Воєводський Адміністративний cуд постановив, що документи, на підставі яких Людмилу Козловську депортували з Польщі, «носять занадто загальний характер» і зобов’язав Управління у справах іноземців повторно розглянути її справу. – Я борюся з режимами пострадянських держав і бачу, що ту ж саму тактику використовує і польський уряд – але, на щастя, польські суди все ще незалежні, – прокоментувала постанову Козловська.
- Суд постановив, що документи, через які Козловській заборонили в’їзд до Європейського Союзу, є «недостатньою» підставою для внесення її імені в Шенгенську інформаційну систему (ШІС).
- В результаті рішень інших держав-учасниць ЄС глава «Відкритого Діалогу» вільно пересувається Європою, однак, щоб повернутися до Польщі, їй потрібно зачекати, доки Управління у справах іноземців повторно розгляне її справу.
- «Суд продемонстрував безпідставність тверджень політиків із «Закону і Справедливості», які наполегливо повторювали, що польські спецслужби володіють беззаперечними доказами провини Людмили», – прокоментував рішення суду чоловік Людмили Бартош Крамек.
Президент Фундації «Відкритий Діалог», українка Людмила Козловська, була депортована з території Європейського Союзу 14.08.2018, після того, як Польща внесла її ім’я в Шенгенську інформаційну систему (ШІС). Здійснив цю процедуру начальник Управління у справах іноземців на підставі секретної думки Агентства внутрішньої безпеки. Підставою для депортації став наказ, у якому йшлося, що цього вимагають міркування оборони – або державної безпеки, або громадської безпеки та порядку.
Людмила Козловська, як і її чоловік, Голова Ради Фундації Бартош Крамек, від самого початку не погоджувалися з обґрунтуванням Управління у справах іноземців, стверджуючи, що справжньою причиною депортації Козловської з Польщі була участь Крамека в громадянських протестах і опублікована ним на Facebook стаття під назвою «Нехай держава зупиниться: вимкнемо владу!».
– Це особиста помста [координатора спецслужб] Маріуша Камінського моєму чоловікові Бартошу Крамеку. АВБ тримає свою доповідь в секреті тому, що йому немає чого мені висунути, – сказала тоді Козловська в інтерв’ю порталу Onet.
Як звучить постанова суду?
У п’ятницю Фундація ознайомилася з вироком, винесеним на закритому засіданні Воєводського Адміністративного суду у Варшаві від 16 квітня: суд відхилив рішення Управління у справах іноземців внести Козловську в ШІС і зобов’язав Управління розглянути справу повторно.
Аналізуючи справу, суд звернув увагу на засекречений документ АВБ, на підставі якого Управління у справах іноземців внесло Козловську в ШІС. Цитуємо рішення: «Суд постановив, що немає підстав вважати інформацію, яка є в цьому документі достатньою для внесення в чорний список і в ШІС. На думку суду, інформація, яка є в цьому документі має занадто загальний характер (…)».
Далі, аргументуючи свій вирок, суд заявляє, що інформація, яка є у всіх проаналізованих документах не вказує на те, що Козловська становить загрозу безпеці держави.
Суд припускає, що дані Козловської, можливо, і справді слід було внести в ШІС, проте в означеному випадку документи, на підставі яких було прийнято це рішення, не містять достатніх доказів, і Управління у справах іноземців має повторно розглянути справу.
Козловська: Кількість пропаганди, яка звалюється на мене, неймовірна
Ми попросили Якуба Дудзяка, представника Управління у справах іноземців, прокоментувати постанову суду, однак виявилося, що хоча офіс «Відкритого Діалогу» ознайомився з текстом постанови ще минулої п’ятниці, в Управлінні ніхто про нього не знав до вечора вівторка цього тижня. – Можливо, воно потрапило в канцелярію, але в Управлінні так заведено, що його спочатку потрібно зареєструвати, а потім перенаправити до відповідного відділу, – пояснив Дудзяк.
Ми звернулися за коментарем і до Агентства внутрішньої безпеки, чия секретна думка спричинила депортацію Козловської. Прес-секретар міністра-координатора спецслужб Станіслав Жарин попросив нас дати йому час, аби ознайомитися зі справою. Після цього він надіслав смс: «Поки що ми не будемо коментувати рішення Воєводського Адміністративного суду».
Людмила Козловська та її чоловік Бартош Крамек більш охоче прокоментували постанову. «У мене все частіше з’являється відчуття« дежавю», – повідомила Козловська журналістам порталу Onet. – Я щодня борюся з режимами пострадянських держав і тепер бачу, що таку ж тактику використовує і польський уряд. Кількість пропаганди, яка звалюється на мене, неймовірна. Але я рада, що польські суди все ще незалежні – ми, серед іншого, протестували проти їхньої політизації».
Бартош Крамек вважає, що рішення депортувати його дружину з Польщі було політично мотивоване. «Постанова суду – це важлива перемога, яка показує, що справа від початку була шита білими нитками. Суд продемонстрував безпідставність тверджень політиків з «Закону і Справедливості», які наполегливо повторювали, що польські спецслужби володіють беззаперечними доказами провини Людмили. Боротьба за повернення моєї дружини в Польщу ще не закінчена. Справа може ще довго вирішуватися в польській адміністрації і в судах. Але все-таки ми задоволені. Справа цікава тим, що це вже не перша поразка польського уряду в суперечці з «Відкритим Діалогом» – по суті, зовсім невеликою громадською організацією. Я хочу нагадати, що МЗС двічі намагався призначити Фундації примусового управителя, а крім того, ось уже два роки як у Фундації проходить неодноразово продовжена митно-фінансова перевірка, яка нічого не виявила», – розповів Крамек.
Бельгійська посвідка на проживання
Зараз Людмила Козловська живе в Брюсселі. Менш ніж через місяць після депортації з Польщі та ЄС її запросили виступити в німецькому Бундестазі, ще два тижні потому – в Брюсселі, а потім і інші європейські держави надіслали їй запрошення. Сьогодні в брюссельському районному відділі міграційної служби їй видали п’ятирічну посвідку на проживання в Бельгії, що дозволяє пересуватися усією Шенгенською зоною. Однак до Польщі вона повернутися не може до тих пір, доки її ім’я знаходиться в національному списку небажаних осіб.
Постанова Воєводського Адміністративного суду не є остаточною. Управління у справах іноземців може протягом 30 днів подати апеляцію до Верховного Адміністративного суду. Якщо ж воно не стане подавати апеляцію, то буде зобов’язане повторно розглянути справу і видалити ім’я Козловської з ШІС або ж надати більш переконливі обґрунтування заборони на в’їзд.
Джерело: wiadomosci.onet.pl
