Заступник помічника держсекретаря США Джордж Кент, який займається відносинами з Молдовою та країнами Східної Європи, відвідав Кишинів 5-6 грудня. В інтерв’ю головному редактору NM Галині Васильєвій Кент розповів, як США будуть оцінювати молдовські вибори, чи підтримує Вашингтон Демпартію та її лідера Володимира Плахотнюка, чи вірять американці в «російський слід» у молдовській опозиції та що думають про розслідування довкола Фундації «Відкритий Діалог».
«Це необхідно негайно зупинити»
У лютому в Молдові пройдуть парламентські вибори. Влада змінила виборче законодавство, всупереч рекомендаціям міжнародних організацій, і, незважаючи на відсутність спільного консенсусу в країні. Зміни до Кодексу про вибори вносили навіть на останній «стометрівці». Чи може це вплинути на визнання спостерігачами лютневих виборів?
Це гіпотетичне питання, а американські дипломати не відповідають на гіпотетичні питання. Венеціанська комісія та ОБСЄ / БДІПЛ – загальновизнані європейські організації, які є експертами в області стандартів проведення демократичних виборів. Венеціанська комісія, як правило, рекомендує, аби протягом року до виборів не вносили жодних змін до виборчого законодавства. У будь-якій країні електорату потрібен час, щоб зрозуміти, за якими правилами відбудуться вибори.
Друзі Молдови зацікавлені, аби передвиборча кампанія та самі вибори пройшли відповідно до закону та тих цінностей і стандартів, які ми поділяємо з Республікою Молдова. Всі, хто хочуть балотуватися на цих виборах, повинні отримати таку можливість без усякого втручання або впливу з боку. Політичним партіям, які хочуть брати участь в електоральному процесі, повинні надати цю можливість. Також необхідно забезпечити однаковий доступ до ЗМІ. Держінститути не повинні перешкоджати праву кандидатів зустрічатися з громадянами.
Передвиборчий процес, власне, вже почався, незважаючи на те, що вибори відбудуться в лютому. Наші висновки будуть ґрунтуватися на тому, що відбувалося до виборів, в день виборів, і в дні після виборів. Передчасно не буду висловлюватись. Але через день-два після виборів ви обов’язково почуєте нашу позицію від посла США в РМ.
У нас вже був не гіпотетичний випадок, коли партію вилучили з виборчих перегонів – «Нашу партію», нібито за фінансування з-за кордону. Зараз у Молдові скандал із Фундацією «Відкритий Діалог» і кілька проєвропейських опозиційних партій звинувачують в отриманні грошей з-за кордону. Якщо через це з гонки вилучать одну з опозиційних партій, чи можуть визнати вибори невідповідними міжнародним стандартам?
У всіх країнах, включаючи Молдову, державні інститути не повинні перешкоджати партіям брати участь у виборах. Коли я говорю про уряд, про інститути влади, я маю на увазі не лише адміністративну складову, а й судову систему, яка не повинна переглядати та переписувати очевидні рішення, прийняті народом. Так сталося в Кишиневі з виборами мера. Мені здається, реакція США та наших європейських партнерів була очевидною.
Думаю, що розслідування парламентської комісії, спрямоване проти двох основних політичних партій у тому, що стосується Фундації «Відкритий діалог», – це форма політичного тиску. І це необхідно негайно зупинити.
«Чи намагається Росія вплинути на вибори в Молдові? Звичайно, намагається»
Традиційно перед виборами в Молдові запускають серіал про «російських шпигунів». На цей раз він розгорнувся довкола Фундації «Відкритий Діалог», який пов’язали з журналістами, громадськими активістами та опозиційними політиками, які критикують владу. Очевидно, все це робиться для того, аби дискредитувати проєвропейських опозиційних політиків усередині країни та перед зовнішніми партнерами. Їм це вдалося? Ви вірите в «російський слід» у молдовській проєвропейській опозиції?
У вашому питанні багато складових. Вже не гіпотетичних. Один із таких елементів – негативна виборча кампанія, те що називається «обливання брудом». І, на жаль, у багатьох країнах, не лише в Молдові, негативна кампанія, як інструмент, працює. Люди часто голосують не «за», а «проти».
Чи намагається Росія вплинути на вибори в Молдові? Звичайно, намагається. Два роки тому РФ робила це і в США, в минулому році – у Франції. Так що це не гіпотетичне питання. Це факт: вплив є. Ми підтримуємо право народу Молдови вільно вибирати свій шлях, геостратегічну орієнтацію тощо. А інші актори намагаються вплинути на результат цього вибору. Тому, якщо відповісти коротко, то – так. Але, знову ж таки, у цього питання багато складових.
І все-таки, чи вірите ви в «російський слід» в лавах молдовської проєвропейської опозиції, на який вказує правляча Демпартія?
Одна зі складових, про які ми говоримо, – дезінформація. Є реальна російська дезінформація, та є інша складова – люди, які намагаються використовувати дезінформацію для впливу на передвиборчий процес. Не мені про це судити. Але ще раз: ми підтримуємо демократичні принципи, аби молдовські громадяни могли вільно вирішувати, що краще для їхньої країни.
Говорячи про дезінформацію… У нас заборонили російські новини, при цьому процвітає внутрішня пропаганда. Як ви вважаєте, чи нормально боротися з пропагандою за допомогою заборон? І як взагалі боротися з пропагандою, зокрема внутрішньою?
У будь-якій державі має бути вільний і відкритий медіа простір, у якому кожна людина має право висловлювати свою думку. Ваше питання про Молдову. Є молдовський медійний простір. І є російський пропагандистський простір. Чи мають право російські медіа здійснювати свою пропагандистську кампанію на території Республіки Молдова? Будь-яка держава: Франція, США або Молдова – має право встановлювати правила для ТБ. Свобода слова не означає, що будь-який ЗМІ має право безперешкодно здійснювати свою медійну діяльність на території будь-якої держави. ЗМІ повинні поважати закони держави, де вони мають намір здійснювати свою медійну діяльність.
Тут важливий ще один елемент, а саме – гібридна війна. Російська Федерація намагається використати ті закони, які існують у вільній державі, у вільному суспільстві, щоб атакувати це вільне суспільство. Ця проблема існує зараз у багатьох країнах. Ми спостерігали це і в США, де РФ застосовувала різні техніки через соціальні медіа, Фейсбук, Твітер. Через фейкові акаунти створювалася видимість, що американці атакують один одного в соцмережах.
Тому це дуже складне питання. Громадянам потрібен доступ до інформації, але не вся інформація – реальна інформація, а не пропаганда. І кожна країна зіштовхується з проблемою: як забезпечити доступ до інформації, а не до пропаганди.
«До Вашингтона приїздить безліч іноземних політиків. Це не означає, що уряд США їх підтримує»
На правлячу Демпартію працюють одночасно кілька лобістських американських компаній. Атлантична рада організовує зустрічі, в яких головні дійові особи – демократи та лідер ДПМ Володимир Плахотнюк. Американські конгресмени приймають його, хвалять ДПМ. Усередині країни це представляється так: США підтримує ДПМ та Володимира Плахотнюка. Чи так це?
США – відкрита держава для будь-якого, хто отримав візу. І до Вашингтона приїздить безліч іноземних політиків. Днями, наприклад, Атлантична рада приймала екс-прем’єра України Юлію Тимошенко. Припускаю, що найближчим часом Атлантична рада прийме іншого українського політика, який представляє іншу партію. Це не означає, що вони підтримують ту чи іншу політичну силу. Важливий сам процес, діалог.
Щороку у лютому Конгрес організовує Молитовний сніданок. У ньому беруть участь сотні іноземних політиків. Це не означає, що уряд США підтримує цих політиків. Для багатьох із них – це єдина можливість потрапити до США. І багато хто з них цинічно використовують цей захід для того, аби побути в одній кімнаті з американськими політиками, а потім приїхати додому і показати, що вони зустрілися, наприклад, з тим чи іншим конгресменом або сенатором.
Багато молдовських політиків із різних політичних партій в останні роки бували у Вашингтоні. На цьому тижні ваш спікер Канду – у Вашингтоні. Це не означає, що США підтримують будь-яку політичну силу в Молдові. Це не наша робота. Наша мета – аби двосторонні відносини між нашими державами були хорошими. Коли іноземні міністри, політики приїжджають до Вашингтона, ми, як правило, з ними зустрічаємося. Це є моєю роботою, як дипломата – просувати двосторонні відносини з такими країнами, як Україна, Грузія, Білорусь, Молдова. Загалом, це питання до Атлантичної ради, а не до Держдепартаменту США.
Опозиційні лідери Майя Санду, Андрій Нестасе, інші молдовські політики теж бувають в США. Але все ж у багатьох в Молдові склалася думка, що США, діючи як геополітичний гравець, часом готові закривати очі на деякі антидемократичні дії, якщо їх прикривають боротьбою з Росією.
Я розумію, що ви хочете сказати: люди так сприймають дії США. Однак насправді США не роблять цього. Я також розумію, що не у всіх в Молдові є однаковий доступ до вільних медіа. Ми не обираємо партії, ми не обираємо політиків. Це право належить громадянам Молдови. Ми хочемо, щоб Молдова була успішною. Але це не наш вибір. Це вибір Молдови.
«Це право жителів Молдови – обирати, якими мають бути правила поведінки для політиків»
З ваших спостережень за Молдовою – можете назвати область, в якій у Молдови очевидний прогрес, і ту, в якій ми за останні роки явно відкотилися назад?
Не мені судити про досягнення або регрес у Молдові. Це вирішувати громадянам Молдови. Ми хочемо бачити Молдову безпечною, цілісною, демократичною, вільною державою у вільній та єдиній Європі. Ми б хотіли, аби молодь бачила своє майбутнє в Молдові і не покидала країну в пошуках кращого життя. Важливо, щоб у Молдові працювала система правосуддя, яка забезпечувала б дотримання прав молдовських громадян та іноземних інвесторів, які створюють робочі місця, аби молдовські громадяни не виїжджали. Говорячи про цілісність Республіки Молдова, йдеться мова і про врегулювання придністровського конфлікту.
Що може зрушити придністровське питання, щоб воно реально вирішувалося?
За останні кілька років було досягнуто певного прогресу. Наприклад, реєстрація та видача нейтральних номерів. Або забезпечення безперешкодного доступу фермерів [Дубоссарського району] до своїх земель на території Придністров’я. У минулому році дійшли згоди за вісьмома пунктами, п’ять з них реалізували. Наступне важливе питання, яке треба вирішити, стосується телекомунікацій.
Майже 20 років у вирішенні придністровського питання не було суттєвих зрушень, а потім впродовж півтора року відбувся прогрес. Головне, звісно, це політичне рішення та питання безпеки. Але дуже важливо і те, що в рамках формату «5 + 2» сторони розмовляють один з одним, намагаючись вирішити спільні проблеми. Тут є позитивна динаміка.
Теперішній молдовський парламент, який уже завершує свій мандат, багато хто вважає нелегітимним. Близько 30% депутатів, що пройшли до нього за списками однієї партії, згодом перейшли до іншої. Або, назвавши себе незалежними, приєдналися до парламентської більшості ДПМ. Якби в США 30% членів Конгресу приєдналися до іншої партії, якою була б реакція американського суспільства?
У нас була ситуація, коли один сенатор міг вплинути на баланс сил у Конгресі. І він прийняв рішення змінити партію. Він вважав, що таким чином краще представлятиме інтереси виборців свого штату. Були ще подібні випадки, але лише один раз це реально вплинуло на розміщення сил у Конгресі. У нас немає прямої демократії, як в Афінах понад 2000 років тому. У нас республіки. Ми обираємо депутатів, які повинні представляти наші інтереси. Кожен з них представляє ці інтереси так, як розуміє їх.
Кожна держава може змінити законодавство, аби в обраних депутатів не було права змінювати свої політичні уподобання. У США у народних обранців є право залишати політичну партію, яка їх висунула. І якщо це не подобається виборцям, вони не проголосують за нього на наступних виборах. У вашому регіоні це питання більш чутливе, тому що відсоток депутатів, які змінюють партії, значно вищий. Але це відбувається не лише в Молдові. Зрештою, це право належить жителям Молдови – обирати, які правила поведінки повинні бути для політиків, і як ті повинні представляти їхні інтереси.
Джерело: newsmaker.md
