МЗС повідомляє, що було проти використання дискусії про Фундацію «Відкритий Діалог» в Польщі для розправи з молдавською опозицією.
Вже після закриття вівторкового номера DGP, в якому ми писали про те, як польські органи влади використовувалися дискредитованим молдавським олігархом для того, щоб завдати удару по Фундації «Відкритий Діалог», прес-служба МЗС – у відповідь на наші запитання – заявила , що віддаляється від співпраці з Кишиневом в пацифікації Фундації.
– Польща отримала звіт про Фундацію після закінчення робіт парламентської слідчої комісії щодо контактів Фундації з тодішньою опозицією (молдавської – ред.). Міністерство не оцінило вмісту і тексту даного звіту, передавши документ в Сейм РП відповідно до супровідного листа голови Андріана Канду, і в Агентство внутрішньої безпеки як в орган, який звертається до Управління у справах іноземців про включення даних Людмили Козловської в ШІС II (Шенгенської інформаційної системи), – йдеться в електронному листі, адресованому до редакції DGP.
Ми також звернулися з питанням про те, як Міністерство закордонних справ оцінює факт видачі Козловській бельгійського дозволу на проживання, що автоматично тягне за собою необхідність видалення її даних з ШІС. – МЗС не зверталося до Управління у справах іноземців і не зробило висновку з приводу внесення даних Людмили Козловської в систему ШІС II. МЗС також не брало участі в процедурі надання дозволу на проживання довготермінового резидента ЄС у цій справі, – йшлося у відповіді.
Матеріал DGP вчора також прокоментував в інтерв’ю Радіо Zet заступник голови МЗС Шимон Шинковський вель Сенк. – Я думаю, ми будемо використовувати, – і це моя особиста думка, – доступні засоби правового захисту, щоб оскаржити це рішення, якщо це можливо, – заявив він в інтерв’ю Беаті Любецькій. Політик мав на увазі рішення Воєводського адміністративного суду, який поставив під сумнів достовірність матеріалів про Козловську, наданих АВБ. Таким чином, у нас склалася ситуація, в якій, з одного боку, прес-служба МЗС стверджує, що міністерство не зверталося до Управління у справах іноземців і не виносило висновок про розміщення даних Президента Фундації в ШІС. З іншого боку, заступник голови МЗС має намір оскаржити рішення Воєводського адміністративного суду, незважаючи на те, що МЗС не робило будь-якого висновку щодо Козловської.
Нагадаємо: молдавська слідча комісія була створена восени минулого року після того, як Польща ввела дані Козловської до Шенгенської інформаційної системи, визнавши її загрозою безпеці та позбавивши її можливості в’їзду в Шенгенську зону. Результатом роботи комісії став документ, у якому Фундація «Відкритий Діалог» представлена як підривна організація, що фінансує прозахідних політиків – Майю Санду і Андрія Нестасе (ми докладно розповідали про цей документ у вчорашньому випуску DGP) і відмиває брудні гроші. Теоретично молдавські парламентарі впливали на роботу комісії. Фактично керував нею названий кукольником (păpuşar) олігарх Володимир Плахотнюк, який недавно втік з Молдови після того, як прем’єр-міністром – за підтримки ЄС і США – стала Санду.
Польський МЗС заявляє в кореспонденції з DGP, що в грудні минулого року під час зустрічі в Мілані на засіданні Ради міністрів ОБСЄ міністр Яцек Чапутовіч у бесіді зі своїм молдовським колегою Тудором Ульяновським висловив «стурбованість з приводу інструментального використання (в ході молдавської виборчої кампанії) триваючої в Польщі дискусії про діяльність Фундації «Відкритий Діалог» та її представників».
У той час оточення Плахотнюка було зосереджене на тому, щоб створити враження, що Фундація, Козловська та опозиція були частиною російської системи з відмивання грошей (ландромат), також званою крадіжкою століття. Однак не було представлено жодних доказів для підтвердження цієї гіпотези.
Суть ландромату, який функціонував у 2011-2014 роках, полягала в тому, щоб виводити та відмивати великі суми грошових коштів через місцеву банківську систему. Автором схеми по відмиванню грошей був відбуваючий 18-річний термін у молдовській в’язниці В’ячеслав Платон, якого також називають рейдером номер 1 у Співдружності Незалежних Держав.
Саме він був мозком процесу легалізації 22 мільярдів доларів (що становить 12 відсотків ВВП Молдови) на замовлення представників політичної та ділової еліти країн колишнього СРСР. За даними агентства Reuters, в березні 2017 року Федеральна служба безпеки Росії була відповідальна за відмивання грошей. З цією метою була створена мережа компаній, зареєстрованих в офшорних зонах. Компанія A надала кредит компанії B, а його погашення було гарантовано компанією C, яка належала громадянину Молдови. Потім компанія B повідомила про банкрутство, а компанія C – за рішенням молдовського суду – виплачувала гарантовані суми на рахунки в двох банках у Кишиневі. Потім вони перераховувалися на рахунки у фінансових установах, зареєстрованих в ЄС. Найчастіше латвійських, пов’язаних з російським бізнесом. Таким чином, гроші ставали легальними, і відбувався їхній обіг між наступними суб’єктами на Кіпрі, в Люксембурзі, Великобританії, а також в Данії, Німеччині чи США. В цілому в схему входило 700 банків майже в 100 країнах і більше 5000 компаній.
Звинувачення стосовно Фундації «Відкритий Діалог» і опозиції щодо участі в ландроматі розглядалося Плахотнюком інструментально. Олігарх прекрасно розумів, що покірна система правосуддя після публікації парламентського звіту займатиметься їхньою подальшою дискредитацією і, в результаті, допоможе запобігти боротьбі за владу. Його розрахунки не спрацювали, а ситуація в Молдові змінилася на 180 градусів. У новому парламенті, обраному в лютому цього року, олігарх втратив більшість. Під патронатом ЄС і США було сформовано новий уряд на чолі з Санду. А 10 червня депутати парламенту вирішили створити нову… слідчу комісію. Вона також візьметься за вирішення проблеми ландромату. Різниця лише в тому, що Плахотнюк більше не буде контролювати її роботу. За словами молдовського російськомовного джерела інформації, відправною точкою для роботи цієї комісії стане припущення про те, що сума відмитих грошей набагато вища, ніж передбачалося дотепер. На даний момент мова йде про 70, а не про 22 мільярдів доларів, як передбачалося раніше. Більше того, про те, що відбувається відмивання грошей, повинен був знати молдавський фінансовий нагляд і органи внутрішньої безпеки, які контролювалися Плахотнюком.
Від початку ідея полягала в тому, щоб до об’єктивного розслідування обставин скандалу залучити Світовий банк. Однак він неохоче бере участь у розслідуваннях, пов’язаних з відмиванням грошей. Особливо в країнах, яким він надає фінансування або надає технічну допомогу, іншими словами, консультує в області проведення реформ.
– Якщо такі дії де-небудь робляться експертами Світового банку, найчастіше вони є результатом тиску з боку Сполучених Штатів, які їх контролюють, – заявляє наше джерело, якому відомо, як функціонує Світовий банк. Так було у випадку з відмиванням грошей і корупційними скандалами в Латвії. В основному пов’язані з латвійським банком ABVL, який був закритий Європейським центральним банком.
На думку Держдепартаменту США, банк ABVL брав участь у відмиванні російських і українських грошей, а також допомагав Північній Кореї оминати міжнародні санкції. В остаточному підсумку, подальша доля банку є предметом розслідування спеціального органу Ради Європи з протидії відмивання грошей, тобто Комітету МАНІВЕЛ.
Джерело: wiadomosci.dziennik.pl
Дивитися також: