• Дата

ПАРЄ: всі форми співпраці з Казахстаном повинні бути переглянуті у відповідь на його сфальсифіковані президентські вибори та масові арешти

  • 19.07.2019
  • Автор: К'яра Чеккареллі

З 24 по 28 червня в Страсбурзі відбулася літня сесія Парламентської асамблеї Ради Європи.

З цієї нагоди 32 члени різних національних делегацій (зокрема, Італії, Франції, Великобританії, Німеччини, Португалії та інших) підписали Письмову декларацію № 682 під назвою «Співпраця з Казахстаном повинна бути переглянута у відповідь на його сфальсифіковані президентські вибори і масові арешти». Декларацію було ініційовано та представлено на розгляд італійським сенатором Роберто Рампі (Roberto Rampi).

У декларації беруться до уваги події, що послідували безпосередньо за достроковими президентськими виборами в Казахстані: перемога протеже Назарбаєва Касима-Жомарта Токаєва була зустріта мирними протестами та демонстраціями проти фальсифікованого характеру всього виборчого процесу, за якими послідувала безпрецедентна хвиля масових арештів. У цьому контексті члени ПАРЄ зосередили увагу на насильницькому поводженні з протестувальниками: «За зізнанням влади, під час акцій протесту проти недемократичних президентських виборів у Казахстані було затримано щонайменше 4000 протестувальників.  Чимало, як зафіксовано у відеозаписі, були жорстоко побиті поліцією».

Як йдеться в попередній заяві, опублікованою ОБСЄ 10 червня та заявлено повторно в письмовій декларації, дострокові президентські вибори в Казахстані могли спричинити реформування країни, але очевидне недотримання основних прав і порушення під час голосування, зареєстровані до і в день виборів, продемонстрували відсутність поваги до демократичних стандартів. ОБСЄ в Європі заявила: «вибори були нечесними і затьмарені порушеннями основоположних свобод».

Депутати ПАРЄ посилалися на занепокоєння, висловлене Управлінням ООН з прав людини щодо значних масштабів арештів і засуджень за мирне вираження політичних переконань і незгоди. Рішард Коменда (Ryszard Komenda), глава представництва Управління ООН з прав людини в Центральній Азії, сказав: «Це очевидне протиріччя з зобов'язаннями Казахстану за міжнародним законодавством з прав людини (...) Я закликаю Казахстан виконувати свої правові зобов'язання з поваги та захисту прав на свободу мирних зібрань, вираження думок і забезпечення права на конструктивну участь у політичному житті».

Члени ПАРЄ звернули увагу на судові справи правозахисників Жанботи Альжанової, Дани Жанай, Алімжана Ізбасарова, Даніяра Хасєнова та Максата Мукарова, які підписали відкритий лист, адресований Голові Європейської ради Дональду Туску, та котрі нещодавно зазнали переслідувань і котрим не дозволили залишити країну.  Даніяра Хасєнова також запросили виступити на паралельному заході в ПАРЄ у вівторок 25-го числа, але він не зміг добратися до Страсбурга через заборону на виїзд, накладеної казахстанською владою.

Додатковий акцент було зроблено на судових справах п'яти матерів неповнолітніх дітей, яких також затримали та звинуватили в екстремізмі: Оксана Шевчук, Жазіра Демеуова, Гульзіпа Джаукерова, Акмарал Керімбаєва та Гульміра Каликова, які знаходяться зараз під домашнім арештом. Також відзначено справу Серіка Жахіна: активіста було заарештовано за поширення матеріалів, що стосуються мирного опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану».

У письмовій декларації також враховані численні тотальні інтернет-блокування, зареєстровані в Казахстані з початку травня 2019 року, про що із занепокоєнням відзначила Спеціальний доповідач Організації Об'єднаних Націй Ні Алан (Ní Aoláin). З грудня 2016 року інтернет-блокування відбуваються в Казахстані доволі часто, оскільки вони є формою відповідного заходу проти представників опозиційного руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), який організовує акції протесту та поширює інформацію через платформи соціальних мереж і додатки обміну повідомленнями, такі як Facebook, Instagram і Telegram.

Загальна мета Письмової декларації № 682 полягає в тому, щоб «закликати до виконання рекомендацій Письмової декларації № 675», закликати до звільнення політв'язнів і до виконання рекомендацій, висловлених Організацією Об'єднаних Націй та Європейським парламентом, і «накласти персональні санкції на тих, хто несе відповідальність за вищезгадані порушення прав людини та фальсифікацію виборів у країні».

Читати також: