За твердженням громадянської активістки, Польща зловживає візовою системою ЄС, аби карати людей, які критикують уряд; описаний нею випадок наочно демонструє те, чому Європа втрачає довіру до Варшави.
«Євросоюз повинен створити ефективний юридичний і практичний механізм, який би запобіг подальшому зловживанню Шенгенською інформаційною системою з боку неліберальних, репресивних урядів держав-учасниць ЄС», – сказала українська правозахисниця Людмила Козловська на зустрічі в Європейському Парламенті в Брюсселі, в середу 26 вересня.
Шенгенська інформаційна система (ШІС) – це база даних, яка містить списки тих, хто може і не може в’їжджати в Шенгенську зону вільного пересування.
Козловська виступила в Європейському Парламенті після того, як Польща внесла її до чорного списку цієї системи, а як причину навела засекречені дані щодо російського фінансування організації Козловської – Фундації «Відкритий Діалог».
Проте Козловська стверджує, що Польща зробила це маючи на меті покарати її чоловіка Бартоша Крамека – польського громадського активіста, який закликав до антиурядових протестів у своїй публікації на Facebook.
«Раніше, до того як в 2017 році вийшла стаття мого чоловіка, у нас не було ніяких проблем і конфліктів з польською владою, тому ми впевнені, що ця ситуація … носить політичний характер», – сказала вона на зустрічі в Брюсселі.
«Козловська – справжній борець за відкрите, толерантне і справедливе європейське суспільство. Її ситуація, її діяльність демонструють нам, що слід робити, щоб сприяти правопорядку в Європейському Союзі», – написав у Твіттері Гі Верхофстадт, колишній прем’єр-міністр Бельгії, нині глава фракції «Альянс лібералів і демократів за Європу» (ALDE) в Європейському парламенті; саме він запросив Козловську в Брюссель.
Ця ситуація стала причиною дипломатичного інциденту у вівторок, коли польське Міністерство закордонних справ викликало до себе бельгійського посла в Варшаві і надіслало йому офіційну скаргу на те, що польське повідомлення про небезпеку в ШІС ігнорують.
«Рішення бельгійської влади становить загрозу для безпеки Шенгенської зони», – йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Польщі.
Члени Європарламенту від польської партії «Право і Справедливість» (ПіС) приєдналися до атаки.
«Коли одна країна-учасниця Європейського Союзу знущається над іншою, запрошуючи до себе особу, яка вважається персоною нон грата – це не називається «будувати європейську солідарність», – сказав Ришард Чарнецький.
Верхофстадт «антипольський політик, який користується будь-якою можливістю напасти на Польщу», – додав Чарнецький.
Конфлікту з Бельгією передував інцидент з Німеччиною, яка (13 вересня) також проігнорувала польське повідомлення в ШІС, надавши Козловської спеціальну візу, аби та могла приїхати на засідання в Бундестазі.
Франк Швабе, член німецького парламенту, тоді заявив: «Не можна допустити, щоб Польща завадила зустрічі членів Бундестагу з правозахисницею».
Тоді ж ведучий польського державного телеканалу TVP (що контролюється партією ПіС) виступив з різкою критикою берлінського рішення, сказавши: «Власне, пакт Молотова-Ріббентропа все ще діє».
Договір 1939 між Німеччиною і Росією (СРСР – прим. пер.), що передбачав напад Німеччини на Польщу.
Тріщина
Суперечка щодо ШІС – це чергова ознака того, що довіра між основними політичними силами ЄС і правими силами, що перебувають при владі в Польщі, дала тріщину.
Нещодавно ірландський уряд відмовилося екстрадувати польського громадянина, незважаючи на те, що Польща видала Європейський Ордер на його арешт. Свою відмову Ірландія мотивувала тим, що в Польщі його може очікувати несправедливий судовий розгляд, оскільки ПіС втручається в судову систему країни.
У минулому році Європейська Комісія розпочала процедуру введення санкцій проти Польщі через те, що ПіС «систематично» зловживає законами і цінностями ЄС.
У понеділок ЄК подала позов на Польщу до вищого суду ЄС (Європейський суд) через те, що партія «Право і Справделивість» позбулася незгодних з нею суддів, знизивши вік виходу суддів у відставку.
До цього Польща проігнорувала результати голосування Ради ЄС про розселення біженців.
Відповідно до правил ШІС, держави-учасники можуть накласти заборону на в’їзд, якщо суд держави-учасниці визнав дану особу винним у злочині, ща карається як мінімум роком тюремного ув’язнення, або ж якщо ця особа «вчинила тяжкий кримінальний злочин, або існують явні ознаки того, що вона мала намір вчинити такий на території держави-учасниці».
Заборона, накладена на Козловську, не відповідає цим критеріям.
До того ж можливо, що ця заборона порушує її право на сімейне життя (право проживати разом з чоловіком в Польщі) і право на свободу слова, передбачені Європейською конвенцією з прав людини (угода 1950-х років).
Свобода слова
У вівторок, виступаючи в Європарламенті, Козловська скористалася своїм правом на свободу слова і жорстко розкритикувала ПіС.
«Правляча партія «Право і Справедливість»… руйнувала конституційний лад, захоплюючи контроль над тими інституціями, які повинні завжди залишатися незалежними від законодавчої і виконавчої влади», – сказала вона.
З тих пір, як партія ПіС прийшла до влади, вона розпочала більше двох тисяч судових розглядів проти громадських активістів в Польщі.
«Цензура і пропаганда в підконтрольних державі ЗМІ [також] досягли рівня, небаченого з часів комунізму», – зазначила Козловська.
«Можливо, таке зловживання Шенгенської інформаційної системою навіть порушує європейські угоди, перш за все, принцип чесної співпраці», – додала вона.
«На кону доля Європейського Союзу в тому вигляді, в якому ми його знаємо», – заявила Козловська.
Джерело: euobserver.com
