• Дата

Казахстан після 6 липня: влада переслідує та відправляє за ґрати учасників мирних зібрань

  • 15.08.2019
  • Автор: Ігор Савченко, Андрій Осаволюк

1. Summary

06.07.2019 в різних містах Казахстану були заплановані мітинги з вимогами скасування результатів президентських виборів, позбавлення Назарбаєва влади, а також проти китайської експансії [політику Китаю в Центральній Азії часто називають експансіоністською]. Намагаючись не допустити акцій протесту, правоохоронні органи затримували учасників акцій вже на підході до місць запланованих мітингів, застосовуючи проти них грубі силові прийоми. Затримання відбувалися в Нур-Султані (Астані), Алмати, Актобе, Атирау, Актау, Караганді, Уральську, Усть-Каменогорську та Шимкенті. Правоохоронні органи затримали близько 700 мирних мітингувальників, серед яких були малолітні та особи похилого віку. Затриманню піддалися також журналісти та правозахисники.

У березні 2019 року Нурсултан Назарбаєв оголосив про свою відставку з посади президента. Влада призначила позачергові президентські вибори. У зв’язку із цим, Казахстаном прокотилася хвиля протестів із закликами до бойкоту виборів або вимогами проведення демократичних виборів, а також проти фальсифікацій на виборах.

У день виборів 09.06.2019 та наступні кілька днів у найбільших містах Казахстану пройшли багатотисячні антиурядові мирні мітинги, які закінчилися жорсткими силовими розгонами. Тільки за офіційними даними 9-12.06.2019 було затримано близько 4000 осіб і 677 осіб зазнали адміністративних арештів. Їх судили вночі прямо у відділеннях поліції та без адвокатів. Масові свавільні затримання 06.07.2019 стали продовженням попередньої хвилі затримань.

Затримання проводяться в рамках боротьби влади з опозиційним рухом «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК). У березні 2018 року казахстанський суд за заявою прокуратури визнав ДВК «екстремістською» організацією. Суд заявив, що ДВК «розпалює соціальну ворожнечу» та «формує негативний образ влади». 14.03.2019 Європарламент прийняв резолюцію про права людини в Казахстані, де наголосив на мирному характері діяльності ДВК і вказав на наявність політв'язнів, засуджених за підтримку ДВК.

За останній рік відбулося декілька мирних протестів, до яких закликав ДВК: 10.05.2018, 23.06.2018, 06.07.2018, 21.03.2019-22.03.2019, 01.05.2019, 09.05.2019, 9-12.06.2019, 06.07.2019 – у ці дні загалом було затримано більше 6000 учасників протесту.

Влада намагається уникнути негативної реакції міжнародної громадськості на масові затримання, тому вдається до нових методів протидії мітингам і їх висвітленню у ЗМІ. Все частіше в місцях масового затримання учасників протесту почали з'являтися невідомі особи в масках (так звані «тітушки» [збірний термін, який спочатку почали застосовувати в Україні під час правління режиму Януковича для позначення осіб спортивної статури, які виступають у якості підбурювачів і організаторів провокацій, бійок та інших акцій із застосуванням фізичної сили]), які займаються провокаціями, допомагають затримувати учасників акцій протесту, а також перешкоджають представникам ЗМІ висвітлювати події. При цьому співробітники правоохоронних органів ніяк не реагують на протиправні дії «тітушок». Фактично, «тітушки» виконують частину «брудної роботи» правоохоронних органів. В офіційних прес-релізах влада повідомляє, що «діє коректно та затримує лише окремих громадян».

Влада Казахстану розцінює участь у мирних мітингах і критику на свою адресу в соціальних мережах як «участь у діяльності екстремістської організації» ДВК (ст. 405 КК). За цим звинуваченням 4 громадяни Казахстану – Абловас Джумаєв, Асет Абішев, Алмат Жумагулов і Кенжебек Абішев – були засуджені до тюремних термінів і ще мінімум 8 осіб [Асет Нуржаубай, Азат Ібраєв, Арман Алакаєв, Бакіза Халелова, Фаріт Ішмухаметов, Муратбек Аргинбеков, Болатхан Жунусов, Тимур Іржанули] засуджено до умовних термінів.

Напередодні та після мітингу 06.07.2019 влада Казахстану посилила кримінальні переслідування за участь у мітингах і підтримку ДВК. У СІЗО посадили багатодітних матерів Оксану Шевчук, Жазіру Демеуову та Гульзіпу Джаукерову. При цьому у Шевчук є грудне немовля, а у Джаукерової дитина з інвалідністю. 

На даний момент кримінальні звинувачення в підтримці ДВК висунуті понад 20 особам, із них щонайменше 7 людей перебувають у СІЗО та мінімум 7 людей під домашнім арештом [Аслан Макатов, Акмарал Керімбаєва, Гульміра Каликова, Єркин Казиєв, Муслім Сапаргалієв, Кайрбек Кенжеахметов, Калас Нурпеисов]. Вони стикаються з погрозами, тиском на родичів, блокуванням рахунків і забороною на виїзд із Казахстану.

Спостерігач Італійської федерації з прав людини (FIDU) Даніяр Хасенов, який моніторить порушення прав мирних мітингувальників, сам зазнає кримінального переслідування за «участь у діяльності екстремістської організації» ДВК. Поліція неодноразово його затримувала, а також незаконно заборонила йому залишати Казахстан, через що він не може взяти участь у правозахисних зустрічах. У відповідях на запити в справі Хасенова влада Казахстану надає  депутатам Європарламенту неправдиву інформацію. Інші спостерігачі FIDU Жанбота Алжанова, Айгерим Мухамеджан і Алія Ізбасарова також зазнали затримань в якості помсти за свою правозахисну діяльність.

Журналісти, які висвітлюють мирні мітинги, зазнають не лише затримань, але і фізичних нападів, а також стають жертвами провокацій. Суд оштрафував журналістку Світлану Глушкову на 25250 тенге (близько 60 євро) за те, що 22.03.2019 вона нібито «штовхнула дівчину» під час висвітлення акції протесту в Нур-Султані. 06.07.2019 «тітушки», перебуваючи біля поліцейських, штовхали журналістів і перешкоджали їхній роботі.

22.07.2019 близько 20 невідомих жінок вчинили напад на журналістів і спікерів прес-конференції, присвяченій справам політично переслідуваних осіб. Правоохоронні органи відмовляються кваліфікувати даний інцидент як перешкоджання журналістській діяльності, івинні залишаються безкарними. Перший посол США в Казахстані Вільям Кортні висловив думку, що атаку організували спецслужби Казахстану. Комітет із захисту журналістів, а також представник ОБСЄ Арлем Дезір закликали владу Казахстану розслідувати ситуацію з нападом на журналістів.

Блокування Інтернету під час проведення мирних зібрань стало повсякденним явищем у Казахстані. Міжнародна громадськість різко розкритикувала ініціативу введення в Казахстані шифрування Інтернет-трафіку національним «сертифікатом безпеки». Влада Казахстану робить ще один крок до повного контролю Інтернету та отримання даних користувачів.

Протести 06.07.2019 збіглися в часі з візитом віце-президента Європейської комісії Федеріки Могеріні в Бішкек, де вона брала участь у форумі «Європейський Союз – Центральна Азія». На питання журналіста про масові протести в Казахстані Федеріка Могеріні відповіла, що ЄС закликає Казахстан до послідовності в прагненні покращити стандарти в сфері прав людини, забезпечити свободу вираження думок і свободу ЗМІ. При цьому на велику кількість попередніх затримань під час акцій протесту не було реакції з боку зовнішньополітичного представництва ЄС, навіть після прийняття Європарламентом резолюції про ситуацію з правами людини в Казахстані. На початку липня 2019 року влада Казахстану нагородила Федеріку Могеріні орденом «Дружби» І ступеня «за вагомий внесок у розвиток всебічних відносин між Республікою Казахстан і Європейським Союзом». Раніше цим орденом також нагороджувались авторитарні правителі Гурбангули Бердимухамедов та Віктор Янукович. 

2. Силовий розгін мирного протесту 06.07.2019

Опозиційний рух ДВК і його лідер Мухтар Аблязов закликали провести 06.07.2019 мирний мітинг із вимогами скасування результатів виборів, позбавлення Назарбаєва влади, а також проти китайської експансії. 6 липня – День народження Нурсултана Назарбаєва, а також державне свято – День столиці, яка була перейменована з Астани в Нур-Султан на честь Назарбаєва.

Превентивні затримання напередодні мітингу

Напередодні, з 03.07.2019 по 05.07.2019, влада провела серію затримань і арештів активістів за «заклики до участі в мітингу 6 липня». Фундація «Відкритий Діалог» має інформацію про 8 затриманих в Алмати та 9 затриманих у Нур-Султані, з яких 8 осіб зазнали адміністративного арешту:

  • Мешканка Нур-Султана Асель Онланбеккизи повідомляє, що 03.07.2019 при затриманні поліцейські вдарили її в голову та живіт, а також одягнули наручники. За її словами, у відділенні поліції їй погрожували зґвалтуванням і змушували зізнатися в «розклеюванні листівок на підтримку мітингу». Їй присудили 7 діб адміністративного арешту за «заклики до мітингу 06.07.2019». Перед закінченням терміну арешту їй додатково присудили ще 5 діб арешту – вже за «заклики до мітингу 09.06.2019».
  • Ще однією із затриманих в Нур-Султані стала Анна Шукеєва, яку ввечері 04.07.2019 доставили у відділення поліції разом із тримісячним немовлям. Там їх тримали до 23 години. Як повідомляє Шукеєва, під час допиту поліцейські «просили» «піти на співпрацю» та дати обвинувальні свідчення.
  • В Алмати у 71-річної Агзії Утебаєвої, за повідомленням поліції, були знайдені листівки про мітинг, після чого їй присудили адміністративний штраф.
  • 03.07.2019 Івану Горохову з Нур-Султана присудили 10 діб адміністративного арешту за те, що він у соціальних мережах «лайкнув» групу, де були «заклики до мітингу». «Горохів Іван Андрійович перебуває в групі «Хоробрі серцем», яка спрямована на заклики до участі в незаконному мітингу 6 липня 2019 року, що підтверджується скріншотами листування учасників осередку», – йдеться в рішенні суду.

Окрім того, перед мітингом 06.07.2019 влада посилила кримінальні переслідування за підтримку ДВК, посадила кількох людей у СІЗО, а кількох змусила публічно виголосити текст із закликом «не виходити на мітинг» (про це - у третьому розділі даної публікації).

Застосування сили до мирних протестувальників 06.07.2019

06.07.2019 в Алмати та Нур-Султані велика кількість поліцейських, співробітників внутрішніх військ і спецпідрозділів поліції оточили місця запланованих мітингів, а також сусідні квартали. У цьому радіусі магазини та кафе були зачинені. До міст пригнали техніку внутрішніх військ. ЗМІ повідомили про проблеми з онлайн-трансляцією з місця подій, що ймовірно пов'язано з блокуванням Інтернету. Поліцейські не давали навіть підійти до місць запланованих мітингів, затримуючи людей на сусідніх вулицях (особливо в Нур-Султані). Активістів, які брали участь у попередніх мітингах, затримували прямо при виході з дому. Грубих затримань зазнали ті, хто знаходився в місцях запланованих мітингів, включаючи і тих, що сиділи на лавках. Ті, хто тримали прапорці Казахстану або починали скандувати гасла, одразу опинялися в руках поліції.

06.07.2019. Колона військової техніки рухається в бік Нур-Султана. Фото: сторінка Бігази Дюсембаєвої на Facebook.

У Нур-Султані частина протестувальників (кілька сотень людей) сформували пішу колону, проте поліція їх зупинила та затримала, застосовуючи грубу силу. Слідуючи закликам ДВК, в Алмати та Нур-Султані автомобілісти подавали звукові сигнали на підтримку мітингу. Кілька таких водіїв були затримані, а їхні автомобілі повантажили на евакуатори.

При затриманні активістам вивертали руки та ноги. Також поліцейські тягнули мітингувальників, тримаючи їх за руки та ноги. В Алмати та Нур-Султані виникли короткострокові сутички з поліцією, так як частина протестувальників намагалась чинити спротив або визволити затриманих. По відношенню до цих людей поліцейські застосовували бойові захвати.

  • На відео потрапив момент, як поліцейський здавлює горло людині, яка намагається вибратися з автозаку.
  • Кайрат Султанбек повідомив, що під час затримання в Шимкенті його вдарили в ніс. За словами Даніяра Байтилеу, поліцейські вдарили його по нирках. Жанібек Жунусов з Нур-Султана сказав, що йому бризнули в очі перцевим газом.
  • За розповідями очевидців, в Алмати чоловіка, який йшов з лікарні додому, затримали та доставили до Бостандикського відділення поліції. Там йому стало зле, але поліцейські викликали швидку допомогу лише через деякий час.
  • Затримання зазнали неповнолітні, зокрема Марат Мирзабек і Рамазан Турлибек в Нур-Султані, Кайсар Мухамедкалієв в Алмати. В обох містах на відео зафіксовані випадки, як в поліцейські автобуси саджали матерів із наляканими малолітніми дітьми. Одна з жінок повідомила, що її посадили в автозак разом із 3-х річною дитиною.
  • У Нур-Султані жіночі загони поліції проводили силові затримання жінок.
  • Були затримані також особи похилого віку, зокрема Мулькібаєв Откірхан і Ханзада Раїмкул в Алмати.

06.07.2019. Жіночі загони поліції проводять затримання випадкової перехожої в Нур-Султані. Фото: Радіо Азаттик.

Затриманих грубо кидали до душних та тісних автозаків. В Алмати та Нур-Султані зафіксовано випадки, коли в автозаках людям ставало зле, вони лежали на підлозі, проте поліцейські не викликали швидку допомогу.

За даними спостерігачів і правозахисників, а також виходячи з заповненості відділень поліції, найбільша кількість затриманих була в Нур-Султані (понад 300 осіб), Алмати (понад 200 осіб), Актобе (понад 100 осіб) і Шимкенті (понад 50 осіб). Також у сумі понад 30 осіб були затримані в Уральську, Актау, Атирау, Усть-Каменогорську.

Фундація «Відкритий Діалог» за допомогою волонтерів із Казахстану на основі Facebook-групи #IHaveAChoiсe#ActivistsNotExtremists отримує інформацію про переслідування учасників мирних зібрань. Зокрема, ми зібрали імена та деякі дані у справах затриманих 06.07.2019: Нур-Султан – 40 осіб, Алмати – 45 осіб, Актобе – 9 осіб, Шимкент – 6 осіб, Актау – 5 осіб, Уральськ – 2 людини.

06.07.2019. Затримання чоловіка в Алмати. Фото: Reuters.

Перешкоджання журналістам висвітлювати мітинг

Пресозахисна організація «Аділ Соз» підкреслила, що від початку березня в Казахстані було затримано близько 30 журналістів, які висвітлювали акції протесту. 06.07.2019 журналісти зазнали не лише затримань, але і фізичних нападів:

  • 05.07.2019 було затримано журналістку з Киргизстану Жазгуль Егембердієву, яка планувала висвітлювати мітинг. Її звинуватили в порушенні міграційного законодавства, у зв'язку з чим суд ухвалив рішення про її депортацію.
  • 06.07.2019 кілька журналістів були затримані під час виконання професійних обов'язків: Лукпан Ахмедьяров і Олексій Воробйов в Уральську, Мадіна Кукетаєва в Алмати, Ботагоз Омарова в Нур-Султані.
  • Зафіксовано кілька випадків, коли поліцейські погрожували журналістам затриманням за спроби взяти коментарі у тих, кого вели в автозаки.
  • У Нур-Султані та Шимкенті так звані «тітушки» – чоловіки в чорних масках та спортивного вигляду – активно перешкоджали роботі журналістів. Як тільки мітингувальника тягли до автозаку, «тітушки» закривали поліцейських парасолями і відтісняли журналістів, не даючи зняти те, що відбувається. «Тітушки» зламали штатив одному журналісту Радіо Свобода, а іншому журналісту бризнули в очі перцевим газом. «Тітушки» перемовлялися з поліцейськими, які, в свою чергу, демонстративно ігнорували вимоги журналістів забезпечити їхню безпечну роботу. Міністр внутрішніх справ Єрлан Тургумбаєв припустив, що люди в чорних масках з парасольками були тими, хто просто «прогулювався».

«Тітушки» Азамат Шайкемелов (зліва) і Жигер Абілов (праворуч). Вони були серед тих, хто за допомогою
парасольок перешкоджав журналістам вести зйомку. Фото: принтскрін відеозапису Радіо Азаттик.

Черговий раз переслідування зазнали спостерігачі Італійської федерації з прав людини (FIDU):

  • 06.07.2019 Жанбота Алжанова, Айгерим Мухамеджан і Алія Ізбасарова, перебуваючи вдома, здійснювали моніторинг масових затримань через соціальні мережі. Поліція приїхала до правозахисниць додому та затримала їх на кілька годин. Раніше, 10.06.2019, правозахисниці намагалися передати воду та ліки затриманим мітингувальникам, у зв'язку з чим були затримані на 30 годин та змушені платити адміністративний штраф у розмірі 50500 тенге (близько 120 євро).

Спостерігачі FIDU Айгерим Мухамеджан, Алія Ізбасарова, Жанбота Алжанова. Фото з особистого архіву.

  • Спостерігач FIDU Даніяр Хасенов, який відвідує політично мотивовані судові процеси, зіткнувся з кримінальним переслідуванням та забороною на виїзд із Казахстану. Хасенов отримав запрошення від італійських депутатів Роберто Рампі та Мауро дель Барбари взяти участь у публічних слуханнях та правозахисних зустрічах під час літніх сесій ПАРЄ, ПА ОБСЄ та італійського парламенту. Крім того, Даніяр повинен був відвідати медичні курси університету міста Грац (Австрія). Однак, починаючи з середини червня, його вже 7 раз не випустили з Казахстану.

Виявилося, що 03.05.2019 поліція м. Алмати видала постанову, що забороняла Хасенову виїжджати з Казахстану. Наступного дня, 04.05.2019, щодо нього було порушено кримінальну справу за звинуваченням в «участі в діяльності екстремістської організації» ДВК (ч. 2 ст. 405 КК).

У відповідь на запит депутата Європарламенту Джулі Ворд посольство Казахстану в Бельгії повідомило, що Хасенов «є активним учасником несанкціонованих мітингів забороненої екстремістської організації ДВК, що відбулися в Казахстані 22 березня, 1 та 9 травня, 9 та 10 червня». Однак це недостовірна інформація.

Даніяр Хасенов після чергової невдалої спроби перетнути кордон. Фото: Facebook-сторінка Даніяра Хасенова.

У ці дні поліція затримувала Хасенова, проте він неодноразово підкреслював, що не брав участі в жодному з цих мітингів і навіть не знаходився у місцях їх проведення. Як волонтер FIDU, Хасенов збирав інформацію про довільні затримання мирних мітингувальників. Зараз Хасенов має статус «свідка, який має право на захист». Жодних документів по кримінальній справі Хасенову не надали. Раніше, в червні 2019 року, поліція наклала обмеження на його банківські рахунки та рахунки його сім'ї, однак під тиском казахстанської та міжнародної спільноти обмеження були скасовані.

13.08.2019 в Алмати Хасенов провів прес-конференцію, де розповів про своє переслідування. Відразу після прес-конференції співробітники поліції, без належно оформленої повістки, затримали Хасенова. У поліції йому показали санкцію суду на обшук, датовану 06.05.2019. У житлі Хасенова вилучили флешку, мобільні телефони, ноутбук і два плакати, з якими він виходив на пікет на підтримку мирних протестуючих у Росії.

Італійська федерація з прав людини вимагала, щоб влада Казахстану припинила політично мотивоване переслідування Хасенова та забезпечила безпечні умови діяльності правозахисників.

06.07.2019. Затримання жінки в Актобе. Фото: Радіо Азаттик.

Тривалі утримання у відділеннях поліції та адміністративні арешти

В Алмати та Нур-Султані затриманих утримували у відділеннях поліції протягом 5-7 годин, а в деяких випадках протягом 10 годин. Згідно з казахстанським законодавством, при адміністративному порушенні затримання може тривати не більше 3 годин.

Як і під час затримань на попередніх мітингах, 06.07.2019 у відділеннях поліції у затриманих запитували, чи підтримують вони ДВК та опозиційні ідеї. Поліцейські забирали у них телефони та перевіряли наявність підписок на сторінки ДВК та його лідера Мухтара Аблязова в соціальних мережах. Відомо, що, як мінімум, у Нур-Султані та Шимкенті затриманих фотографували на фоні поліцейського ростоміра та брали у них відбитки пальців.

Затримані активісти Анна Шукеєва та Жанібек Жунусов. Фото з Facebook-сторінок.

  • У відділенні поліції в громадського активіста Жасарала Куанишаліна двічі підвищувався артеріальний тиск до критично високого рівня. Лікарі швидкої допомоги рекомендували негайно відпустити його додому, однак поліцейські тримали його у відділенні до 1:00 ночі.

Згідно даних МВС, за участь у мітингу 06.07.2019 19 осіб зазнали адміністративного арешту (до 15 діб) і 23 людини отримали адміністративні штрафи (від 80 до 130 євро). Фундація «Відкритий Діалог» за допомогою волонтерів із Казахстану зібрала імена та дані 10 заарештованих у Нур-Султані та 9 заарештованих в Алмати. Імена заарештованих можна знайти в Facebook-групі #IHaveAChoiсe #ActivistsNotExtremists.

Учасників мирного зібрання звинуватили за ст. 488 Адміністративного кодексу («порушення законодавства про порядок проведення мирних зібрань») або за ст.667 Адміністративного кодексу («непокора законним вимогам співробітника поліції»).

  • Показовим став випадок Жанібека Жунусова з Нур-Султана. Спочатку йому присудили 3 доби за ст. 488 Адміністративного кодексу, а потім, в день закінчення арешту, 09.07.2019 додатково присудили 5 діб за ст. 667 Адміністративного кодексу. Таким чином, за одну дію – участь у несанкціонованому мітингу – його двічі покарали за різними статтями.

3. Кримінальні переслідування за участь у мирних мітингах і підтримку ДВК

Декілька людей – Абловас Джумаєв, Асет Абішев, Алмат Жумагулов і Кенжебек Абішев – були засуджені до тюремних термінів за участь у мітингах, критику влади в соцмережах і підтримку опозиційних ідей ДВК. 11.07.2019 казахстанський суд задовольнив клопотання політв'язня Абловаса Джумаєва та замінив йому невідбутий термін покарання на обмеження волі. 29.07.2019 Джумаєв вийшов на волю. Згідно із законодавством, перебуваючи під обмеженням волі він не може змінювати місце проживання та роботи, не може виїжджати за межі адміністративно-територіальної одиниці без повідомлення служби пробації, а також повинен регулярно з'являтися до служби пробації.

Засуджені до тюремних строків за критику влади в соціальних мережах: Кенжебек Абішев, Алмат Жумагулов, Асет Абішев, Абловас Джумаєв, а також дружина Джумаєва Айгуль Акбердієва, яка знаходиться під слідством. Фото з особистого архіву.

Окрім того, згідно даних офіційного сайту Комітету з фінансового моніторингу Казахстану, 23.01.2019 Абловаса Джумаєва включили в національний список «осіб, пов'язаних із фінансуванням тероризму та екстремізму»Даний список був затверджений у 2016 році спільним наказом казахстанських правоохоронних органів. Зараз до переліку включено більше 1500 казахстанських громадян, засуджених за звинуваченнями, які влада розцінює як «екстремістські». Через перебування в цьому списку на Джумаєва накладені обмеження в користуванні банківськими, поштовими, нотаріальними та страховими послугами. Це може створити йому великі труднощі при влаштуванні на роботу.

Нижче список осіб, щодо яких на даний момент здійснюється кримінальне переслідування за статтею 405 КК («участь у діяльності організації після визнання її екстремістською»).

  • Особи, які утримуються в СІЗО:

Оксана Шевчук, Жазіра Демеуова, Гульзіпа Джаукерова – багатодітні матері, яких посадили у СІЗО напередодні мітингу 06.07.2019. Вони «активно підтримують ідеї ДВК і Аблязова, який закликав брати участь у несанкціонованих мітингах», - зазначено в матеріалах слідства. У постанові про підозру йдеться, що на попередніх мітингах вони «вигукували ідеї, формуючи негативний образ чинної влади».

Багатодітна мати Оксана Шевчук і матері-одиначки Жазіра Демеуова та Гульзіпа Джаукерова. Фото з особистого архіву активісток.

Оксана Шевчук – мати чотирьох неповнолітніх дітей; молодша 9-місячна дочка знаходиться на грудному годуванні. 09.05.2019 Шевчук та її немовля протримали протягом 3 годин у ізоляторі тимчасового утримання. Гульзіпа Джаукерова – мати-одиначка, при цьому її 9-річній дитині, яка має інвалідність, потрібен особливий догляд і нагляд у лікарів.

Ввечері 03.07.2019 у Шевчук, Демеуової та Джаукерової провели обшук, в ході якого нібито «були знайдені» листівки із закликом до мітингу 6 липня, а у дворі Шевчук ще нібито «знайшли» димові шашки. Шевчук заявила, що ці предмети їй підкинули поліцейські. Крім того, слідство заявило, що 03.07.2019 «гучномовці, аерозольна фарба та велика сума грошей» були вилучені під час обшуків у «учасників ДВК». При цьому слідство не вказало, у кого саме проводилося вилучення, та яку суму грошей було вилучено.

Слідчий Толганай Єржанова, яка в Алмати веде більшість «справ ДВК», попросила суд змінити запобіжний захід для Шевчук, Демеуової і Джаукерової з домашнього арешту на утримання в СІЗО. Суд задовольнив це клопотання. При цьому Джаукеровій і Шевчук довелося провести в суді всю ніч в очікуванні на рішення, яке було оголошено рано вранці 04.07.2019. До 17.07.2019 Демеуову і Джаукерову утримували в одиночних камерах, після чого перевели в загальні камери.

Шевчук продовжує перебувати в одиночній камері. Адвокат Шевчук повідомив, що в СІЗО на неї чинили тиск: «Якщо вона не відмовиться від своїх переконань, то вони будуть розглядати питання про притягнення її чоловіка до кримінальної відповідальності за участь у ДВК», так як чоловік «підтримує і фінансує її», – процитував адвокат погрози співробітників правоохоронних органів.

22.07.2019 в Алматинському офісі Казахстанського міжнародного бюро з прав людини повинна була відбутися прес-конференція по справах Шевчук, Демеуової і Джаукерової. Однак в приміщення увірвалися близько 20 невідомих жінок, які напали на журналістів і спікерів і зірвали захід. Вони штовхалися та наносили удари, а також відібрали смартфони у кількох журналістів і розбили їм відеокамеру. Нападники кричали на матір Оксани Шевчук, яка повинна була виступити на прес-конференції, а також не підпускали до неї адвоката. При цьому вони викрикували: «Не лізьте в політику!», «Багатодітні матерії вас не підтримують!». За всім, що відбувається спостерігали двоє невідомих чоловіків у цивільному.

22.07.2019. Невідомі жінки намагаються відібрати відеокамеру в оператора, а також одна з опізнаних нападниць – Акжол Ахметова. Фото: прінт скрін з відео Радіо Азаттик.

До приїзду поліції нападники втекли – лише одну з них було затримано. Як з'ясували журналісти, її звуть Акжол Ахметова. Раніше, 15.07.2019, її помітили на акції протесту біля акімату. Тоді багатодітні матері вимагали від акіма забезпечення соціальних гарантій, а Акжол Ахметова стояла біля акіма та висловлювала йому підтримку. Дані з соціальних мереж вказують на те, що вона, ймовірно, є дружиною співробітника акімату Алматинської області.

Поліція почала розслідування за ст. 389 КК («самоуправство»). Важливо відзначити, що на даний момент дії нападників не кваліфікуються як перешкоджання журналістській діяльності. Більше того, Міністр внутрішніх справ заперечує спланований характер нападу і вважає подію «сваркою обох сторін». Також МВС посилається на заяву трьох осіб про те, що «журналісти їх побили». Прокуратура досі не дала журналістам направлення на проведення судово-медичної експертизи. Нікого з нападників не покарано.

Ануар Аширалієв – активіст, якого відправили у СІЗО разом із Шевчук, Демеуовою та Джаукеровою. Відомо, що Аширалієв має інвалідність. 09.07.2019 поліція заявила, що у Аширалієва як «активного учасника екстремістської організації» за результатами обстеження «виявлено наркозалежність».

Болатхан Жунусов – 68-річний пенсіонер з міста Талдикорган (Алматинська область). 05.07.2019 він був затриманий, після чого поміщений у СІЗО за те, що в Facebook закликав до мітингу 6 липня. Раніше, в лютому 2019 року його засудили до року обмеження волі за ст. 405 КК за коментарі в підтримку програми ДВК в соціальних мережах. Є підстави припускати, що слідчі посадили Жунусова у СІЗО нібито за порушення ним умов умовного терміну. За наявною інформацією, слідчі заблокували банківський рахунок Жунусова.

Серік Жахін (м. Нур-Султан) знаходиться в СІЗО з початку червня 2019 року. За інформацією родичів, Жахін довгий час хворіє на аденому гіпофіза та змушений регулярно обстежуватися у лікарів.

Сирим Рахметов – лікар з м. Алмати, якого затримали 14.06.2019 і звинуватили в тому, що він в соціальних мережах «закликав до мітингів і заворушень» (ст. 272 КК). Він знаходиться в СІЗО. За наявною інформацією, в ув'язненні він зазнав жорстокого поводження, а його родичі бояться звертатися до адвокатів. Поліція м. Алмати розповсюдила відео, де Рахметов закликає «цінувати мир» і «не показувати світу державу в поганому вигляді».

Ануар Аширалієв, Серік Жахін, Болатхан Жунусов, Сирим Рахметов. Фото: Facebook-група #IHaveAChoiсe #ActivistsNotExtremists.

  • Особи, які перебувають під домашнім арештом:

Калас Нурпеісов – шкільний вчитель з Алмати, якому присудили 11 діб адмінарешту за участь у мітингу 06.07.2019. Раніше він вже відбував адміністративні арешти за участь у мітингах 01.05.2019 і 09.06.2019. Після початку переслідувань його звільнили зі школи. 17.07.2019, після закінчення терміну покарання, його відразу забрали на допит у поліцію. За інформацією родичів, щодо нього триває слідство за ст. 405 КК. Деякі ЗМІ повідомили, що Нурпеісов знову був узятий під варту. 09.08.2019 з'явилася інформація, що Нурпеісову змінили запобіжний захід на непов'язаний із триманням під вартою. У нього немає незалежного адвоката. Його статус у кримінальній справі залишається невідомим. Є підстави вважати, що на родичів Нурпеісова чиниться тиск.

Аслан Макатов (м. Актобе) був затриманий на мітингу 06.07.2019. Його звинуватили в «застосуванні насильства відносно представника влади» (ст. 380 КК) і тримали під вартою до 08.07.2019. Слідчі стверджують, що під час затримання він «схопив поліцейського за формене обмундирування» та «завдав йому один удар». 08.07.2019 його посадили під домашній арешт. Він має інвалідність і потребує операції на оці.

Акмарал Керімбаєва та Гульміра Каликова. Фото з особистого архіву активісток.

Багатодітні матері Акмарал Керімбаєва та Гульміра Каликова (м. Нур-Султан). Керімбаєва та Каликова брали участь у мирних акціях протесту. На початку червня 2019 року під час обшуків у них вилучили телефони та казахстанські прапори. 09.06.2019 суд обрав для Керімбаєвої та Каликової запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Муслім Сапаргалієв (м. Алмати) знявся у відеоролику, де він вимовив: «Свободу політв'язням!». За це проти нього порушили кримінальну справу за ст. 405 КК і посадили під домашній арешт.

Єркин Казієв (м. Каскелен Алматинської області) при затриманні 30.04.2019 зазнав жорстокого поводження з боку поліцейських, в результаті чого отримав травму ноги та вивих плеча. 26.07.2019 почався судовий процес у справі Казієва. На даний момент він перебуває під домашнім арештом.

Калас Нурпеісов, Аслан Макатов, Муслім Сапаргалієв, Єркин Казієв. Фото з особистого архіву активістів.

  • Особи, щодо яких запобіжний захід на даний момент не обрано:

Сабиржан Касенов з м. Алмати – активіст, який неодноразово піддавався затриманням і допитам у березні, травні та червні 2019 року.

Абайбек Султанов – один із затриманих на мітингу 06.07.2019 в Алмати. 10.08.2019 у його будинку провели обшук. Він повідомив, що слідчі видали постанову про заборону йому виїжджати з Казахстану.

Карлигаш Асановій з м. Актобе слідчі інкримінують, що 06.07.2019 вона при затриманні «чинила опір», а саме нібито ущипнула або вколола поліцейського. Поліція заблокувала її банківський рахунок.

Айгуль Акбердієва, дружина Абловаса Джумаєва, який був засуджений до тюремного сроку за ст. 405 КК. Акбердієва переслідується з Джумаєвим за однією справою. Прокурор просив засудити Акбердієву до 5 років обмеження волі. Однак 06.02.2019 суд м. Актау виправдав її. Після цього голова цього суду Малик Кенжалієв був звільнений з посади. Він поширив аудіозаписи, згідно з якими на суддів чинився тиск в цій справі.  В результаті прокуратура домоглася скасування виправдувального вироку. Тепер справа Акбердієвої має бути заново розглянута в суді.

  • «Каяття» перед мітингом 06.07.2019

Напередодні мітингу 06.07.2019 влада опублікувала відеозвернення кількох людей, звинувачених за ст. 405 КК. Всі вони сказали аналогічні фрази про те, що «їх ввели в оману», «за мітинги роздають гроші», а також закликали «цінувати мир» і «не брати участь у протестах 6 липня». Зокрема, мова йде про Каірбека Кенжеахметова та Дінмухамеда Байтукаєва з Алмати. Вони також дали свідчення проти Гульзіпи Джаукерової, сказавши на камеру, що вона «займалася організацією мітингу». Уже після публікації відеозвернення відбулася очна ставка між Каірбеком Кенжеахметовим і Гульзіпою Джаукеровою. Під час очної ставки Кенжеахметов розповів, що керівництво поліції обіцяло «вирішити на його користь» два судові процеси проти нього, а також влаштувати його на роботу та видати грошову допомогу його дітям, якщо він скаже на камеру, що Джаукерова «шахрайка». Однак його обдурили, і нічого цього не сталося.

Асхат Утєшев з Уральська повідомив, що в поліції від нього вимагали сказати на камеру, що він «брав участь в організації мітингу 6 липня» і що він «ненавидить Аблязова». За словами Утєшева, спочатку він відмовлявся давати фальшиві свідчення, але спецслужби почали тиснути на його родичів, після чого він підписав потрібні слідству свідчення. Також Утєшев просив журналістів видалити публікації по його справі.

Асхат Утєшев. Фото: Уральская неделя.

4. Висновки та рекомендації

Після президентських виборів у Казахстані фактично був оформлений транзит влади. Новий Президент продовжує політику Назарбаєва, зміцнює авторитарний режим, згортаючи громадянські і політичні свободи.

У відповідь на послідовну критику міжнародної громадськості влада Казахстану йде на поодинокі поступки в справах політичних в'язнів. 09.08.2019 Президент Токаєв помилував профспілкового лідера Єрлана Балтабая (якого в липні 2019 року засудили до 7 років в'язниці, що стало черговим етапом тиску на незалежні профспілки) і журналіста Ярослава Голишкіна (якого в жовтні 2015 року засудили до 8 років в'язниці за проведення журналістського розслідування). В якссті умови звільнення влада змушує політв'язнів «покаятися» і «визнати провину». Так влада Казахстану намагається знизити репутаційні ризики на міжнародній арені.

Однак при цьому 24.07.2019 політв'язню Мухтару Джакішеву в черговий раз було відмовлено в умовно-достроковому звільненні. Страждаючи від смертельно небезпечних захворювань, Джакішев уже 10 років перебуває у в'язниці, всупереч рішенню ООН і закликам ЄС про його звільнення. Також влада не виконує інші рішення ООН про звільнення політв'язнів Макса Бокаєва та Іскандера Єрімбетова. 29.07.2019 17 сенаторів США звернулися до Касим-Жомарт Токаєва із закликом звільнити Іскандера Єрімбетова, який є жертвою незаконного ув'язнення. Сенатори звернули увагу на звіти міжнародних організацій щодо застосування тортур до Іскандера Єрімбетова в ув'язненні.

Насправді Токаєв послідовно продовжує репресивну політику Нурсултана Назарбаєва: кількість політично переслідуваних стрімко зростає, перш за все, за рахунок учасників мирних мітингів. Таким чином, на даний момент влада Казахстану лише імітує перед міжнародною громадськістю готовність йти на зустріч у справах політв'язнів, що говорить про необхідність посилити міжнародний тиск.

Крім того, однією з ілюстрацій реальної готовності влади до діалогу стала конференція з питань людського виміру ОБСЄ, яка відбулася 15-16.07.2019 у Відні. Представники Казахстану разом зі своїми колегами з Росії, Білорусі та Азербайджану бойкотували цей захід, тим самим уникнувши питань від громадянського суспільства про порушення прав людини.

Останнім часом казахстанські журналісти зазнають не лише затримань за висвітлення мирних мітингів, але й фізичних нападів. Коментуючи зрив прес-конференції 22.07.2019, колишній посол США в Казахстані Вільям Кортні підкреслив: «Атаки, які ймовірно були організовані органами безпеки, це знак того, що уряд Казахстану до цього часу не має стратегії взаємодії з громадянським суспільством і протестувальниками». Кортні закликав Токаєва відреагувати на подію. Комітет із захисту журналістів, а також представник ОБСЄ Арлем Дезір закликали владу Казахстану розслідувати ситуацію з нападом на журналістів.

Намагаючись не допустити критики на свою адресу в соціальних мережах, влада посилює контроль інформаційного простору за прикладом Китаю. Внесення змін до Закону «Про зв'язок» передбачають, що в Казахстані Інтернет-трафік повинен пропускатися за підтримки шифрування із застосуванням спеціального національного сертифікату безпеки. Уряд за участю спецслужб розробили такий сертифікат і «рекомендують» його встановити на всі телефони і комп'ютери.

Починаючи з 18.07.2019, казахстанські Інтернет-провайдери розсилають жителям Нур-Султана попередження, що відсутність даного сертифікату «може призвести до проблем із доступом до Інтернету». Влада заявляє, що встановлення сертифікату «захистить від хакерських атак, вірусів і перегляду протиправного контенту». Ініціатива влади отримала різкий негативний відгук правозахисників і міжнародних експертів, які підкреслили, що за допомогою сертифіката спецслужби отримають необмежений доступ до даних користувачів. Після цього, 06.08.2019, КНБ заявив про «успішне завершення тестування» сертифіката, зазначивши, що він і далі буде застосовуватися «при виникненні загрози для національної безпеки».

На тлі зростання акцій протесту влада намагається створити видимість діалогу з суспільством. 17.07.2019 Токаєв підписав указ про створення Національної ради суспільної довіри – консультативно-дорадчого органу при Президентові. Формально даний орган покликаний «забезпечити діалог між громадянським суспільством і державними органами». Однак правозахисники і громадські активісти вказують, що до його складу входять переважно лояльні до влади представники НУО. У минулому влада теж виступала з подібними ініціативами, але вони не були ефективними.

30.07.2019 видання The Astana Times опублікувало інтерв'ю Глави делегації ЄС в Казахстані Свена-Олова Карлссона про пріоритети нової стратегії ЄС щодо країн Центральної Азії. Примітно, що в інтерв'ю зовсім не згадується аспект дотримання прав людини в регіоні та в Казахстані зокрема. Питання грубого порушення прав людини в Казахстані не згадується і в інших інтерв'ю представника ЄС. У пріоритет ставиться економічне співробітництво та реалізація інфраструктурних проектів. Таким чином, тема прав людини просто усувається з порядку денного у відносинах між ЄС і країнами Центральної Азії.

15.08.2019 відбулася зустріч Президента Токаєва зі Спеціальним представником ЄС з Центральної Азії Петером Буріаном. Буріан підтвердив інтерес ЄС до зміцнення відносин із Казахстаном і готовність продовження спільної роботи для просування модернізації, стійкості, безпеки та прав людини. На жаль, Буріан обмежився лише загальними фразами про права людини та не зробив акцент на пріоритетності цієї проблеми.

30.07.2019 Касим-Жомарт Токаєв провів зустріч з міністром економіки Франції Бруно Ле Мером. Під час зустрічі в черговий раз було акцентовано увагу на тому, що Європейський Союз є головним торговим партнером Казахстану, а Франція – основним партнером у рамках ЄС. Бруно Ле Мер назвав Казахстан стратегічним партнером Франції. Франція ратифікувала Угоду про партнерство та співробітництво між ЄС і Казахстаном, в якому задекларовано принцип побудови відносин на підставі поваги прав людини та верховенства права. У зв'язку з цим Фундація «Відкритий Діалог» нагадує, що торгові й економічні відносини з авторитарними державами повинні здійснюватися в тісній прив'язці до виконання зобов'язань у галузі прав людини.

Фундація «Відкритий Діалог» закликає владу Франції та інші демократичні держави публічно порушити питання звільнення всіх політичних в'язнів у Казахстані, а також виконання рекомендацій Європейського парламенту, ОБСЄ і ООН щодо дотримання прав людини в Казахстані. Якщо питання прав людини будуть ігноруватися, це може призвести до ослаблення ролі ЄС, ООН і ОБСЄ в регіоні.

Фундація «Відкритий Діалог» наголошує на необхідності запровадження персональних санкцій проти осіб, які несуть відповідальність або причетні до серйозних порушень прав людини в Казахстані. Ми також закликаємо міжнародну громадськість наполегливо вимагати від Казахстану виконання зобов'язань у рамках Міжнародного пакту про громадянські та політичні права й Угоди про розширене партнерство між ЄС і Казахстаном, а саме вимагати від влади Казахстану:

  • Виконати положення Резолюції Європейського парламенту від 14.03.2019 щодо ситуації з правами людини в Казахстані, яка вимагає припинення політично мотивованих переслідувань, звільнення політичних в'язнів, а також реформування репресивного кримінального законодавства.
  • Звільнити з-під варти учасників мирних зібрань, а також припинити кримінальні та адміністративні справи проти них; припинити практику масових свавільних затримань учасників мирних зібрань.
  • Провести належну реформу системи правосуддя з метою повного забезпечення міжнародних стандартів незалежного та справедливого слідства і суду.
  • Змінити закон про мирні зібрання, замінивши дозвільну процедуру мітингів на інформуючу.
  • Провести службове розслідування та притягнути до відповідальності співробітників правоохоронних органів, які брали участь у побитті учасників мирних акцій протесту.
  • Взяти участь у публічних дебатах в Європейському парламенті з метою обговорення з представниками громадянського суспільства та європарламентарями питань про утиски свободи зібрань, свободи слова і свободи поширення інформації в Казахстані.