилась. Використовуючи контакти в українських ЗМІ, ми намагалися зв’язатися з Боженком через інших журналістів. Виявилося, однак, що ніхто не знає цієї людини.
Стаття про Козловську в Antikor.com.ua – єдина публікація Андрія Боженка, яку нам вдалося знайти. Ми запитали в Antikor.com.ua, чому. Через деякий час на сторінках порталу з’явилася ще одна стаття, підписана Боженком. Ми швидко виявили, що стаття такого ж змісту була опублікована на двох інших порталах, але вона підписана зовсім іншим автором.
В Україні Antikor.com.ua має репутацію порталу, який публікує статті низької якості і компромат. Onet вдалося зв’язатися зі співробітником відділу зв’язків з громадськістю, що працює в одного з українських підприємців. Він відмовився розголошувати інформацію, оскільки побоювався заходів у відповідь з боку служб безпеки, які він підозрює в зв’язках з порталом [його дані знаходяться в розпорядженні редакції – ред.]. Він стверджує, що відвідав редакцію Antikor.com.ua, щоб «зняти компромат на знайомого підприємця». Послуга обійшлася в 2400 доларів.
Onet направив порталу Antikor запитання, щодо отриманих ним сум винагороди. Antikor відповів на них негативно. Ми також звернулися до Antikor із запитанням про його зв’язки зі спецслужбами. Редакція відповіла, що не розкриває своїх контактів, якщо тільки таке розкриття є обов’язковим за рішенням компетентного суду.
На питання, чому портал Niezalezna.pl опублікував сфальсифіковані документи в своїй статті з огляду на те, що вісім місяців тому Генеральна прокуратура України спростувала їхню достовірність, ми звернулися до головного редактора порталу Гжегожа Вежхоловського і секретаря редакції Гжегожа Броньського. Редактор Броньський відповів: «Я не буду давати коментар для Onet в будь-якій формі». Редактор Вежхоловський заявив, що скани сфальсифікованого листа прокуратури «було додано як ілюстрації тез ред. Боженка». На питання щодо перевірки достовірності інформації в рамках звичайної журналістської практики редактор Вежховловський не відповів.
Джерело: wiadomosci.onet.pl